Постанова 4820 № 680/337/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 680/337/20 Провадження № 22-ц/4820/275/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., секретаря: Шевчук Ю.Г., Чебан О.М., учасники справи: апелянта ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року (суддя Яцина О.І.) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення пожежі, в с т а н о в и в : У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення пожежі. Вказувала, що вона є власником будинку з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Даний будинок є єдиним об`єктом нерухомої власності, який належав її сім`ї і використовувався для постійного проживання. 15 червня 2019 року відповідачем був вчинений підпал будинку, в результаті якого було пошкоджено вікна, стіни, стелю, підлогу, двері, систему опалення. Крім того, були пошкоджені особисті речі сім`ї, меблі та техніка, а саме: стінка-купе, ліжко двоспальне з матрацом, телевізор, кухонна стінка, барна стійка, мікрохвильова піч, духовка, газова поверхня, посуд, предмети інтер`єру (тюль, картини, полиці, доріжки, жалюзі, одіяла, постільна білизна). Загалом в результаті підпалу будинок має частково нежилий стан та потребує ремонту. Наразі вона з дітьми змушена проживати у будинку своїх батьків у іншому населеному пункті. Внаслідок підпалу, позивачу було завдано майнову шкоду, яку вона оцінює в 60 тисяч гривень. Крім того, зазначає, що вищезазначеними діями відповідача їй спричинена і моральна шкода. Моральна шкода полягає у моральних стражданнях, які вона понесла через те, що було пошкоджено будинок, вона залишилась без оселі та змушена істотно змінити спосіб життя та місце проживання, переїхавши з трьома малолітніми дітьми до будинку своїх батьків у інший населений пункт. Через постійне хвилювання вона знаходиться у стані стресу та нервозності. Розмір завданої їй моральної шкоди оцінює у 25 тисяч гривень. Посилаючись на наведене, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь майнову шкоду у розмірі 60 тисяч гривень та моральну шкоду у розмірі 25 тисяч гривень. Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , 20 000 гривень майнової шкоди та 5 000 гривень моральної шкоди, а всього 25 000 гривень. У решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції керувався тим, що винними діями відповідача, позивачу спричинено матеріальну та моральну шкоду. Визначаючи розмір матеріальної шкоди, суд враховуючи те, що позивачкою належними та допустимими доказами не підтверджено розмір спричиненої шкоди 60 тис.грн., вважав, що таким доказом є акт про пожежу від 15.06.2019 року, відповідно до якого розмір прямих збитків складав 40 тис.грн. Враховуючи те, що такі збитки спричинені майну, яке було придбано сторонами в період шлюбу, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача - 20 тис.грн. матеріальної шкоди. Крім того, суд вважав, що неправомірними діями відповідача, внаслідок яких було пошкоджено майно позивачки, останній також спричинено моральну шкоду, розмір якої судом оцінено у 5 тис.грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків викладених у рішенні суду обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апелянт вважає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову виходив із вартості завданої матеріальної шкоди встановленої актом про пожежу від 15.06.2019 року та довідкою ВП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області. Проте суду не було надано доказів, що члени комісії, які складали акт про пожежу мають повноваження суб`єкта оціночної діяльності в розумінні ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Зазначає, що розмір матеріальної шкоди підтверджується недопустимими доказами по справі. Вважає, що позивачкою розмір матеріальної шкоди не доведено. В судовому засіданні апелянт ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 03 жовтня 2010 року перебували у шлюбі, який рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 20 березня 2020 розірвано. Відповідно до договору купівлі-продажу від 20 вересня 2013 року ОСОБА_2 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами (домоволодіння) за номером АДРЕСА_1 . Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_2 є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у с. Отроків Новоушицького району Хмельницької області. Актом про пожежу від 15.06.2019 року, складеного комісією, за участю начальника Новоушицького РСРУ ДСНСУ, старости села, представника поліції, за участю ОСОБА_2 , Туряк С.