Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/2039/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2039/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого: Бєлової Л.В. суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року позивач, Дочірнє підприємство «Рітейл Іст», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації 170 податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв`язку та зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 320/4070/19 роз`єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 930 від 23.12.2018 року в день її фактичного відправлення та зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 930 від 23.12.2018 року в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 930 від 23.12.2018 в день її фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв`язку. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 930 від 23.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - 15.01.2019. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що 15.01.2019 на офіційному сайті ДФС України була висвітлена інформація, що у зв`язку з перезавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригувань, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі. Тобто виключно запити щодо отримання відомостей з ЄРПН оброблялись із затримкою в часі, що, в свою чергу, ніяк не впливало на приймання податкових накладних/розрахунків коригування. Апелянт вказує, що податкові накладні від позивача до ДФС на реєстрацію не надходили, а тому відповідач ніяким чином права та інтереси позивача не порушував. В прохальній частині апеляційної скарги міститься клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі представника відповідача. Щодо заявленого відповідачем клопотання колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною другою статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні. Зокрема, позивач вказує, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної,, така податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН, оскільки в подальшому платник ПДВ не може бути притягнутим до відповідальності за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної, якщо ним вчинено всі дії щодо реєстрації податкових накладних в межах встановлених Податковим кодексом України строків для реєстрації таких податкових накладних. Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Дочірнє підприємство «Рітейл Іст» зареєстроване в якості юридичної особи 12.09.2013 (номер запису: 1 357 102 0000 003308) за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 38903507. Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Відповідно до Витягу № 1910314500075 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 01.11.2013 є платником ПДВ. Позивачем на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення «M.Е.doc.», з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну № 930 від 23.12.2018. З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підтвердження про направлення податкової накладної на адресу відповідача саме 15.01.2019. Крім того, позивачем до позовної заяви додані письмові докази технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України, а саме: - витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua), в якому зазначено, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі; - лист-відповідь від 10.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектор Звіт» (постачальник програмного забезпечення «M.Е.doc.»), яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ДП «Рітейл Іст» за 15.01.2019, були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп`ютерної програми «M.Е.doc» з використанням електронної пошти. З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання, щодо прийняття та реєстрації податкових накладних, зокрема, у кількості 170 штук за 15.01.2019, однак як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач 04.02.2019 листом за № 5630/6/99-99-09-07-02-15 повідомив позивача, що в ЄРПН зареєстровано лише 244 податкових накладних, а решта 170 податкових накладних на реєстрацію до ДФС України не надходили. 25 квітня 2019 року позивач повторно листом № 25/04-2019_1 звернувся до відповідача з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН. 23 травня 2019 року листом № 23657/6/99-99-08-10-02-15 ДФС України повідомила позивача, що за даними підсистеми «Архів електронної звітності» інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдине вікно подання електронної звітності», податкові накладні у кількості 170 штук, зазначені у листі позивача на реєстрацію не надходили. Вважаючи бездіяльність контролюючого органу щодо нездійснення реєстрації податкових накладних в день їх фактичного відправлення протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що контролюючим органом вказану податкову накладну не було зареєстровано та не було надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня 15.01.2019 квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що суперечить положенням пунктів 13, 14 Порядку № 1246. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 ПК України, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010. Пунктами 2, 3 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Згідно з пунктами 12-14 вищевказаного Порядку, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Як було вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем 15.01.2019 року протягом операційного дня направлено в електронному вигляді до ДФС України податкову накладну № 930 від 23.12.2018, тобто в межах граничного строку для реєстрації вказаної податкової накладної. Вищевказане підтверджується в тому числі і відповідним звітом та листом ТОВ «Вектор Звіт» №1004/1 від 10.04.2019, які згідно з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19, є належними доказами підтвердження факту направлення податкової накладної для реєстрації в ЄРПН. Однак, податковим органом ані до суду першої інстанції, ані до суду апеляційної інстанції не було надано доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня - 15.01.2019 року квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Як вже було зазначено вище, відповідно до абзацу 10 п.201.10 ст.201 ПК України якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Так, відповідачем не надано доказів надіслання позивачу квитанції про прийняття або неприйняття податкової накладної № 930 від 23.12.2018 протягом операційного дня 15.01.2019 року. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною бездіяльність ДФС України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 930 від 23.12.2018, поданої позивачем 15.01.2019 року. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки у відповідності до наведених вище норм законодавства податкова накладна вважається зареєстрованою в ЄРПН у випадку ненадходження протягом операційного дня квитанції про прийняття або неприйняття такої податкової накладної, бездіяльність ДФС України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної днем її подання (15.01.2019) є протиправною, відтак покладення на відповідача обов`язку з реєстрації спірної накладної днем її фактичного відправлення 15.01.2019 є належним способом захисту прав позивача та остаточним вирішенням спору. Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Разом з тим, як було встановлено апеляційним судом, відповідач не надав належних та достатніх доказів того, що спірна податкова накладна не надсилалася позивачем в межах операційного дня 15.01.2019 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не спростував доводи позивача про те, що квитанція про прийняття податкової накладної протягом операційного дня 15.01.2019 до ДП «Рітейл Іст» не надійшла. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а відтак не є підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року. До того ж, доводи апеляційної скарги повністю повторюють доводи відзиву на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав оцінку та вірно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Рітейл Іст» до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України. Повний текст постанови складено 03 березня 2021 року. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді В.О. Аліменко, Н.В. Безименна