Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/13538/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13538/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Шевченко Н.М. Суддя-доповідач Шурко О.І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Шурка О.І., суддів Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Імпульс" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Імпульс" звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (відповідач 1), Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач 2), Головного управління ДПС у Донецькій області (відповідач 3), Державної податкової служби України (відповідач 4), у якому просило суд: - визнати протиправними дії ГУ ДПС у Запорізькій області щодо призупинення та блокування дії укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів та зобов`язати ГУ ДПС у Запорізькій області припинити "технічне" блокування дії укладеного з позивачем договору про визнання електронних документів; - визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2020 № 1868 та зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області вчинити дії щодо поновлення у Реєстрі платників ПДВ запису про реєстрацію позивача; - зобов`язати ДПС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки позивача в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, які були наявні станом на 28.04.2020 - до прийняття рішення № 1868 про анулювання реєстрації платника ПДВ; - визнати протиправними та скасувати рішення про відповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку від 05.02.2020 № 6802, прийняте ГУ ДПС у Донецькій області та зобов`язати ГУ ДПС у Кіровоградській області виключити позивача з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо припинення дії укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Імпульс" договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019. Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області поновити дію договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019 із ТОВ "Партнер Імпульс". Визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1868 від 28.04.2020. Зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Імпульс" як платника ПДВ відповідно до вимог та особливостей, встановлених наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 (зі змінами та доповненнями). Визнано протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Донецькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020. Зобов`язано Головне управління ДПС у Донецькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Імпульс" з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у Кіровоградській області, Головне управління ДПС у Запорізькій області та Головне управління ДПС у Донецькій області, кожен окремо, звернулися з апеляційними скаргами, в яких посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник позивача подав відзив на апеляційні скарги, в якому зазначив, що апеляційні скарги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Партнер Імпульс" надіслало до ГУ ДПС у Запорізькій області заяву № 1 від 05.11.2019 про приєднання до договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019, яку прийнято згідно з квитанцією № 2 від 05.11.2019. Аналогічним чином у подальшому позивач направив заяву про приєднання № 1 від 28.04.2020, яку прийнято згідно з квитанцією № 2 від 29.04.2020. Між тим, платником податку здійснено спроби реєстрації податкових декларацій, податкових накладних, за результатом розгляду яких у квитанціях № 1 зазначено про те, що документ не прийнято, оскільки відсутній укладений з платником договору про визнання електронних документів. Рішенням № 1869 від 28.04.2020 ГУ ДПС у Кіровоградській області анульовано реєстрацію позивача платником ПДВ з підстав неподання протягом 12 послідовних місяців декларації з ПДВ або подає декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту за період з 01.04.2019 по 28.04.2020, що підтверджено довідкою управління податків і зборів з юридичних осіб від 28.04.2020 № 6/11-28-04-01-10. Окрім того, платнику податків надіслане рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020, за змістом якого ТОВ "Партнер Імпульс" віднесено до п. 8 критеріїв з підстав наявності податкової інформації щодо невстановлення реального походження товарів. Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та діями відповідачів і звернувся з даною позовною заявою. Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем 2 не доведено підстави припинення договору про визнання електронних документів, відповідачем 1 сформовано висновок про неподання декларації з ПДВ на підставі спростованих позивачем тверджень, відповідачем 3 необґрунтовано прийнято рішення про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, водночас, позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права щодо суми, на яку можливо зареєструвати податкові накладні, у зв`язку з чим суд убачає підстави для задоволення позову частково. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, визначені Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України №557 від 06.06.2017 року (далі-Порядок №557, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин). Згідно з пунктом 2 Розділу І Порядку №557 договір про визнання електронних документів (далі - Договір) - договір, який визначає права та обов`язки сторін в процесі електронного документообігу та укладається шляхом приєднання автора до Договору в цілому шляхом надсилання заяви про приєднання до договору про визнання електронних документів. Додатком 1 до вказаного Порядку затверджено примірний договір про визнання електронних документів, відповідно до пункту 3 розділу 6 якого, договір припиняється: у разі подання Автором в установленому порядку Заяви про припинення дії Договору; наявності однієї з підстав, визначених пунктом 14 розділу ІІІ Порядку. Контролюючий орган повідомляє Автора про припинення дії цього Договору із зазначенням причини у день припинення його дії шляхом направлення повідомлення про припинення дії Договору на електронну адресу Автора. Згідно п. 4 даного розділу, у разі припинення дії цього Договору надісланий Автором електронний документ не приймається. Відповідно до п. п. 8-10 Розділу ІІ Порядку № 557 у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення. Автоматизована перевірка електронного документа включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладення на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку наявності обов`язкових реквізитів; перевірку наявності Заяви про приєднання до Договору; перевірку дії Договору. Наведені вище елементи перевірки документа, на які посилається відповідач 2 не створюють наслідків, у вигляді припинення договору про приєднання, оскільки вичерпний перелік підстав визначений в Розділі ІІІ Порядку №

