Постанова 4855 № 826/14721/15

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14721/15 Суддя (судді) першої інстанції: Погрібніченко І.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 березня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Безименної Н.В., Бєлової Л.В. за участю секретаря Островської О.В., розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 229 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «БАНК КАМБІО» Додусенка Володимира Івановича про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить: - визнати позивача вкладником ПАТ «Банк Камбіо» з належною їй сумою у розмірі 169620,00 грн, отриманою за Договором дарування від 27 вересня 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем та посвідченого приватним нотаріусом - Авдієнком В.П. і зареєстрованого в реєстрі за № 1650; - визнати протиправною бездіяльності Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 169620,00 грн; - зобов`язати Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. включити позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 169620,00 грн та подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною їй сумою у розмірі 169620,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідачем протиправно не включено її до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Банк Камбіо» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв`язку з чим позивачу не виплачено гарантованої суми коштів у розмірі 169620,00 грн, право на які отримано позивачем за Договором дарування від 27 вересня 2014 року. Відповідачем подано заперечення на позовну заяву, згідно яких позов не визнано, зазначено, що оскільки на момент звернення до ПАТ «Банк Камбіо» з заявою про відкриття поточного рахунку існувала заборона на відкриття в ПАТ «Банк Камбіо» рахунків фізичним особам, ОСОБА_2 , яка є Дарувальником за Договором дарування від 27 вересня 2014 року, правомірно було відмовлено у відкритті поточного рахунку, про що останню було повідомлено листами. На переконання відповідача, дії Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. щодо не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на отримання відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є обґрунтованими. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без надання вірної правової оцінки обставинам справи та без повного дослідження обставин справи. Зазначає, що матеріали справи містять докази на підтвердження формального та упередженого підходу відповідача при виконанні ним покладених на нього функцій. При цьому, лист відповідача від 25.11.2014 №19/2679 фактично свідчить про визнання факту укладення договору між позивачем та банком. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 27 вересня 2014 між ОСОБА_2 (Дарувальник) та ОСОБА_1 (Обдарована) був укладений Договір дарування, відповідно до умов якого Дарувальник дарує Обдарованій безоплатно та безумовно у власність, а Обдарована приймає у власність грошові кошти, якими є валютні цінності у розмірі 11 000,00 доларів США, які знаходяться на поточному рахунку у ПАТ «Банк Камбіо», що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн (Дарунок). Позивач задекларувала зазначену суму як доходи, що мала отримати на підставі Договору дарування, що підтверджується супровідним листом до декларації від 24.04.2015. Податкова декларація про майновий стан і доходи за 2014 рік була подана до Головного управління ДФС у Запорізькій області, що підтверджується печаткою ДПІ на документі від 24.04.2015. Правлінням Національного банку України 19.08.2014 прийнято постанову «Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» шляхом призначення куратора» № 510/БТ. 25 вересня 2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» до категорії проблемних» № 603/БТ, на підставі якої ПАТ «БАНК КАМБІО» віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів. З метою стабілізації діяльності ПАТ «БАНК КАМБІО» та відновлення його фінансового стану з дня прийняття цієї постанови та до кінця визначеного строку установлено для ПАТ «БАНК КАМБІО» наступні обмеження в його діяльності: - не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; - зупинити в ПАТ «БАНК КАМБІО» здійснення таких операцій: відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «БАНК КАМБІО». Зазначена вище постанова фактично ПАТ «БАНК КАМБІО» була отримана 26.09.2014 об 11 год. 00 хв., її представником НБУ було вручено першому заступнику Голови правління ПАТ «БАНК КАМБІО». 22 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернулась до ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про відкриття поточного рахунку на ім`я ОСОБА_1 . Листом від 19.11.2014 № 19/2625 банк повідомив заявника про те, що відкриття поточного рахунку однією фізичною особою на ім`я іншої фізичної особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку; станом на 18.11.2014 довіреності від позивача не надходило. 24 листопада 2014 року ОСОБА_2 повторно звернулась до ПАТ «Банк Камбіо» із заявою про відкриття рахунку на користь третьої особи ( ОСОБА_1 ) та перерахування грошових коштів з рахунку Дарувальника на рахунок Обдарованої, додавши до заяви нотаріально засвідчену копію довіреності від 27.09.2014, видану позивачем на ім`я Єфименко Т.І., посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнком В.П., зареєстрованої в реєстрі за № 1651. Листом від 25.11.2014 № 19/2679 банк відмовив заявнику у відкритті рахунку, посилаючись на те, що відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам у ПАТ «Банк Камбіо» було зупинено контролюючими органами. Також, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» до категорії неплатоспроможних» від 04 грудня 2014 року № 782, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 04 грудня 2014 року прийнято рішення «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» № 140, згідно з яким з 05 грудня 2014 року розпочато процедуру виведення ПАТ «БАНК КАМБІО» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 05 грудня 2014 року по 04 березня 2015 року включно та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Ю.М. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 160, з 25 грудня 2014 року відсторонено від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Бондаря Ю.М. У той же час, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 161, з 25 грудня 2014 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича. 17 лютого 2015 року уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенком В.І. винесено наказ «Про перевірку вкладів фізичних осіб в ПАТ «БАНК КАМБІО» № 157, згідно з яким вирішено: здійснити в ПАТ «БАНК КАМБІО» перевірку документів, пов`язаних з укладанням ПАТ «БАНК КАМБІО» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, договорів банківського вкладу (депозиту) та договорів банківського рахунку (поточних рахунків, в тому числі карткових) з вкладниками, а також обставин зарахування грошових коштів на рахунки таких осіб; створити Комісію з перевірки вкладів фізичних осіб. 27 лютого 2015 року Комісією з перевірки вкладів фізичних осіб складено Протокол. Відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» від 27 лютого 2015 року № 144, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 02 березня 2015 року прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» № 46, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БАНК КАМБІО» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО». Так, уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Додусенка Володимира Івановича строком на 1 рік з 02 березня 2015 року по 01 березня 2016 року включно. 04 березня 2015 року на офіційному сайті Фонду з`явилася інформація про те, що Фонд з 06.03.2015 розпочинає виплати коштів вкладникам Банку, для отримання коштів вкладники ПАТ «БАНК КАМБІО» з 06.03.2015 по 17.04.2015 включно можуть звертатись до установ банку-агента Фонду ПАТ «УКРІНБАНК». Так, позивач із заявою від 06.03.2015 звернувся до Уповноваженої особи ФГВФО на ліквідацію ПАТ «БАНК КАМБІО» Додусенка В.І. (надійшла 12.03.2015 за вх. № 358) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вжиття всіх заходів щодо виплати вкладнику ОСОБА_1 грошових коштів на підставі Договору дарування від 27.09.2014, в тому числі включення вимог вкладника ОСОБА_1 до реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Банк Камбіо», здійснення фактичної виплати грошових коштів та виплату ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Банк Камбіо». У відповідь на вказану заяву позивача, Уповноважена особа в своєму листі від 02.04.2015 вих. № 19/1034 повідомила позивача про те, що операції по рахунку з його заявою підпадають під ознаки нікчемних правочинів; про виявлені обставини було повідомлено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Також, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своєму листі вих. № 62-636-12474/15 повідомив позивача про те, що у переліку вкладників інформація про вклади позивача відсутня та для отримання додаткової інформації щодо вкладів позивача, останній необхідно звернутись до уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ «Банк Камбіо». Позивач вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її в перелік та загальний реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено обставин, які б зумовлювали обов`язок Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, факт декларування позивачем подарованої йому суми як доходу не є підставою для набуття позивачем статусу вкладника в розумінні Закону № 4452-VI. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI). Згідно з частиною першою ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000,00 грн. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника. Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. У силу вимог пункту 3 частини першої статті 2 Закону, вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладником в розумінні п. 4 частини першої ст. 2 Закону № 4452-VI, є фізична особа, яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Частинами першою-третьою, п`ятою-шостою ст. 27 Закону №4452-VI передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр» або «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. У відповідності до п.п.3, 4 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 серпня 2012 року №14 (надалі - Положення №14), уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава через відповідні фінансові та організаційні механізми бере активну участь та створює належні умови для функціонування відповідно до цього Закону системи гарантування вкладів фізичних осіб шляхом забезпечення фізичній особі, яка на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, мала у такому банку вклад (від 10 грн), відшкодування суми коштів, зокрема, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000,00 грн. Тобто, чинне законодавство пов`язує можливість реалізації права на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних (у разі, якщо на дату прийняття такого рішення дія договору банківського вкладу закінчилась) або рішення про відкликання банківської ліцензії; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. З матеріалів справи вбачається, що у ОСОБА_2 був відкритий поточний рахунок в іноземній валюті № НОМЕР_1 (у доларах США) в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо». Відповідно до Договору дарування від 27.09.2014, ОСОБА_2 (Дарувальник) подарувала ОСОБА_1 (Обдарована) валютні цінності у розмірі 11000 доларів США 00 центів, які знаходяться на поточному рахунку в Публічному акціонерному товаристві «Банк Камбіо», що на день укладання цього договору за курсом НБУ (12,9088) еквівалентно 141996,80 грн. Разом із тим, договір дарування від 27.09.2014 між ОСОБА_2 та позивачем був укладений після винесення Правлінням Національного банку України своєї постанови «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК КАМБІО» до категорії проблемних» № 603/БТ від 25.09.2014 та фактичного отримання банком вказаної постанови. В подальшому, із заявою про відкриття поточного рахунку на ім`я позивача ОСОБА_2 звернулась 22.10.2014, тобто в період дії вищевказаної постанови Правління Національного банку України від 25.09.2014 № 603/БТ, якою, зокрема, зупинено здійснення таких операцій в банку, як відкриття поточних рахунків (у тому числі карткових) фізичним особам; зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих у ПАТ «БАНК КАМБІО», а також встановлено обмеження у вигляді недопущення проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб. Суд першої інстанції вірно вказав, що ані позивачем, ані на користь позивача, не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку; позивачем не вносилися кошти до банку; позивач не є власником іменного депозитного сертифіката. Відомості про позивача як вкладника у банку не ідентифіковані. Таким чином, позивач, в розумінні п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI, не є вкладником ПАТ «Банк Камбіо» та, відповідно, не має права на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. В даному випадку, позивач по умовам Договору дарування є кредитором по відношенню до Банку, а не вкладником, оскільки не укладав договору банківського вкладу (рахунку), а лише набув право вимоги на кошти за вкладом відповідно до Договору дарування від 27.09.2014. Задоволення таких вимог кредиторів банку здійснюється у порядку черговості, визначеної статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних в результаті реалізації і продажу майна банку. При цьому, факт декларування позивачем подарованої йому суми як доходу не є підставою для набуття позивачем статусу вкладника в розумінні Закону № 4452-VI. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час розгляду справи не встановлено обставин, які б зумовлювали обов`язок Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, а відтак вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи щодо не включення позивача до переліку вкладників та, відповідно, вимоги про зобов`язання Уповноваженої особи включити позивача до переліку вкладників і подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача, є безпідставними та задоволенню не підлягають. З огляду на наведене, не підлягає до задоволення вимога позивача про визнання її вкладником ПАТ «Банк Камбіо», оскільки є похідною від вказаних вище вимог. Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що лист відповідача від 25.11.2014 №19/2679 фактично свідчить про визнання факту укладення договору між позивачем та банком оскільки даний лист містить обставини, які не підтверджують вказаного. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2016 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 04.03.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма Н.В. Безименна Л.В. Бєлова