Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/25841/20

Справа № 127/25841/20 Провадження № 33/801/174/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Іщук Т. П. Доповідач: Сопрун В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його адвоката Лисого О.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №031117, 08 листопада 2020 року о 20:05 год у м. Вінниці по вул. Бучми, 141, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідий колір шкіри обличчя. Від огляду на стан сп`яніння водій відмовився у присутності лікаря-нарколога КП ВОНД «Соціотерапія», висновок №3584. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки в судовому засіданні він не був присутній, оскаржувану постанову отримав 03 лютого 2021 року. В апеляційній скарзі, посилається на порушення судом норм процесуального права, вважає постанову суду такою, що не відповідає вимогам законодавства. Просив постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року слід задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу. Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні під час проголошення оскаржуваної постанови, ознайомився з матеріалами справи 03 лютого 2021 року, апеляційну скаргу подано 10 лютого 2021 року, з огляду на що останній був позбавлений можливості оскаржити дану постанову у десятиденний строк, відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП. Враховуючи зазначені вище обставини, пропущений строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року пропущений з поважних причин, а тому на підставі ст.289 КУпАП він підлягає поновленню. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно диспозиції ст.130 КУпАП відповідальність за даною нормою настає також у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В судовому засіданні апеляційного суду був допитаний в якості свідка ОСОБА_2 , який пояснив, що він керував автомобілем, оскільки ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп`яніння. Під`їхав до магазину, вийшов з автомобіля та пішов в магазин за кавою, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі. ОСОБА_1 йому телефонував, однак він не брав телефон, а коли вийшов з магазину, то ОСОБА_1 не було, та йому повідомили, що його забрали на освідування працівники поліції. Однак, апеляційний суд не бере ці покази до уваги та звертає увагу на те що, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №031117, 08 листопада 2020 року, транспортний засіб був зупинений о 20:05 год, а після відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду у КП ВОНД «Соціотерапія» (на що також було витрачено певний час), було складено зазначений протокол о 20:50 год. Отже за 45 хв (20:05 год 20:50 год), ОСОБА_2 так і не приїхав до КП ВОНД «Соціотерапія» та не повідомив працівників поліції, що саме він керував автомобілем, а тому його покази свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності. Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з наявними та дослідженими судом доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №031117, 08 листопада 2020 року о 20:05 год у м. Вінниці по вул. Бучми, 141, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, блідий колір шкіри обличчя. Від огляду на стан сп`яніння водій відмовився у присутності лікаря-нарколога КП ВОНД «Соціотерапія», висновок №3584. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП; - висновком КП «ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №3584 від 08 листопада 2020 року, де зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння (аналіз сечі на мультитест - відмова); - рапортом лейтенанта поліції Довбуша О.С. від 08 листопада 2020 року, згідно якого у складі екіпажу «Юнікер-104» під час несення служби по вул. Бучми, 141 у м. Вінниці з порушенням ПДР України транспортний засіб Nissan Primera, д.н.з. НОМЕР_1 , перевищував швидкість та не використовував світлові покажчики поворотів. Після подачі світлового та звукового сигналу працівниками патрульної поліції, водій даного автомобіля не зупинився, а одразу заїхав на тротуар та намагався пересісти на пасажирське сидіння. Водієм виявися ОСОБА_1 , під час спілкування із яким у нього виявлені ознаки наркотичного сп`яніння. У автомобілі більше ніхто не знаходився, після зупинки транспортного засобу з автомобіля ніхто не виходив. На запитання хто був за кермом ОСОБА_1 чітко пояснити не зміг. Від проходження огляду водій відмовився у присутності лікаря-нарколога у КП «ВОНД «Соціотерапія», висновок №3584 від 08 листопада 2020 року. Сукупність зазначених вище доказів узгоджуються між собою. Зазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному законом порядку, та в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч.2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.252 КУпАП, суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам. Наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи, в тому числі і доводами ОСОБА_1 , який категорично заперечив свою вину у вчиненні правопорушення за обставин, викладених як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і у постанові суду. Такі пояснення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу, оскільки вони суперечать фактичним обставинам та повністю спростовуються дослідженими доказами по справі. Відповідно до Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в МЮУ 11.11.2015 за № 1413/27858 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного сп`яніння, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). Апеляційним судом встановлено, що поліцейським вимоги були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров`я. У відповідності до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 27 ППВС України від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак наркотичного сп`яніння, як особа яка керує транспортним засобом, в присутності лікаря нарколога, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. У висновку КП ВОНД «Соціотерапія» щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 08 листопада 2020 року, зазначено про відмову особи від проходження медичного огляду в присутності поліцейського. Апеляційний суд звертає увагу, що правопорушник не заперечив факт відмови від проходження медичного огляду, що підтверджується наявною в матеріалах справи заявою (а.с.7). В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) скаржник не надав. Жодних зауважень при складенні адміністративного протоколу, а також щодо процедури проходження медичного огляду в медичному закладі від правопорушника не надходило. Апеляційний суд зазначає, що відсутність в протоколі свідків не свідчить про порушення, адже свідки зазначаються лише в тому разі, якщо огляд на стан сп`яніння проводиться на місці зупинки транспортного засобу. В даному випадку огляд особи на стан сп`яніння проводився в закладі охорони здоров`я. Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи ОСОБА_1 , що він автомобілем не керував, оскільки це не підтверджено належними та допустимими доказами. Зокрема не визнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки суду першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Апелянтом не надано доказів, які б підтверджували його доводи, наведені в апеляційній скарзі. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного, за що також передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, під час перевірки законності постанови суду першої інстанції в порядку апеляційної процедури були досліджені всі матеріали справи, вивчені та перевірені усі заперечення апелянта стосовно обставин події адміністративного правопорушення. Таким чином, підстав для задоволення поданої апеляційної скарги не вбачається. Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Керуючись ст.130, ст.294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 14 грудня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду В. В. Сопрун