557. Відповідно до п. 16 Розділу ІІІ Порядку № 557 договір вважається припиненим у день настання однієї з подій, зазначених у пункті 14 цього розділу. Дія Договору та пов`язаних з ним Повідомлень припиняється за ініціативи підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника), поданої з дотриманням передбаченої пунктом 15 цього розділу процедури, або за наявності однієї з таких підстав: отримання інформації від кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг про завершення строку чинності (або скасування) кваліфікованого сертифіката відкритого ключа керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про зміну керівника; отримання інформації з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи; наявність в Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника податків в контролюючому органі; наявність у Державному реєстрі інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків підписувача Заяви про приєднання до Договору (керівника) у зв`язку зі смертю (п. 14 Розділу ІІІ Порядку № 557). Колегія суддів зауважує, що ГУ ДПС у Запорізькій області не доводить жодних обставин, які відповідно до Порядку № 557 є підставами для припинення дії договору про визнання електронних документів. У зв`язку з викладеним, припинення дії договорів про визнання електронних документів від 05.11.2019, від 28.04.2020, від 19.05.2020, від 21.05.2020 здійснено відповідачем не у спосіб, передбачений чинними нормативно-правовими актами, натомість, такі дії підлягають визнанню протиправними, оскільки порушують права позивача та є дискримінаційними, що не допускається як у розумінні Конституції України, так і спеціальних законів, зокрема, ПК України. У даному випадку, як вірно зазначив суд першої інстанції, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ГУ ДПС у Запорізькій області поновити дію Договору про визнання електронних документів № 801002 від 09.09.2019 із ТОВ "Партнер Імпульс". Крім того, як убачається, ТОВ "Партнер Імпульс" зареєстровано платником ПДВ у добровільному порядку з 01.04.2019. ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що спеціально створеною комісією встановлено, що платник подає та/або не подає податкові декларації з ПДВ протягом періоду з 01.04.2019 по 28.04.2020 з показниками які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій "0" гривень. Надані позивачем документи свідчать про те, що 03.04.2020 здійснено спробу зареєструвати податкову накладну № 4722 від 24.01.2020, яку, згідно з квитанцією № 1 від 03.04.2020 не прийнято через відсутність укладеного договору про визнання електронних документів. Позивачем також додано копію декларації з ПДВ за вересень 2019 року із додатками, яку прийнято ГУ ДПС у Запорізькій області, про що свідчить квитанція № 2 від 22.10.2019. Аналогічна квитанція № 2 від 27.11.2019 свідчить про прийняття звітної декларації з ПДВ за листопад 2019 року. Зі змісту поданих податкових декларацій убачається, що платником податку самостійно визначено суму коштів, витрачених на операції, що оподатковуються за основною ставкою, визначено розмір податкового кредиту, зазначено інші показники. В будь-якому випадку, обсяги оподатковуваних операцій становлять значення відмінне від "0", з огляду на що, суд критично сприймає висновок комісії ГУ ДПС у Кіровоградській області щодо неподання платником податкових декларацій з ПДВ за період з 01.04.2019 по 28.04.2020, оскільки такі декларації були подані позивачем та прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області, зокрема, 22.10.2019, 27.11.2019. Таким чином, за відсутності визначеного абз. "г" 4.1 ст. 184 ПК України складу поведінки платника податків, застосування такої підстави для анулювання його реєстрації платником ПДВ є безпідставним, з огляду на що, рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 28.04.2020 № 1868 ґрунтується на обставинах, що протирічать встановленим судом, натомість, підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Наказом Міністерства фінансів України № 1130 від 14.11.2014 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (Положення № 1130). За змістом п. 2.1 Положення № 1130 реєстр платників ПДВ - автоматизований банк даних, створений відповідно до пункту 183.12 статті 183 розділу V Кодексу для забезпечення: реєстрації та єдиного обліку платників ПДВ; єдиних принципів ідентифікації платників ПДВ; контролю за справлянням податку на додану вартість; організації суцільного й вибіркового аналізу. Формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних (п. 2.3 Положення № 1130). Контролюючий орган анулює реєстрацію особи як платника ПДВ, що подав заяву про анулювання реєстрації, якщо встановить, що він відповідає вимогам пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, та за умови проведення розрахунків із бюджетом за податковими зобов`язаннями останнього податкового періоду для випадків, визначених підпунктами "а", "б" цього пункту Кодексу. Дата анулювання реєстрації визначається згідно з пунктом 5.11 цього розділу. Про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган письмово повідомляє особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації (п. 5.4 Положення № 1130). Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду. Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ (п. 5.10 Положення №1130). У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації. Контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території (п. 2.5 Положення № 1130). Згідно з п. 2.6 Положення № 1130 Контролюючі органи, зазначені у пункті 2.5 цього розділу, та державні податкові інспекції, які їм підпорядковуються, здійснюють, зокрема, реєстрацію, перереєстрацію, анулювання реєстрації платників ПДВ. Таким чином, за наслідками скасування рішення про анулювання платника ПДВ до реєстру вноситься відповідний запис про реєстрацію платника ПДВ, що належить до повноважень відповідного контролюючого органу в області - Головного управління ДПС у Кіровоградській області. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 22 липня 2020 року у справі № 520/5627/19, від 21 липня 2020 року у справі № 820/1053/16, відновлення показників в обліковій картці на рахунку платника податку у системі електронного адміністрування ПДВ, а також надання висновків та документів, які необхідні для повернення коштів, на новостворений рахунок платника податків в системі електронного адміністрування ПДВ належить до повноважень ДФС України (ДПС України). При цьому, такі повноваження контролюючого органу здійснюються у певній послідовності після дослідження питання стосовно правомірності процедури включення до облікових карток певної інформації щодо стану розрахунків платника за податками, зборами, єдиним внеском, митними платежами та операцій, які проводяться з коштами передоплати. Також, за змістом пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою контролюючого органу може бути оскаржене до суду. Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є, зокрема, рішення суду, яке набрало законної сили, про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляється до Державної фіскальної служби України для внесення відповідних змін до Реєстру. У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням особливостей, визначених Положенням. Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 826/11485/15. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 23 травня 2020 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16 січня 2020 року № 466-IX (далі - Закон № 466-ІХ). Цим законодавчим актом пункт 200-1.3 статті 201-1 ПК України доповнено абзацами двадцять сьомим і двадцять восьмим. Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу. Отже, сума, на яку платник податків має право зареєструвати податкову накладну визначається за наведеною формулою, а у разі скасування рішення про анулювання реєстрації такого платника, контролюючий орган здійснює перерахунок такого ліміту за податковий період, в якому відбулось анулювання. Відтак, колегія суддів вважає, що вимоги про зобов`язання ДПС України внести до реєстру відомості про суму, на яку платник податків має право зареєструвати податкові накладні, суперечить вищенаведеній нормі спеціального закону, оскільки змінює належного суб`єкта владних повноважень та зобов`язує іншого вчинити дії, що не відносяться до його повноважень. Стосовно віднесення ТОВ "Партнер Імпульс" до переліку ризикових платників податку, колегія суддів зазначає наступне. Так, ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення № 6802 від 05.02.2020 про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку, за змістом якого, ТОВ "Партнер Імпульс" віднесено до ризикових платників податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Підставою для прийняття рішення № 6802 від 05.02.2020 зазначено відповідність платника податку критеріям, оскільки по платнику наявна податкова інформація, а саме, не встановлено реального джерела походження товарів. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (далі - Порядок № 1165). Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном. Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4). Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку № 1165) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Наведеним регламентовано умову, підстави, порядок прийняття відповідного рішення та документи, що є джерелом податкової інформації з метою розгляду такого питання. Підпунктом 14.1.171 ПК України податкову інформація застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію". Відповідно до ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Із наведеного слід сформувати висновок про те, що застосовувана контролюючим органом інформація отримується, поміж іншого, з первинних документів платника(ів) податків, після чого узагальнюється для службового застосування. Колегія суддів зауважує, що Відповідач 3 не надає пояснення стосовно підстав прийняття рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 6802 від 05.02.2020, первинних документів, або посилань на такі, що містять застосовану інформацію представником ГУ ДПС у Донецькій області. За даних обставин, судом першої інстанції вірно констатовано невиконання відповідачем 3 обов`язку доведення правомірності власного рішення. До того ж, рішення № 6802 від 05.02.2020 не має самостійного обґрунтування обставин, що стали підставою для їх прийняття. Наслідково, у разі скасування рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, комісія регіонального рівня зобов`язана виключити такого платника з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Наведене також знаходить нормативне закріплення у п. 6 Порядку № 1165. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Колегія суддів зауважує, що доводи, викладені апелянтами в апеляційних скаргах повністю збігаються із доводами наведеними у відзивах на адміністративний позов, без обґрунтування того, у чому саме полягає неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права з відповідним підтвердженням письмовими доказами заявлених тверджень. Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону. Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційних скарг спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги Головного управління ДПС у Кіровоградській області, Головного управління ДПС у Запорізькій області, Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 жовтня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Головуючий суддя: Шурко О.І. Судді: Лічевецький І.О. Оксененко О.М.