Постанова 4819 № 656/623/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року м.Херсон Номер справи: 656/623/20 Номер провадження: 22-ц/819/414/21 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач) Ігнатенко П.Я., суддів: Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряЛитвиненка В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іванівського районного суду Херсонської області у складі судді Ференц Р.І. від 30 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,- ВСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним вище позовом, посилаючись на те, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , який було розірвано 07.09.2010 року. Від шлюбу сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На теперішній час дитина є повнолітньою, продовжує навчання в Державному навчальному закладі «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» на другому курсі денної форми навчання по професії «Слюсар з ремонту рухомого складу. Машиніст тепловоза» і не знаходиться на повному державному забезпеченні. Термін навчання з 02.09.2019 року по 30.06.2021 року. При цьому, позивачка зазначила, що спільний син потребує матеріальної допомоги батька та останній має можливість надавати таку допомогу, оскільки неофіційно працює у фермера в с. Українському оператором на дощувальній машині та щомісячно отримує заробітну плату. Відповідач є працездатним, зобов`язаний та має можливість утримувати свого повнолітнього сина, який навчається та потребує матеріальної допомоги, у зв`язку з чим просить стягнути аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. На підставі викладеного, позивачка просить стягнути відповідача на свою користь аліменти на утримання повнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій формі в розмірі 1500 грн щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до закінчення навчання до 30 червня 2021 року. Рішенням Іванівського районного суду Херсонської області від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачки - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, - задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання однієї повнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається, в твердій грошовій сумі в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 22.09.2020 року і до закінчення навчання 30.06.2021 року. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь Державної судової адміністрації України в сумі 840,80 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог; стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В ході апеляційного розгляду адвокат Ведмецький Ю.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , апеляційну скаргу підтримав, просить її задовольнити. Пояснив, що доходи його довірителя мізерні, офіційного заробітку взагалі немає, однак враховуючи родинні зв`язки його довіритель не заперечує сплачувати аліменти в розмірі 300 грн на місяць. Просить змінити рішення суду, зменшивши стягнуту суму аліментів до 300 грн. ОСОБА_4 , яка діє в інтересах позивачки ОСОБА_2 , апеляційну скаргу не визнала, просить рішення суду залишити без змін. Пояснила, що позивачка вийшла заміж і виїхала за кордон. Також пояснила, що відповідач має неофіційний дохід та має змогу сплачувати 1500 грн на місяць, однак докази цього надати не може. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 і 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року в редакції від 20.11.2014 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до ст.ст. 199, 200 Сімейного кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Згідно п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 24.12.2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Іванівського районного управління юстиції Херсонської області, 07.09.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 11). Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 сторони мають спільного сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3). Згідно довідки Державного навчального закладу «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» ОСОБА_3 навчається у Державному навчальному закладі «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» на другому курсі денної форми навчання по професії «Слюсар з ремонту рухомого складу. Машиніст тепловоза» з терміном навчання з 02.09.2019 року по 30.06.2021 року (а.с. 4). Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_3 отримує стипендію в сумі 713 грн (а.с. 64). Таким чином, за матеріалів справи вбачається, що спільний син сторін - ОСОБА_3 не досяг 23-річного віку та перебуває на навчанні у Державному навчальному закладі «Мелітопольський багатопрофільний центр професійно-технічної освіти» з 02.09.2019 року до 31.06.2021 року. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що повнолітній ОСОБА_3 продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги, а відповідач батько повнолітньої дитини має можливість надавати матеріальну допомогу. Разом з тим, враховуючи відсутність у відповідача офіційного місця роботи, його матеріальний стан, перебування на його утриманні сім`ї у складі дружини та дитини-інваліда, недоведений розмір його неофіційних доходів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання в сумі 1500 грн щомісячно. Окрім того, доказів на підтвердження розміру витрат спільного сина сторін, пов`язаних його з навчанням, матеріали справи не містять, як і не містять відомості про доходи матері (позивачки), що виключає можливість встановити і її фінансову спроможність утримувати сина, який продовжує навчання. Згідно ч.ч.1,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. В матеріалах справи відсутні відомості про доходи відповідача, в апеляційній скарзі відповідач визнає отримання в середньому 1000 грн на місяць, що значно менше прожиткового мінімуму, а отже доводи відповідача про завищену суму аліментів на повнолітню дитину є обґрунтованими. На підставі викладеного, доводи викладені в апеляційній скарзі частково заслуговують на увагу з урахуванням часткового визнання позовних вимог, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні шляхом зменшення суми стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання однієї повнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається, в твердій грошовій сумі з 1500 гривень до 300 гривень щомісячно. Доводи позивачки про те, що відповідач має змогу сплачувати 1500 грн на утримання їх спільного повнолітнього сина, який продовжує навчання, - не підтверджені жодними належними та допустимими доказами. У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає зменшенню сума стягнутого з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судового збору з 840,80 грн до 140,13 грн. Окрім того, з урахуванням часткового задоволення апеляційної скарги судовий збір у сумі 1050,82 гривень, сплачений на стадії апеляційного розгляду, слід компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Рішення Іванівського районного суду Херсонської області від 30 листопада 2020 року, - змінити, зменшивши суму стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання однієї повнолітньої дитини - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який навчається, в твердій грошовій сумі з 1500 гривень до 300 (триста) гривень щомісячно. Зменшити суму стягнутого з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судового збору з 840,80 грн до 140 (сто сорок) гривень 13 копійок. Судовий збір у сумі 1050 (одна тисяча п`ятдесят) гривень 82 копійки, сплачений на стадії апеляційного розгляду, компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Дата складення повного судового рішення 02 березня 2021 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова