Постанова 4819 № 663/47/21

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Постанова Іменем України 03 березня 2021 року м. Херсон Номер провадження: 22-ц/819/579/21 Єдиний унікальний номер справи: 663/47/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів з розгляду цивільних справ: головуючого Радченка С.В., суддів:Кузнєцової О.А., Семиженка Г.В., секретар: Плохотніченко А.В. учасники справи: представник ФГ «Бабич» - адвокат Ставрос Роман Юрійович представник відповідача ОСОБА_1 представник Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Попкова Юлія Петрівна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна, на ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 січня 2021 року, постановлену під головуванням судді Клімченка М.І., у справі за позовом Фермерського господарства «Бабич» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог і ухвали суду першої інстанції У січні 2021 року ФГ «Бабич» звернулося до суду із позовом про скасування державної реєстрації права власності на земельні ділянки. Одночасно з позовною заявою представником позивача подано до суду письмову заяву у якій він просив вжити заходів забезпечення позову, а саме: накласти арешт на земельні ділянки по 2.0 гектара з кадастровими номерами: 6524781500:07:001:1132, 6524781500:07:001:1119, 6524781500:07:001:1110, 6524781500:07:001:1127, 6524781500:07:001:1133, 6524781500:07:001:1116, 6524781500:07:001:1117, 6524781500:07:001:1113, 6524781500:07:001:1126, 6524781500:07:001:1121, 6524781500:07:001:1115, 6524781500:07:001:1112, 6524781500:07:001:1130, 6524781500:07:001:1122, 6524781500:07:001:1129, 6524781500:07:001:1134, 6524781500:07:001:1123, 6524781500:07:001:1111, 6524781500:07:001:1114, 6524781500:07:001:1120, 6524781500:07:001:1125, 6524781500:07:001:1124, 6524781500:07:001:1118, 6524781500:07:001:1131, 6524781500:07:001:1128 та заборонити ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з оформленням, розпорядженням, реєстрацією зазначених земельних ділянок до набрання законної сили рішенням суду. Заява мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки ОСОБА_2 , як власник спірних земельних ділянок, може їх відчужити. Ухвалою Скадовського районного суду Херсонської області від 12 січня 2021 року заяву про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначені земельні ділянки. Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, пов`язані з оформленням, розпорядженням, реєстрацією зазначених земельних ділянок до набрання законної сили рішенням суду. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо нерухомого майна та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_2 , від імені якої діє адвокат Ковальчук І.М., подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати і постановити у справі нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем жодним чином не доведено підстав для накладення арешту на майно, застосований вид забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами. ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірних земельних ділянок і накладення арешту на них покладе на неї індивідуальний на надмірний тягар. Доводи осіб, які подали відзив (заперечення) на апеляційну скаргу У письмовому відзиві, який надійшов на адресу суду, представник позивача адвокат Ставрост Р.Ю., просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду, як законну та обгрунтовану, без змін. Позиція апеляційного суду Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заява позивача аргументована та обґрунтована і невжиття заходів забезпечення позову, про які просить позивач, може зробити неможливим виконання рішення суду. Колегія суддів не може в повній мірі погодитись з такими висновками суду, виходячи з наступного. Підставою для звернення до суду з позовом стало вибуття спірних земельних ділянок із права постійного користування позивача поза його волею. Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов`язковості судових рішень, який із огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії, тощо. Відповідно до частини третьої статті 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Зазначені правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 жовтня 2020 року в справі справа №761/39601/19 (провадження №61-23388св19). Таким чином, встановивши, що метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій щодо відчуження спірного майна, щоб забезпечити реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь заявника, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову. Разом з тим, колегія суддів вважає, що застосування судом першої інстанції такого виду забезпечення позову як арешт спірних земельних ділянок є зайвим заходом, оскільки покладення на відповідачку заборони вчиняти будь-які дії, пов`язані з оформленням, розпорядженням, реєстрацією земельних ділянок може ефективно захистити право позивача, за захистом якого він звертається до суду, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає зміні із виключенням з її резолютивної частині посилання на арешт земельних ділянок. Зазначений захід забезпечення позову є видом забезпечення позову, передбаченим статтею 150 ЦПК України і відповідає предмету позову та, водночас, вжиття такого заходу не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи та не порушує права інших осіб, а саме ОСОБА_2 , яка на даний час є законним власником спірних земельних ділянок. Колегія суддів не приймає посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 13.11.2019 року (справа №645/4220/16), як на підставу для задоволення апеляційної скарги, оскільки Верховним Судом було переглянуто справу, яку вирішено по суті та надане правове обґрунтування заявленим позовним вимогам, тоді як в даній справі суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, та не надає оцінку обґрунтованості позовних вимог на предмет їх відповідності доказам. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до позиції відповідача щодо вирішення спору по суті позовних вимог та не спростовують висновків суду щодо наявності підстав для забезпечення позову та не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову. Разом з тим, доводи скарги про те, що застосований вид забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірні земельні ділянки не є співмірним із заявленими позовними вимогами знайшли своє часткове підтвердження, а тому суд апеляційної інстанції на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу частково та змінює оскаржувану ухвалу шляхом виключення із резолютивної частини ухвали посилання на вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно. Керуючись ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Ковальчук Ірина Миколаївна,задовольнити частково. Ухвалу Скадовського районного суду Херсонської області від 12 січня 2021 року змінити, виключивши із резолютивної частини ухвали посилання на вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірні земельні ділянки. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04.03.2021 року. Головуючий С.В. Радченко Судді: О.А. Кузнєцова Г. В. Семиженко