Постанова 4803 № 203/3969/20
від 03.03.2021 ·ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/100/21 Справа № 203/3969/20 Суддя у 1-й інстанції - Смольняков О.О. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді Мудрецького Р.В., за участю: представника митниці Красіна І.Л., переглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року, якою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,- закрито провадження за ч.1 ст.483 МК України за строками притягнення до відповідальності,- ВСТАНОВИВ: Постановою суду від 21 грудня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у порушенні, передбаченому ч.1 ст. 483 МК України, та закрито провадження у звязку зі збігом строків притягнення до відповідальності. Районний суд встановив, що 27.07.2020 на адресу Дніпровської митниці Держмитслужби надійшов лист Департаменту запобігання та протидії контрабанді та порушенням митних правил вiд 24.07.2020 № 20/20-02-01/7.5/1647, яким скеровано відповідь митних органів Литовської Республіки на запит української сторони щодо ведення перевірки законності ввезення на митну територію України бувшого у використанні транспортного засобу «CІTROEN» модель «ВЕRLINGO», VIN-код НОМЕР_1 Митними органами Литовської Республіки до листа - звернення долучено завірену копію експортного супровідного документа МЮ вiд 11.08.2018 №18LТVС0100ЕК194857 та рахунка-фактури вiд 10.08.2018 №0002558 у яких зазначено, що відправником автомобіля «CITROEN» модель «BERLINGO», VIN-код НОМЕР_2 , є литовська компанія UАВ « GTV Solutions» (Zietelos g.3, -Vilnius), одержувачем ОСОБА_3 (Коmsomolska 3d-Dnepr UA), а вартість складає 3 900 євро. Під час здійснення перевірних заходів встановлено, що 12.08.2018 у пункті пуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» Львівської митницi ДФС ОСОБА_2 ввіз зазначений вище транспортний засіб, а у якості підстави для його переміщення через митний кордон України надав рахунок-фактуру вiд 16.07.2018 № 10168, згідно якого вартість автомобіля «CITROEN» складає 1 532 фунтів стерлінгів (53 536,94 грн. по курсу НБУ на день ввезення). У подальшому 21.08.2018 до відділу митного оформлення № 2 митного поста «Північний» Дніпропетровської митниці ДФС, ОСОБА_4 подала митну декларацію типу «IМ 40 ДЕ», зареєстровану за № 110160/2018/003550, у якій задекларувала в режимі імпорт вказаний автомобіль «CITROEN» модель -BERLINGO», VIN-код НОМЕР_3 , вартiстю 1 532 фунтів стерлінгів. При співставленні отриманих документiв вiд митних органів Литовської Республіки та документiв, наданих ОСОБА_5 у митницю встановлено, що фактична вартість вищезазначеного транспортного засобу становить 3 900 євро 122 577,92 грн. по курсу НБУ на день ввезення), що на 69 040,98 грн. по курсу НБУ більше ніж заявлено в Україні. Таким чином, ОСОБА_2 перемістив автомобіль «CITROEN» модель «ВЕRLINGO», VIN-код НОМЕР_1 , вартістю 122 577,92 грн через митний кордон України з приховуванням вiд митного контролю шляхом подання рахунку 16.07.2018 № 33110168, що містить неправдиві відомості, необхідні для значення його митної вартості. В апеляційній скарзі представник митниці Романенко І.М. просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою визнати винним ОСОБА_2 за ч.1 ст. 483 МК України і накласти адміністративне стягнення. Вимоги апеляційної скарги представник митниці обгрунтовує тим, що рішення суду в частині закриття провадження у звязку із закінченням строків притягнення до відповідальності є незаконним, оскільки відповідно до матеріалів справи правопорушення було виявлено 27 липня 2020 року, а тому вирішуючи питання щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності, необхідно застосовувати вимоги ст. 467 МК України, зі змінами, внесеними Законом України від 08 листопада 2018 року № 2612-VIII. В апеляційному суді представники митниці підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити. Відповідно до ст. 294 КУпАП, ОСОБА_2 повідомлений належним чином про перегляд справи, судові засідання призначені на 20, 25 січня, 03 лютого 2021 року були перенесені за клопотанням ОСОБА_2 , 03 березня 2021 року до початку апеляційного перегляду апеляційним судом клопотань про перенесення справи або поважні причини неприбуття апеляційним судом не отримано, що не перешкоджає перегляду. Адвокат Чіняєва О.