Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/11430/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 рокуЛьвівСправа № 380/11430/20 пров. № А/857/1410/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Большакової О.О., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі (головуючий суддя: Костецький Н.В., місце ухвалення м. Львів) за адміністративним позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» про стягнення заборгованості, встановив: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), через засоби поштового зв`язку 25.11.2020, звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрика України» в дохід Державного бюджету України 170000 грн (код бюджетної класифікації 21081100 «адміністративні штрафи та інші санкції»). Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року позовну заяву повернуто позивачу. Із цією ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому просить її скасувати. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що підставою для повернення позову був факт підписання позовної заяви особою, яка не має права її підписувати. Однак, вказує, що до матеріалів позовної заяви було долучено належним чином завірену копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, де вказано, що ОСОБА_1 має право вчиняти від імені НКРЕКП юридичні дії без довіреності. У відповідності до ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення позовної заяви, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Враховуючи вимоги цієї статті, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що цю справу слід розглядати без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що така підлягає задоволенню з наступних мотивів. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що до неї не долучено документів, які б підтверджували волевиявлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на надання повноважень В. Мкртчян щодо права підпису позовної заяви від імені позивача, а з долученої Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, не вбачається, що позивач наділяє В. Мкртчяна повноваженнями на підписання позовної заяви. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 3 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника. Крім цього, статтею 59 КАС України обумовлено, що повноваження представників сторін мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи. У разі подання представником до суду скарги він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної скарги. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позовну заяву від імені НКРЕКП підписав Мкртчян Ваан Хачікович. На підтвердження повноважень на підписання позову додано виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, згідно якої ОСОБА_1 від імені юридичної особи має право вчиняти юридичні дії без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім цього діє виключно в судах України без окремого доручення з правом посвідчення копій, без права: відмови від позову, залишення позову без розгляду, визнання позову, підписання заяви про примирення, укладання мирової угоди. Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 травня 2003 року № 755-IV, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб- підприємців з Єдиного державного реєстру. Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (ч. 3 ст. 9 Закону № 755-IV ). Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості. Проаналізувавши наведені положення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявність або відсутність відповідного запису у вказаному реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням наявності або відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відомостях, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 8-11) та які доступні за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result, наявна інформація про особу, що підписала позовну заяву від імені НКРЕКП, тобто про ОСОБА_1 . Крім цього, зазначення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що вказана особа від імені юридичної особи діє виключно в судах України без окремого доручення, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що така особа має право підписувати, зокрема, і позовну заяву. Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно якої, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Зокрема, у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала є передчасною, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що до матеріалів справи не долучено документів, які б підтверджували волевиявлення НКРЕКП на надання повноважень В. Мкртчян щодо права підпису позовної заяви від імені позивача та як наслідок з формальних підстав повернув позовну заяву. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при поверненні позовної заяви у справі допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до приписів ст. 320 КАС України є підставою для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Керуючись ст. ст. 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) задовольнити. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року про повернення позовної заяви у справі № 380/11430/20 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. О. Большакова М. А. Пліш