Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/6694/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 380/6694/20 пров. № А/857/555/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М. з участю секретаря судового засідання Максим Х.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, ухвалене суддею Крутько О.В. у м. Львові о 10 год. 36 хв. у справі № 380/6694/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії В С Т А Н О В И В: Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області «Про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3538 від 28.07.2020 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з дня звернення із заявою про призначення такої пенсії, тобто з 21.07.2020 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі рішення № 3538 від 28.07.2020 року відповідач відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Позивачка вважає це рішення відповідача неправомірним з огляду на те, що робота в органах місцевого самоврядування прирівнюється до державної служби, у працівників органів місцевого самоврядування виникає право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» при дотриманні зазначених у цьому Законі умов. Позивачка зазначила, що на час звернення до відповідача досягла визначеного Законом України «Про державну службу» віку, набула необхідного страхового стажу та стажу роботи на посадах державного службовця, станом на дату набрання Законом чинності, понад 20 років. Позивачка вважає, що виконала всі умови передбачені законодавством для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 3538 від 28.07.2020 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з часу звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 21.07.2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений за подання позову судовий збір в сумі 840,80 грн. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з`ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що правовий статус посадових осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування визначається Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні», і на таких осіб не поширюється дія Закону України «Про державну службу». Оскільки станом на 01.05.2016 року (дата набрання чинності Закону України «Про державну службу») стаж роботи позивачки на державній службі становить 5 років 10 місяців 1 день, підстави для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», відсутні. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 21.07.2020 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця. 28.07.2020 року відповідач прийняв рішення № 3538 про відмову у призначенні пенсії, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу», яке ґрунтується на тому, що позивачка в період роботи в органах місцевого самоврядування обіймала посади, за якими після 04.07.2001 року присвоєно ранги посадової особи місцевого самоврядування, а не ранги державного службовця, такі посади з 04.07.2001 року не відносяться до категорій посад державних службовців, а відтак періоди роботи з 04.07.2001 року по 30.06.2020 року не зараховуються до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка на час набрання Законом України «Про державну службу» мала стаж державної служби більше 20 років, а тому, відповідно до пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» має право на призначення пенсії відповідно до цього Закону Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, вік особи визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і складає 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. Страховий стаж передбачений абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і складає 35 років для чоловіків і 30 років для жінок. Стаж державної служби для тих хто на час досягнення зазначеного віку працював на посадах державних службовців становить не менш як 10 років, та не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Такими умовами є вік та страховий стаж. Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у пункті 2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування». У пункті 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII зазначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством. Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року № 283, який діяв на час проходження позивачем служби в органах місцевого самоврядування, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Апеляційний суд встановив, що відповідно до записів у трудовій книжці, позивачка працювала: з 26.07.1993 року на посаді економіста прокуратури Львівської області, з 10.06.1994 року прсвоєно 12 ранг державного службовця 2 категорії; з 02.01.1995 року на посаді спеціаліста 2 категорії прокуратури Львівської області; з 02.11.1998 року по 10.04.2000 року на посаді спеціаліста 1 категорії планово-фінансового відділу прокуратури Львівської області, присвоєно 11 ранг державного службовця 1 категорії; з 18.05.2001 року по 31.07.2001 року на посаді спеціаліста 2 категорії відділу сприяння працевлаштуванню та надання послуг роботодавцям Шевченківського районного центру зайнятості м. Львова; з 01.08.2001 року по 30.09.2001 року на посаді спеціаліста ІІ категорії відділу субсидій Галицької районної адміністрації Львівського міськвиконкому, присвоєно 11 ранг державного службовця; з 01.10.2001 року на посаді спеціаліста ІІ категорії відділу праці та соціального захисту населення за переведенням у сектор бухгалтерського обліку та звітності, присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування та складено присягу посадової особи місцевого самоврядування; з 01.03.2002 року на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору з призначення субсидій; з 04.01.2007 року на посаді спеціаліста ІІ категорії сектору з призначення всіх видів допомог Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; з 01.05.2008 року на посаді спеціаліста І категорії сектора прийняття заяв та документів Галицького відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради; з 05.06.2008 року на посаді спеціаліста 1 категорії сектора соціальних програм Галицького відділу соціального захисту. За даними трудової книжки стаж заявниці на посадах віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, який відповідач зарахував до стажу державної служби, становить 5 років 10 місяців 1 день (з 10.06.1994 року по 10.04.2000 року). В подальшому позивачка в різний період, а саме з 01.08.2001 року та на дату набрання Законом України «Про державну службу» чинності, працювала на посаді спеціаліста в структурних підрозділах Львівської міської ради, що становить 14 років 9 місяців. Ця посада відноситься до шостої категорії посад в органах місцевого самоврядування, визначених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Цей період зараховується до стажу державної служби, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №

283. Враховуючи стаж роботи позивачки на посаді спеціаліста в органах місцевого самоврядування, який зараховується до стажу державної служби та стаж роботи, який відповідач зарахував до стажу державної служби (5 років 10 місяців 1 день), апеляційний суд встановив, що позивачка має право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». З цих підстав, апеляційний суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачці у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії державного службовця необхідно скасувати та зобов`язати відповідача призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 380/6694/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, за наявності яких постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Повний текст постанови складений 02.03.2021 року