Постанова 4802 № 161/12332/20
від 01.03.2021 ·Справа № 161/12332/20 Провадження №33/802/103/21 Головуючий у 1 інстанції:Кирилюк В. Ф. Категорія:ст.124 КУпАП Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 березня 2021 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., з участю захисника ОСОБА_1 - адвоката Урина О.І., представника іншого учасника ДТП ОСОБА_3 - адвоката Книша С.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністратвної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Урина Ореста Ігоровича на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрито на підставі п.7 ст.247 КУпАП, - у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП. Так, ОСОБА_1 визнано винним за те, що він 27 липня 2020 року об 11:07 год. в м. Луцьку на вул.Домни Гордіюк, 12 керуючи автомобілем марки "Ford Mondeo", номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді із перехрестя, де організовано круговий рух, та яке не має дорожньої розмітки і знаків, що визначають напрям дорожнього руху, створив перешкоду для руху автомобілю марки "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив п.10.5 ПДР України, та відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 -адвокат Урин О.І. оскаржує його з мотивів незаконності, неповноти судового розгляду. Вважає постанову суду необґрунтованою, прийнятою з істотним порушенням вимог процесуального права, а її висновки такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що судом надана невірна оцінка доказам у справі, оскільки вважає, що винуватцем ДТП є інший її учасник - водій автомобіля марки "Porsche Cayenne", який здійснив наїзд на автомобіль марки "Ford Mondeo" під керуванням ОСОБА_1 вже після з`їзду з кільця, а саме при виконанні маневру перестроювання з однієї смуги руху в іншу. З цих підстав вважає висновки суду про те, що водій ОСОБА_1 порушив п.10.5 ПДР України і створив перешкоди для руху автомобілю марки "Porsche Cayenne" при з`їзді з кільця необгрунтованими. Посилається на те, що, оскільки в місці виникнення ДТП, де організовано круговий рух не має дорожніх знаків та розмітки, що визначають напрямок (смуги) руху, тому, на його думку, та обставина, що ОСОБА_1 здійснюючи рух кільцем по лівій смузі, здійснив з"їзд на праву смугу руху вулиці Домни Гордіюк не може розцінюватись як недотримання цим водієм Правил дорожнього руху. Посилаючи на вищенаведені обставини, просить оскаржувану постанову судді скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Крім того, апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, осккільки вважає, що він пропущений був з поважних на те причин. Зокрема, повний текст оскарженої постанови виготовлений судом і отриманий стороною захисту лише 23 грудня 2020 року, а тому просить вважати вказану дату початком строку для подання апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши захисника ОСОБА_1 - Урина О.І., який скаргу підтримав з підстав викладених у ній, представника іншого учасника справи, який скаргу заперечив, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Апеляційний вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, він пропущений з поважних на те причин. У відповідності до положень ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Вказаних вимог закону та розяснень Пленуму ВСУ при розгляді справи суд першої інстанції дотримався. Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП за обставин викладених у постанові, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні та належно оцінених судом. Так, із протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №189712 від 27.07.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у провину порушення п.10.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність ст.124 КУпАП. Відповідно до п.10.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР України) поворот необхідно виконувати так, щоб під час виїзду з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини. Виїзд з перехрестя, де організовано круговий рух, може здійснюватися з будь-якої смуги, якщо напрямок руху не визначено дорожніми знаками чи розміткою і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч. За змістом ст.124 КУпАП об`єктивна сторона правопорушення, характеризується діями спрямованими на порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. З аналізу вищенаведених норм КУпАП та ПДР України вбачається, що відповідальність за ст.124 КУпАП може настати лише для учасника дорожнього руху, який порушив Правила дорожнього руху і внаслідок чого виникло пошкодження, зокрема транспортного (их) засобу (ів). Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Встановлено, що ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується за ст.124 КУпАП не визнає, оскільки вважає, що дорожньо-транспортна пригода виникла не його вини, а іншого учасника ДТП. Проте такі його доводи та доводи його захисника про відсутність в діях першого складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, до уваги не приймаються з огляду на наступне. Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, стверджується належним чином дослідженими судом доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №189712 від 27.07.2020 року. Відповідно до цього протоколу суть правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 полягає в тому, що він 27.07.2020 року об 11:07 год. в м. Луцьку на вул.