М., яка діяла в інтересах ОСОБА_2 в районному суді надіслала до апеляційного суду інформацію про розірвання договору про надання правової допомоги. Суд апеляційної інстанції, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду, дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав. Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо моменту виявлення митними органами правопорушення вчиненого ОСОБА_2 , то під час апеляційного перегляду вони знайшли своє підтвердження. Відповідно до вимог ст.489 МК України, при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Дані вимоги закону судом першої інстанції не були виконані. Районний суд зазначив, що моментом з якого необхідно рахувати строк є 12 серпня 2018 року, тобто дата вчинення правопорушення, коли ОСОБА_2 подав митному органу рахунок від 16 липня 2018 року про неправдиву вартість автомобіля «CITROEN», який перемістив через митний кордон України. Проте, апеляційний суд не погоджується з даним висновком, оскільки строк притягнення до відповідальності необхідно рахувати з моменту виявлення митним органом порушення митних правил ОСОБА_2 , яким є 27 липня 2020 року, коли на адресу Дніпровської митниці Держслужби надійшла відповідь від митних органів Литовської Республіки щодо митної вартості ввезеного на митну територію України автомобіля «CITROEN». Отже судом не було дотримано норм матеріального права, що є підставою для скасування постанови суду. Вирішуючи питання про винність ОСОБА_2 за ч.1 ст. 483 МК України, то вона підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення №0281/11000/20 від 09.09.2020 року, електронною митною декларацією №110160/2018/3261, рахунком від 16.07.18 №331101168 з перекладом, ЕЕ №110160000/2018/3261, копією довіреності, довідкою від 17.08.18, висновком експерта №т717/18 від 16.08.18, актом митного огляду товарів від 12.08.18, копією акту митного огляду товарів від 12.08.18, квитанціями, листом ДФС України від 05.12.19, листом Держмитслужби від 06.03.2020, від 04.07.2020 з додатками. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, який закон необхідно застосувати при вирішенні питання накладення адміністративного стягнення, то апеляційний суд вважає за наступне. Так, відповідно до ч.3 ст. 3 МК України, норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають. Як видно з матеріалів справи, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення 12 серпня 2018 року, коли подав митному органу рахунок від 16 липня 2018 року про неправдиву вартість автомобіля «CITROEN», який перемістив через митний кордон України, а тому вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення необхідно керуватися вимогами ч.2 ст. 467 МК України, (в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012 року, яка діяла на час вчинення правопорушення), в якій вказано, що якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень. Хоча, ч.2 ст. 467 МК України(в редакції Закону № 5288-VІ від 18.09.2012 року, яка діяла на час вчинення правопорушення), і не є нормою, яка передбачає відповідальність за вчинення правопорушення, але регулює питання притягнення особи до відповідальності, та передбачала більш лояльні умови до особи, а саме можливість притягнути до відповідальності протягом шести місяців з моменту виявлення порушення. Вирішуючи питання щодо накладення стягнення, то апеляційним судом раніше зазначалося, що строк з якого необхідно відраховувати можливість накладення стягнення є 27 липня 2020 року, але на час апеляційного перегляду шість місяців з дня виявлення цих порушень сплинув, тому апеляційний суд позбавлений можливості накласти на ОСОБА_2 стягнення за ч.1 ст. 483 МК України. Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, та закрити провадження у звязку зі збігом строків притягнення до відповідальності. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника митниці Романенко І.М. - задовольнити частково. Постанову Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21 грудня 2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у порушенні, передбаченому ч.1 ст. 483 МК України, та закрито провадження у звязку зі збігом строків притягнення до відповідальності скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_2 визнати винним у порушенні митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, та закрити провадження у звязку зі збігом строків притягнення до відповідальності. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В.Мудрецький