Постанова 4852 № 804/63/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 804/63/17 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року (суддя Сидоренко Д.В., м. Дніпро, повний текст ухвали виготовлено 25.09.2020 року) у адміністративній справі №804/63/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, суд, - в с т а н о в и в: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського відділення щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. та зобов`язано Офіс великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування на суму невідшкодованого бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року залишено без змін. 08.09.2020 року Акціонерне товариство «Південний ГЗК» звернулося з заявою, в якій просило змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року шляхом стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України в м. Києві на користь АТ «Південний ГЗК» заборгованість бюджету із відшкодування ПДВ за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Свою заяву обґрунтувало тим, що з 01.01.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», яким змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; відповідно до п.56 Підрозділу 2 Прикінцевих і Перехідних положень ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, був зобов`язаний до 01.02.2017 року сформувати у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування поданих до 01.02.2017 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Заявник вказував, що на день звернення чинним законодавством не передбачено ані механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, ані структура такого реєстру. У зв`язку з чим заявник вважав необхідним змінити спосіб виконання рішення на стягнення з Державного бюджету України через територіальний орган Державної казначейської служби України на користь позивача заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року відмовлено у зміні способу виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року у справі №804/63/17. З ухвалою суду першої інстанції не погодилося АТ «Південний ГЗК» та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу та задовольнити заяву про зміну способу виконання рішення. Свої вимоги обґрунтувало тим, що ухвала прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, судом не в повному обсязі з`ясовано обставини справи, неправильно та неповно досліджено докази та надано їм правову оцінку. Апелянт зазначав, що рішення суду першої інстанції набрало законної сили 31.01.2019 року, а відтак Офісом великих платників податків ДФС не виконано вимоги п.200.15 ст.200 ПК України щодо внесення на наступний робочий день після отримання відповідного рішення відомостей до Реєстру заяв про повергнення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Апелянт, посилаючись на судову практику Верховного суду, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15, вважав ефективним способом захисту зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з Державного бюджету на користь позивача заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.02.2021 року замінено відповідача у справі з Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління на належного Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту. Суд зазначав, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII від 21.12.2016 року повністю змінено механізм відшкодування ПДВ та концепцію його адміністрування, зокрема, в частині бюджетного відшкодування ПДВ запроваджено єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначених п.200.19 ПК України (у редакції, що діяла до 01.01.2017 року). Суд зазначав, що суд при вирішенні спору застосовував порядок бюджетного відшкодування ПДВ врегульований ст.200 ПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VІІІ та керувався Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017 року. Суд зазначив, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду в частині зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування на суму невідшкодованого бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Матеріалами справи встановлено, що у січні 2017 року позивач звертався з позовними вимогами про визнання бездіяльності відповідача щодо неподання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на вересень 2016 року у сумі 261140,80 грн. та зобов`язання відповідача надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету за вересень 2016 року у сумі 261140,80 грн. У подальшому у листопаді 2017 року позивач змінив предмет позову та просив визнати бездіяльність Офісу великих платників податків ДФС щодо не відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформації про узгодженість бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. та зобов`язати Офіс великих платників податків ДФС відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування на суму невідшкодованого бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року, яке набрало законної сили 31.01.2019 року, та спосіб виконання якого позивач просить змінити, позовні вимоги задоволено. Суд при прийнятті вказаного рішення застосував положення Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року № 1797-VІІІ, яким змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, яке здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; відповідно до п.56 Підрозділу 2 Прикінцевих і Перехідних положень ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, був зобов`язаний до 01.02.2017 року сформувати у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування поданих до 01.02.2017 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 року №26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, який набрав чинності 01.04.2017 року. Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному ст.200 ПК України. Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України. Матеріалами справи встановлено, що ПАТ «Південний ГЗК» 28.02.2019 року звернулося до суду першої інстанції про видачу виконавчого листа, який 25.03.2019 року виданий позивачу. 05.06.2019 року виконавчий лист був повернутий Управлінням ДКС України у Печерському районі м. Києва. Повторно ПАТ «Південний ГЗК» звернулося до суду першої інстанції про видачу виконавчого листа 10.09.2019 року, та 04.12.2019 року виконавчий лист судом було направлено ПАТ «Південний ГЗК». У своїх запереченнях на заяву про зміну способу виконання рішення від 03.09.2020 року №52-70/5789 від 23.09.2020 року, Офіс великих платників податків ДФС заперечував проти задоволення заяви з тих підстав, що рішенням суду не було передбачено стягнення суми бюджетного відшкодування і, на думку податкового органу, позивачем не надано доказів, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. 18.02.2021 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у своєму відзиві зазначило, що позовні вимоги, з якими звертався позивач до суду та які рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2019 року були задоволені, інші ніж ті, які зараз просить змінити спосіб виконання рішення стягнення з державного бюджету заборгованості бюджетного відшкодування ПДВ, які ним не заявлялись при розгляді справи. На думку податкового органу, позивачем не надано доказів обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим. Також податковий орган зазначав, що для вирішення питання щодо наявності підстав для зміни способу виконання рішення підлягає з`ясуванню факт наявності обставин, що роблять примусового виконання рішення неможливим. Позивач у своїх додаткових поясненнях, наданих суду апеляційної інстанції 16.02.2021 року зазначив, що 13.10.2020 року відповідачем були внесені відповідні відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. 28.10.2020 року позивач звернувся з листом про надання роз`яснень про причини неповернення бюджетного відшкодування ПДВ. ДПС України листом від 09.11.2020 року №32079/6/99-00-04-1-02-06 було надано відповідь про неможливість здійснення перерахунку сум ПДВ на підставі того, що начебто позивач невірно зазначено рахунки, на які необхідно здійснити відшкодування ПДВ. Позивач зазначав, що рахунки були вказані вірно (на момент подання таких заяв), однак враховуючи суттєвий проміжок часу відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28.12.2018 року №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (ІВАN) в Україні» було здійснено перехід банківської системи на новий формат рахунків (ІВАN). Позивач посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 року у справі №826/7380/15, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду та зазначила, що ефективним способом захисту, який поновить порушене право на бюджетне відшкодування є стягнення з державного бюджету через ГУ ДКС України в м. Києві суми заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ. Аналізуючи обставини справи та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції зазначає, що станом на 13.10.2020 року, відповідачем були внесені відповідні відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Підставою для неповернення сум бюджетного відшкодування є перехід банківської системи на новий формат рахунків (ІВАN). Отже, станом на 13.10.2020 року податковим органом виконано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 року у редакції щодо зобов`язання Офісу великих платників податків ДФС в особі Дніпропетровського управління відобразити в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгодженість бюджетного відшкодування на суму невідшкодованого бюджетного відшкодування за вересень 2016 року у розмірі 261140,80 грн. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у справі №826/7380/15, на яку посилається позивач, однією із позовних вимог було стягнення з державного бюджету через ГУ ДКС України у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи спір у цій справі, підтримала рішення суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з державного бюджету України через ГУ ДКС у м. Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ, вказуючи, що ефективним способом захисту порушеного права є стягнення з державного бюджету заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ. Враховуючи обставини у справі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, зокрема у тому, що позивач не вичерпав всі передбачені законодавством заходи щодо виконання рішення суду, у тому числі у примусовому порядку. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Судові витрати здійснені позивачем повертаються у разі задоволення апеляційної скарги. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись ст.315, 316, 378 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 року у справі №804/63/17 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду відповідно до статей 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова