Постанова 4811 № 454/586/20

Справа № 454/586/20 Головуючий у 1 інстанції: Струс Т.В. Провадження № 22-ц/811/2419/20 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді - Шандри М.М. суддів: Левика Я.А.,Савуляка Р.В. секретаря: Бадівської О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року у справі за скаргою ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Костюк Т.А. у виконавчому провадженні №3724706 від 12.02.2020, ВСТАНОВИЛА: ОСОБА_1 звернувся в суд з даною скаргою, яку мотивував тим, що постановами державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Костюк Т.А. від 12.02.2020 тимчасово обмежено його у праві виїзду за межі України; встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом; встановлено тимчасове обмеження у праві полювання; встановлено тимчасове обмеження у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, до погашення заборгованості із сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа (дублікат) №2-449, виданого 06.02.2007 Сокальським районним судом. Дані постанови вважає незаконними, оскільки на підставі рішення Сокальського районного суду від 06.02.2007 вирішено стягувати із нього аліменти в користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.12.2006 і до досягнення дитиною повноліття. На виконання вказаного рішення 06.02.2007 видано виконавчий лист. 14.05.2007 відділом ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Зазначає, що як на час розгляду справи судом та відкриття виконавчого провадження він офіційно працював. Однак, в подальшому згідно запису у трудовій книжці від 19.11.2009 він звільнився з роботи за власним бажанням та до цього часу офіційно не працює. Зазначав, що його заробіток є нестабільним, майновий стан погіршився та на його утримання перебувають батьки пенсійного віку. Після звільнення з роботи він систематично сплачував аліменти в частці від свого тимчасового доходу. Вказував на те, що державний виконавець при винесенні вказаних постанов не врахував того, що він не ухиляється від виконання зобов`язань, що покладені на нього рішенням суду, а також того, що обмеживши його у праві на керування транспортними засобами позбавляє його єдиного джерела засобів для існування, а також того, що за ним не зареєстровано жодної зброї. Просив визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця від 12.02.2020. Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 про скасування постанов державного виконавця Сокальського районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Костюк Т.А. у виконавчому провадженні №3724706 від 12.02.2020 - відмовлено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує на те, що в матеріалах даної цивільної справи відсутній розрахунок державного виконавця від 05.02.2019, на який посилався суд, мотивуючи ухвалу, яка оскаржується. Також вказаний розрахунок не був надісланий виконавцем на адресу апелянта, чим порушив його право на оскарження. Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Сторони в судове засідання не з"явилися, були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, тому розгляд справи проводиться без їхньої участі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснюється. Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає. Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Сокальському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) знаходиться виконавче провадження №3724706 із виконання виконавчого листа №2-449, що виданий 06.02.2007 Сокальським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки його заробітку щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 09.12.2006 і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 07 грудня 2017 року, який набрав чинності 06 лютого 2018 року, посилено відповідальність платників аліментів у разі допущення заборгованості, введено відповідні заходи та порядок їх застосування, з наданням відповідних повноважень державному виконавцю. Згідно ч. 9 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі; 4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі. З наданого суду розрахунку заборгованості у виконавчому провадженні №3724706, встановлено, що станом на 01.02.2020 у ОСОБА_1 наявна заборгованість із сплати аліментів у сумі 49 510,65 грн(а.с.109-111). Оскільки, сукупний розмір заборгованості ОСОБА_1 зі сплати аліментів за судовим рішенням перевищував суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець правомірно, на підставі та в межах наданих йому повноважень, на виконання вимог ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виніс постанови про встановлення відповідних обмежень щодо боржника ОСОБА_1 . За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що державний виконавець приймаючи рішення про встановлення обмежень щодо боржника діяв у спосіб та відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в межах його повноважень, а тому скарга ОСОБА_1 , не підлягає задоволенню. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що доводи апеляційної скарги не впливають на правильність ухвали суду першої інстанції, яка постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 05 травня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено:02.03.2021 Головуючий Судді