М. встановлено, що 15 червня 2019 року о 12 годині 50 хвилин в житловому будинку АДРЕСА_1 сталася пожежа. Місце виникнення пожежі житлова кімната, причина пожежі підпал. Пожежею пошкоджено речі домашнього вжитку, телевізор, побутові прилади, меблі та оздоблення кімнати. Встановлено орієнтовні прямі збитки від пожежі в сумі 40 000 гривень, побічні 71 000 гривень. Протоколом огляду місця події від 08 серпня 2019 року встановлено, що будинок в АДРЕСА_1 всередині покритий сажею, вхідні металеві двері пошкоджено гострим металевим предметом, від високих температур пошкоджено металопластикове вікно та дві натяжні стелі. Меблі від високих температур не пошкоджені. Згідно із довідкою Новоушицького ВнП ДВП ГУНП в Хмельницькій області за фактом звернення ОСОБА_2 про те, що її чоловік ОСОБА_1 здійснив підпал в одній із кімнат їхнього будинку в с.Отроків Новоушицького району встановлено, що внаслідок пожежі було пошкоджено побутову техніку, меблі, чим завдано заявниці матеріальної шкоди на суму 40 тисяч гривень (а.с.9). ОСОБА_1 в судовому засіданні підтверджено, що саме ним було здійснено підпал в одній із житлових кімнат, спільного житлового будинку з ОСОБА_2 . Актом оцінки потреб сім`ї встановлено, що на момент обстеження в будинку по АДРЕСА_1 сім`я в будинку не проживає. Дві кімнати обгорілі після пожежі, в інших кімнатах прибрано частково, меблі в кімнатах наявні. Відповідно до статті 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Згідно з частиною 1 статті 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Відповідно до положень частин першої та другої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Згідно з частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Відповідно до частини другої статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. При цьому позивач доводить лише факти, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України). Матеріалами справи підтверджується факт того, що позивачці завдано збитків внаслідок підпалу будинку. Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, наслідком такої протиправної поведінки. Також позивач несе тягар доведення перед судом розміру завданої шкоди, зокрема зменшення або знищення майна, яке належить йому на праві власності. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 ЦПК України однією із основних засадам (принципів) цивільного судочинства є змагальність сторін. Твердження апеляційної скарги про недоведеність позивачем вини відповідача у завданні шкоди безпідставні, оскільки згідно зі статтею 1166 ЦК України обов`язок доказування відсутності вини у заподіяній шкоді покладено саме на відповідача. Відповідачем не доведено, що шкоду завдано не з його вини. Що стосується розміру спричиненої матеріальної шкоди внаслідок пожежі, то як вбачається із акта про пожежу від 15.06.2019 року, довідки Новоушицького ВнП Дунаєвецького ВП ГУНП в Хмельницькій області, розмір матеріальної шкоди становить 40000 грн. Інших доказів на спростування зазначеного розміру матеріальної шкоди сторонами не надано. Колегією суддів, відповідно до статті 12 ЦПК України учасникам справи роз`яснювалося право на подання клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, однак відповідних клопотань не надходило. Зважаючи на зазначене, твердження апелянта щодо недоведеності розміру матеріальної шкоди є неспроможними. За таких обставин, оскільки житловий будинок та інше майно, яке пошкоджено в результаті пожежі сторонами було придбано у шлюбі, висновок суду першої інстанції щодо відшкодування, 1/2 частини матеріального збитку, а саме 20 тис.грн. є правильним. Щодо відшкодування моральної шкоди, то у відповідності до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно до частини 3 статті 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Розмір моральної (немайнової) шкоди визначеної судом першої інстанції в розмірі 5000 грн. відповідає вимогами розумності та справедливості. Суд правильно виходив із того, що у результаті винних дій відповідача, позивачу завдано і моральної шкоди, оскільки у зв`язку із пошкодженням внаслідок підпалу частини будинку вона перенесла моральні переживання і незручності. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 разом з дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 . Доводи апеляційної скарги щодо порушенням норм процесуального права, а саме: сплата судового збору позивачем в неналежному розмірі, не спростовують зазначені висновки суду. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, має бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року). Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для розподілу судового збору відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від 12 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повне судове рішення складено 03 березня 2021 року. Судді Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк