Постанова 4854 № 420/7183/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7183/19 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. Місце та час укладення судового рішення « 11:48», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 19.06.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 29.11.2019р. товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) ««Спільне підприємство Рисоіл Термінал» звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій Державної фіскальної служби України щодо неприйняття до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних: від 25.09.2014р. №63, від 21.10.2014р. №56, від 05.11.2014р. №7, від 14.11.2014р. №20, від 19.11.2014р. №25, від 11.12.2014р. №13, від 24.12.2014р. №35 та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних: від 17.05.2019р. №57, від 28.05.2019р. №52, від 28.05.2019р. №54, від 28.05.2019р. №55, від 28.05.2019р. №56, від 28.05.2019р. №58, від 28.05.2019р. №59, від 28.05.2019р. №60, від 28.05.2019р. №61, від 28.05.2019р. №62, від 28.05.2019р. №63, від 30.05.2019р. №39, від 30.05.2019р. №53, від 30.05.2019р. №37, від 30.05.2019р. №38; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні: від 25.09.2014р. №63, від 21.10.2014р. №56, від 05.11.2014р. №7, від 14.11.2014р. №20, від 19.11.2014р. №25, від 11.12.2014р. №13, від 24.12.2014р. №35 та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних: від 17.05.2019р. №57, від 28.05.2019р. №52, від 28.05.2019р. №54, від 28.05.2019р. №55, від 28.05.2019р. №56, від 28.05.2019р. №58, від 28.05.2019р. №59, від 28.05.2019р. №60, від 28.05.2019р. №61, від 28.05.2019р. №62, від 28.05.2019р. №63, від 30.05.2019р. №39, від 30.05.2019р. №53, від 30.05.2019р. №37, від 30.05.2019р. №38. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкової з приводу того, що у разі, якщо повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків продавець таких товарів не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 ПК України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм податкового законодавства. А тому податковим органом безпідставно не прийнято до реєстрації спірні податкові накладні виписані до 01.02.2015р., і як наслідок безпідставно відмовлено у реєстрації розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до таких податкових накладних. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.06.2020р. позов задоволений з підстав того, що постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Аналіз норм податкового законодавства свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань. А, коригування податкового зобов`язання здійснено позивачем в межах строку дії договірних відносин у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактично. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що пункт 6 Порядку №1246 передбачає, що під час реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, які складені до 01.02.2015р. застосовуються строки давності встановлені ст.102 ПК України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом встановлено, що ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 30.11.2001р. № 15541200000000382, перебуває на обліку як платник податків у Чорнорській ДПІ (м. Чорноморськ) Чорноморського управління Головного управління ДПС в Одеській області з 24.12.2001р. та займається наступними видами діяльності за КВЕД: 52.24 Транспортне оброблення вантажів (основний); 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. 02.09.2013р. між ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» (повірений) та компанією «Рисоіл С.А.», Швейцарія (довіритель) укладено договір доручення №13, згідно умов якого повірений зобов`язаний за дорученням довірителя та за рахунок довірителя організувати проведення комплексу робіт з проектування та будівництва універсального складу на земельній ділянці довірителя. Сторонами правочину погоджено термін виконання доручення до 31.12.2020р. /т.1 а.с.20-23/ На виконання умов договору доручення від 02.09.2013р. № 13, «Рисоіл С.А.», Швейцарія з метою авансування витрат, на користь позивача перераховано кошти у сумі 4283925,53 доларів США та 297000,00 ЄВРО. /т.1 а.с.221-222/ У зв`язку з отриманням авансу/передплати позивач склав податкові накладні та задекларував податкові зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 13082097,48грн. Згідно декларацій з податку на додану вартість у Додатках №5 рядок «Інші» позивач включив вищезазначену суму до складу податкового зобов`язання за періоди: вересень 2014р., жовтень 2014р., листопад 2014р., грудень 2014р., січень 2015р., лютий 2015р., березень 2015р., квітень 2015р., липень 2015р., серпень 2015р. /т.1 а.с.137-215/ 25.03.2018р. між ТОВ «Спільне підприємство Рисоіл Термінал» (повірений) та компанією «Рисоіл С.А.», Швейцарія (довіритель) укладено додаткову угоду №4 про внесення змін до договору доручення від 02.09.2013р. №13, згідно умов якої повірений зобов`язувався повернути довірителю грошові кошти у сумі 1359342,29 доларів США, які одержані ним як аванс/передплата за договором доручення від 02.09.2013р. №13. /т.1 а.с.24-39/ 10.09.2019р. позивачем направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: від 25.09.2014р. №63, від 21.10.2014р. №56, від 05.11.2014р. №7, від 14.11.2014р. №20, від 19.11.2014р. №25, від 11.12.2014р. №13, від 24.12.2014р. №35. За результатами розгляду вищезазначених податкових накладних, контролюючим органом позивачу надіслано Квитанцію №1 з приводу того, вони не можуть бути прийняті у зв`язку з порушенням вимог п.46.1 ст.46, ст. 102 Податкового кодексу України. а саме звітність за жовтень 2014 року вже не приймається. Того ж дня, позивачем направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних: від 17.05.2019р. №57, від 28.05.2019р. №52, від 28.05.2019р. №54, від 28.05.2019р. №55, від 28.05.2019р. №56, від 28.05.2019р. №58, від 28.05.2019р. №59, від 28.05.2019р. №60, від 28.05.2019р. №61, від 28.05.2019р. №62, від 28.05.2019р. №63, від 30.05.2019р. №39, від 30.05.2019р. №53, від 30.05.2019р. №37, від 30.05.2019р. №38. За результатами розгляду вищезазначених розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, контролюючим органом позивачу надіслано Квитанцію №1 з приводу того, вони не можуть бути прийняті у зв`язку з порушенням вимог ст.102 Податкового кодексу України та п.6 Порядку №1246, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування. Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу про відмову у прийнятті до реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного. Так, податкові накладні від 25.09.2014р. №63, від 21.10.2014р. №56, від 05.11.2014р. №7, від 14.11.2014р. №20, від 19.11.2014р. №25, від 11.12.2014р. №13, від 24.12.2014р. №35 та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних: від 17.05.2019р.№57, від 28.05.2019р. №52, від 28.05.2019р. №54, від 28.05.2019р. №55, від 28.05.2019р. №56, від 28.05.2019р. №58, від 28.05.2019р. №59, від 28.05.2019р. №60, від 28.05.2019р. №61, від 28.05.2019р. №62, від 28.05.2019р. №63, від 30.05.2019р. №39, від 30.05.2019р. №53, від 30.05.2019р. №37, від 30.05.2019р. №38, у відповідності до отриманих квитанцій не прийнято контролюючим органом, оскільки платником порушено вимоги п.46.1 ст.46, ст. 102 Податкового кодексу України. а саме звітність за жовтень 2014р. вже не приймається та п.6 Порядку №1246, а саме: дата складання розрахунку коригування не може перевищувати більше ніж 1095 календарних днів від дати складання податкової накладної, до якої складено такий розрахунок коригування. Разом з тим, згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (в редакції на час виникнення правовідносин) платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) згідно п.201.7 ст.201 ПК України. Апеляційний суд вважає правильним застосування до спірних правовідносин положень пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, згідно з якими якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної. Аналіз наведених норм свідчить про відсутність у них умов, що пов`язували б обов`язок коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість при поверненні товару з датою виникнення таких зобов`язань. Як правильно встановив суд першої інстанції, коригування податкового зобов`язання здійснено позивачем в межах строку дії договірних відносин у податковому (звітному) періоді, в якому такі зміни відбулися фактично. Положення пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України встановлюють особливості коригування зобов`язань за податковими накладними, що складені до 1 лютого 2015 року, однак до них не належать строки давності, на які посилається відповідач у справі. До коригування податкових зобов`язань з податку на додану вартість, відображення у податковому обліку його результатів, у платника податку не можуть бути зменшені податкові зобов`язання, за рахунок чого у передбачених законом випадках виникнути право на відшкодування податку. Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що у разі, якщо повернення товарів відбувається після спливу 1095 днів з періоду, в якому були визначені податкові зобов`язання з податку на додану вартість, то платник податків - продавець таких товарів не може застосовувати норми пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України і відкоригувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Таке твердження ґрунтується на помилковому тлумаченні зазначених у апеляційній скарзі норм податкового законодавства. Дана правова позиція викладена у відповідності до постанов Верховного Суду у справах №№816/1403/17, 803/940/16, 810/30/16. З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції правильно з`ясував обставини, що мають значення для справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, а тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.