Постанова 4854 № 766/11500/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 766/11500/20 Головуючий в 1 інстанції:Єпішин Ю.М. Дата і місце ухвалення 16.11.2020р., м. Херсон П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г, Шевчук О.А., за участю секретаря - Андрушкевич М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 р. по справі №766/11500/20 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: В липні 2020 р. ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №2884856 від 27.07.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, обґрунтовану посиланням на не повне з`ясування судом обставин справи, не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування своїх доводів, апелянт зазначив, що суд першої інстанції приймаючи судове рішення у справі безпідставно прийняв до уваги надані відповідачем фото та відео матеріали, створені за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, оскільки на його думку, вказаний вимірювальний прилад не пройшов періодичну повірку. Також, апелянт вважає, що наведені вище фото та відео не є належними доказами у розумінні ст. 74 КАС України, оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення не містить жодних відомостей про технічний засіб, яким вони здійснювались. Крім цього, скаржник посилається на порушення інспектором патрульної поліції процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, з причин не забезпечення його правом на отримання правової допомоги. У зв`язку з цим, апелянт просить скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 р. та прийняти нове рішення про задоволення позову. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії №2884856 від 27.07.2020 року, якою позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, 27.07.2020 року о 17 год. 17 хв. транспортний засіб марки "SKODA", модель "KAROQI", д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , рухаючись у м. Херсон, Білозерська дорога, М 14, 203 км., 500 м., перевищив максимально допустиму швидкість руху встановлену знаком 3.29 ПДР України на 28 км/год., внаслідок чого порушив вимоги п. 8.4 "в" ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.122 КУпАП. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що наявні у справі матеріали підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а отже підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови відсутні. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - ПДР України) передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Відповідно до п. 8.1 ПДР України регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Згідно з підпунктом "б" пункту 12.9 ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Пунктом 3.29 п. 3 Розділу 33 ПДР України визначено, що до заборонних дорожніх знаків відноситься дорожній знак "Обмеження максимальної швидкості", яким забороняється рух із швидкістю, що перевищує зазначену на знакові. Частиною 1 ст. 122 КУпАП визначено, що порушення вимог дорожніх знаків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За правилами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ознайомившись з наявними у справі фото та відеоматеріалами, створеними за допомогою вимірювального приладу TruCam, серійний номер ТС000721, судом апеляційної інстанції встановлено, що 27.07.2020 року о 17 год.17 хв. транспортний засіб марки "SKODA", модель "KAROQI", д/н НОМЕР_1 перевищив максимальну швидкість, встановлену дорожнім знаком 3.29 ПДР України (50 км/г.) на 28 км/г. Колегія суддів вважає, що факт перевищення швидкості встановленої дорожнім знаком 3.29 ПДР України повною мірою знайшов своє підтвердження в ході розгляду даної адміністративної справи, що є порушенням підпункту п. 33 ПДР України та складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. За вказаних обставин колегія суддів вважає, що відповідачем цілком правомірно прийнято оскаржувану постанову та застосовано до позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП. З приводу доводів апелянта про незаконність використання відповідачем лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20, судова колегія виходить з наступного. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903- 2012 (а.с. 31). На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02 листопада 2015 року №1362 пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки, враховуючи що, нормами Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 01.01.2016 року, повторне внесення до Реєстру приладів, яким до набуття чинності цього закону, видано сертифікат, не передбачено. Даний прилад, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшов повірку (а.с. 30). Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №

193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/18037, виданого ДП "Укрметртестстандарт"" від 15 січня 2020року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 за номером ТС000721, яким було зафіксовано перевищення ОСОБА_1 швидкості руху,- є придатним до застосування до 15 січня 2021 року (а.с. 30). Даний пристрій здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20 виробництва Laser Technology Inc., США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації від 27.09.2018 №04/02/03-3008 (чинного до 27.09.2021), який відповідачем з додатками надано до суду апеляційної інстанції. Державна експертиза у сфері криптографічного захисту інформації підтверджує правильність реалізації у приладі TruCam алгоритму шифрування AES, який забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCam, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки. Вищенаведеним спростовуються доводи позивача щодо безпідставного використання даного пристрою та отриманих технічних даних щодо вимірювальної швидкості руху транспортних засобів. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 ТС000721 може засвідчувати порушення позивачем швидкісного режиму, а тому може бути належним доказом по справі. Що стосується доводів апелянта про на неможливість прийняття до уваги в якості доказів надані Управлінням фото та відеоматеріали з підстав того, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не містить інформації про технічний засіб, яким вони здійснювались, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп. 9 ч. 1 ст.31 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 40 вказаного Закону поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Враховуючи, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в тому числі данні технічних приладів, що мають функції відеозапису, судова колегія дійшла висновку, що надані відповідачем фото та відеозаписи можуть слугувати доказами у справі про адміністративне правопорушення в розумінні норм КУпАП. Згідно ст.ст. 72, 73, 74 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для не прийняття до уваги наданих відповідачем фото та відеоматеріалів, на яких зафіксовано допущене позивачем адміністративне правопорушення. Висновок про те, що відеоматеріали з місця події є доказами в адміністративній справі, які безпосередньо свідчать про наявність та обставини правопорушення, неодноразово був висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14 лютого 2018 року у справі №536/583/17, від 29 травня 2018 року у справі № 727/6565/17, від 11 липня 2019 року у справі №686/15730/16-а. Також, судова колегія вважає безпідставними доводи апелянта про порушення інспектором порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, з підстав незабезпечення його правом на отримання правової допомоги, виходячи з наступного. З матеріалів справи вбачається, що одночасно із позовною заявою, позивач надав до суду відео з власного транспортного засобу, на якому зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Ознайомившись зі змістом вище вказаного відео, судова колегія встановила, що за наслідками розгляду заявленого позивачем клопотання про перенесення розгляду справи, інспектор патрульної поліції з`ясовував час необхідний адвокату позивача для прибуття на місце вчинення правопорушення, та повідомив його про можливість перенесення слухання справи на тридцять хвилин, однак останній не скористався вказаною пропозицією, посилаючись на недостатність визначеного часу для прибуття його адвоката. Таким чином, доводи апелянта про порушення Інспектором порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, в частині незабезпечення позивача правом на отримання правової допомоги не знайшли свого підтвердження, в процесі розгляду апеляційної скарги. Інші наведені апелянтом доводи не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування правильно вирішеного по суті судового рішення. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 16.11.2020 р. - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: А.В. Бойко Судді: А.Г. Федусик О.А. Шевчук