LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4821701/998/20

від 04.03.2021 ·

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/319/21Головуючий по 1 інстанції Справа №701/998/20 Категорія: 331060000 Костенко А. І. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Сіренка Ю.В. за участю секретаря Любченко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Костенка А.І., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про встановлення факту, що має юридичне значення, - в с т а н о в и в : У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області . В обґрунтування заяви вказував, що перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . На підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганськ від 06 серпня 2008 року шлюб між ним та ОСОБА_2 розірвано, про що Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 527 від 30 вересня 2008 року. Заявник зазначає, що у вересні 2020 року звернувся до Уманського міськрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ) із заявою про реєстрацію розірвання шлюбу, проте отримав відмову, оскільки не було пред`явлено рішення суду про розірвання шлюбу. Посилаючись на те, що на даний час позбавлений можливості отримати необхідну копію рішення суду для реєстрації розірвання шлюбу в Манківці просив суд встановити факт державної реєстрації розірвання шлюбу між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 № 527 від 30 вересня 2008 року, складеного Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції. Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року заяву задоволено. Встановлено факт державної реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , актовий запис про розірвання шлюбу № 527 від 30 вересня 2008 року, складений Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції серії НОМЕР_1 від 30 вересня 2008 року. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на даний час заявник не може отримати актовий запис про розірвання шлюбу, оскільки територія Луганської області є тимчасово окупованою та видані в Луганській області документи на території України не використовуються та не приймаються державними органами. В апеляційній скарзі Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким відмовити у задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, судом не враховано, що Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перейменовано на Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ухвалив рішення до неналежної зацікавленої особи. Вказує, що паперовий носій актового запису знаходиться на непідконтрольній частині Луганської області, поновлення актового запису можливе за зверненням особи щодо якої він складений, тобто - ОСОБА_2 , а заявнику у випадку відсутності у нього рішення суду та неможливості його отримання, необхідно було звернутися до суду з питанням відновлення судового провадження відповідно до ст.ст. 488, 489 ЦПК України. Суд першої інстанції не звернув уваги, що задовольнивши заяву про встановлення факту його неможливо виконати, адже неможливо поновити актовий запис, який вже існує в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян розірвання шлюбу з іншими відомостями. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо відсутності актового запису про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану та відмова органу реєстрації актів цивільного стану щодо поновлення даного актового запису. Також суд не взяв до уваги, що заявником у заяві не вказано, з якою метою (конкретно) заявник просить встановити цей факт, що є порушенням приписів п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України. Суд першої інстанції під час розгляду справи не з`ясував всебічно, повно, об`єктивно обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Слободянюк І.В. просить в задоволення апеляційної скарги відмовити, рішення місцевого суду залишити в силі, вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду є законним та вмотивованим. В обґрунтування відзиву посилається на те, що апелянтом не оскаржується сам факт державної реєстрації розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за № 527 від 30 вересня 2008 року складеного Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції. Про розгляд справи апелянт був повідомлений в установленому законом порядку і приймав участь у справі в якості заінтересованої сторони з моменту відкриття провадження. Також апелянт безпідставно посилається на порушення норм матеріального і процесуального права , оскільки визнає, що сам факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також, у зв`язку з тимчасовою окупацією територій, іншим способом встановити факт державної реєстрації розірвання шлюбу неможливий. Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. На підставі ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За змістом ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішення такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18). Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 перебував у шлюбі з ОСОБА_2 . На підставі рішення Артемівського районного суду м. Луганськ від 06 серпня 2008 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, про що Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 527 від 30 вересня 2008 року. 30 вересня 2008 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про розірвання шлюбу, видане Артемівським відділом реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, Серії НОМЕР_1 . Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 має статус внутрішньо переміщеної особи, як така, що перемістилася із зареєстрованої адреси проживання: АДРЕСА_1 , до фактичного місця проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджено довідкою про взяття на облік за № 0000656610 від 27 листопада 2018 року, виданою Управлінням праці та соціального захисту населення. Згідно листа від 26 вересня 2020 року № 2310/22.7-04-03 вбачається, що Уманським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено ОСОБА_1 у доповненні актового запису і проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу, видачі свідоцтва про розірвання шлюбу і роз`яснено, що для державної реєстрація актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, в даному випадку, рішення про розірвання шлюбу Артемівського районного суду м. Луганськ від 06 серпня 2008 року, а також паспорт або паспортний документ. Оскільки ОСОБА_1 при зверненні до відділу не надано копію рішення про розірвання шлюбу йому відмовлено в задоволенні заяви про реєстрацію розірвання шлюбу. Відповідно до листа від 25 листопада 2020 року № 1264/22.16-03-03 вбачається, що Маньківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено ОСОБА_1 у доповненні та внесенні до актового запису про розірвання шлюбу відомості про чоловіка та видачі свідоцтво про розірвання шлюбу і роз`яснено, що для доповнення актового запису необхідно подати заяву, яка повинна бути направлена до Луганського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Харків). Актовий запис про розірвання шлюбу знаходиться на тимчасово окупованій території Луганської області та доповнити такий актовий запис немає можливості. Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про розірвання шлюбу вбачається, що реєстрація актового запису про розірвання шлюбу зареєстровано 07 серпня 2013 року за № 00105188714 Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження» від 07.11.2014 № 1085 (з наступними змінами та доповненнями) місто Луганськ, Луганської області входить до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту в тому числі реєстрації розірвання шлюбу. Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч. 1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України). Для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови). Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суд, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суд повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, а також засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначено Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 року. Відповідно до статті 49 Цивільного кодексу України та статей 2 та 3 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження. Відповідно до статей 9, 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку. Порядок внесення змін до актових записів цивільного стану також регулюють Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 (далі - Правила). Згідно з пунктом 1.1 розділу І Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Так, пунктами 2.28. 3.13. Правил передбачено, що у разі необхідності внесення змін до актового запису цивільного стану, що зберігається на тимчасово окупованій території України, цей запис попередньо поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, що проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання громадянина України, яке знаходиться за межами тимчасово окупованої території України. Крім того, у разі якщо неможливо витребувати документи про державну реєстрацію актів цивільного стану у зв`язку зі зберіганням актових записів цивільного стану на тимчасово окупованій території України, актовий запис цивільного стану поновлюється у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, до якого подано відповідну заяву громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території України або переселилися з неї; у відділі державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання громадянина України, яке знаходиться за межами тимчасово окупованої території України. Відповідно до пунктів 1.17, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3, 3.8. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання можуть проводитися за заявою заявника шляхом звернення до центру надання адміністративних послуг за встановленою додатком 11 формою подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника при пред`явленні паспорта або паспортного документа. Громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території України, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, про поновлення актового запису цивільного стану до відділу державної реєстрації актів цивільного стану на їх вибір. Пунктом 2.16 Правил у разі отримання повідомлення про державну реєстрацію розірвання шлюбу, рішень судів про розірвання шлюбу, про позбавлення або поновлення батьківських прав відділи державної реєстрації актів цивільного стану у Донецькій та Луганській областях Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вносять відповідну відмітку тільки до Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо паперовий носій актового запису цивільного стану зберігається у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, розташованому на тимчасово окупованій території відповідних областей. Пунктами 2.17, 2.18 Правил при державній реєстрації розірвання шлюбу, проведеній у відділі державної реєстрації актів цивільного стану до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за заявою одного з подружжя, доповнення відповідного актового запису про розірвання шлюбу відомостями щодо другого з подружжя проводиться в порядку, установленому правилами проведення державної реєстрації актів цивільного стану. Зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації за місцем зберігання відповідного актового запису цивільного стану, крім випадків, встановлених у пункті 2.28 цього розділу. Пунктом 2.22 Правил після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану. На свідоцтві проставляється штамп « Повторно ». Свідоцтво про державну реєстрацію, подане заявником для внесення змін, анулюється та знищується у встановленому порядку. На підставі поновленого актового запису цивільного стану повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку. Аналізуючи вищевикладене можна дійти висновку, що державна реєстрація розірвання шлюбу, доповнення актового запису про реєстрацію розірвання шлюбу, внесення змін до актового запису про реєстрацію розірвання шлюбу проводиться за заявою особи, у разі неможливості такої державної реєстрації заявнику роз`яснюють причини такої відмови та порядок оскарження. Оскільки заявник звертався до органів державної реєстрації із заявами про доповнення актового запису про розірвання шлюбу та внесення змін до актового запису цивільного стану і йому було відмовлено, він звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, посилаючись на листи надані органами державної реєстрації та копію свідоцтва про розірвання шлюбу. Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.80 цього Кодексу достатніми є доказами, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять предмета доказування. Отже, суд першої інстанції встановивши всі фактичні обстави справи та дослідивши зібрані по справі докази, прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення заяви щодо встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу, оскільки державна реєстрація розірвання шлюбу, внесення змін та доповнень до актів цивільного стану здійснюється компетентними органами державної реєстрації актів цивільного стану При цьому, судом також враховано, що заявник звертався у позасудовому порядку до відповідних органів реєстрації із заявою про доповнення актового запису про реєстрацію розірвання шлюбу та внесення змін до актового запису про розірвання шлюбу. Процесуальний закон передбачає можливість встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану реєстрації розірвання шлюб. Також, враховуючи п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року з подальшими змінами, визначено, що суди можуть встановлювати факти реєстрації усиновлення (удочеріння), шлюбу, розірвання шлюбу, народження і смерті, якщо в органах реєстрації актів громадянського стану не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту громадянського стану. Згідно зі ст. 14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв`язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду. Рішення суду про встановлення факту державної реєстрації акту цивільного стану є підставою для поновлення актового запису цивільного стану. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для захисту права ОСОБА_1 у обраний ним спосіб шляхом встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу. Посилання в апеляційній скарзі на те, що на час розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, судом не враховано, що Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перейменовано на Маньківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та ухвалив рішення до неналежної зацікавленої особи, не приймаються, оскільки за змістом статті 175 ЦПК України саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги. Частиною 2 ст. 51 ЦПК України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. З вказаної норми права слідує, що суд не має права, у випадку пред`явлення позову до неналежного відповідача, самостійно його замінювати. Зазначену дію, суд має право вичинити, виключно за клопотанням позивача. Не варте уваги і посилання в апеляційній скарзі на те, що заявником у заяві не вказано, з якою метою (конкретно) заявник просить встановити цей факт, що є порушенням приписів п. 1ч. 1 ст. 318 ЦПК України, оскільки заявником вказано, що встановлення факту державної реєстрації розірвання шлюбу йому потрібне для отримання свідоцтва про розірвання шлюбу. Не бере до уваги суд посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутні докази щодо відсутності актового запису про розірвання шлюбу в органах реєстрації актів цивільного стану та відмова органу реєстрації актів цивільного стану щодо поновлення даного актового запису, так як в матеріалах справи маються листи органів реєстрації актів цивільного стану про відмову у доповненні та внесення до актового запису про розірвання шлюбу. Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Маньківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення. Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 09 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»