Домни Гордіюк, 12 керуючи автомобілем марки "Ford Mondeo", номерний знак НОМЕР_1 , при виїзді із перехрестя, де організовано круговий рух, та яке не має дорожньої розмітки і знаків, що визначають напрям дорожнього руху, створив перешкоду для руху автомобілю марки "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку праворуч, внаслідок чого відбулась ДТП, у звязку з чим транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив п.10.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП; - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 27.07.2020 року із фотографіями, в яких, окрім іншого зафіксовані місце дорожньо-транспортної пригоди, розташування транспортних засобів після ДТП, характер механічних пошкоджень транспортних засобів, який підписаний без жодних зауважень ОСОБА_1 . Схема також підписана і водієм автомобіля марки "Porsche Cayenne", номерний знак НОМЕР_2 ОСОБА_3 , який був іншим учасником ДТП; - відеозаписом з камери спостереження, за допомогою якої оглядається перехрестя, де організовано круговий рух, та де саме відбулось зіткнення транспортних засобів. З цього відео вбачається, що водій автомобіля марки "Ford Mondeo" виїжджаючи з перехрестя із круговим рухом, зайняв ліве положення смуги для руху та слідував за білим мікроавтобусом, який перед пішохідним переходом, що починається безпосередньо при виїзді з перехрестя призупинився аби пропустими пішохода. Проте, ОСОБА_1 будучи позаду цього мікроавтобуса не призупинився за ним, а почав здійснювати різкий маневр перестроювання у праве положення смугу, при чому, не надавши переваги в русі автомобілю марки "Porsche Cayenne" під керуванням ОСОБА_3 , який також виїжджав з цього ж перехрестя, але з правої сторони смуги. Крім того, з висновку експерта Волинського НДЕКЦ №547 від 02.12.2020 року, який долучений до матеріалів справи вбачається, що:
1. "З технічної точки зору у даній дорожній ситуації водій Porsche Cayenne, ОСОБА_3 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 10.1, 11.5 ПДР України, згідно з якими перед випередженням переконатись, що це буде безпечним та дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху".
2. "З технічної точки зору у даній дорожній ситуації водій Ford Mondeo, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 9.2 б), 10.1, 10.5 ПДР України, згідно з якими при виїзді з перехрестя, де організовано круговий рух та повороті праворуч переконатися, що це буде безпечним і це не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч". Так, всебічно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виникнення дорожньо-транспортної пригоди є в прямому безпосередньому причинному зв`язку з порушенням ПДР України водієм ОСОБА_1 та відповідно пошкодженням транспортних засобів. Винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи та фактично відтворюють картину події, яка вказана в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта про відсутність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вищевикладеним, а матеріали справи містять докази, які підтверджують порушення ним Правил дорожнього руху та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Не знайшли свого об`єктивного підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і доводи ОСОБА_1 та його захисника про те, що зіткнення транспортних засобів відбулось саме з вини іншого учасника ДТП - водія автомобіля марки "Porsche Cayenne" ОСОБА_3, який на їх думку не дотримався безпечного інтервалу, оскільки як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 при виїзді з перехрестя, де організовано круговий рух і при зміні напрямку руху в правий край смуги, яка відповідно до схеми ДТП має 6,60 м, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку праворуч. Таким чином, усі твердження сторони захисту, які викладені в апеляційній скарзі та були наведені в ході апеляційного розгляду, не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції, а зводяться до суперечливої інтерпретації дійсних обставин справи та відповідних норм чинного законодавства і, на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене шляхом закриття провадження у справі. Крім того, апеляційний суд зазначає про те, що необхідності у призначенні інженерно-транспортної експертизи, як про це просить захисник ОСОБА_1, немає, оскільки висновок №547 від 02.12.2020 року, який міститься в матеріалах справи, проведенений експертом, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за експертною спеціальністю 10.1 "Дослідження обставин і механізму ДТП", стаж експертної роботи з 1992 року, а також попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обовязків за ст.ст. 384, 385 КК України, а тому сумніви в його неправильності чи неправдивості, в суду відсутні. Правильним також є висновок суду про закриття провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КпАП України, оскільки на час розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного правопорушення, передбачені ч.2 ст.38 цього ж Кодексу. А тому, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив усі обставини справи в їх сукупності та постановив законне судове рішення про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та закрив провадження у справі на підставі п.7 ст.247 КпАП України. Зважаючи на вищевикладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову судді, - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ: Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністратвної відповідальності ОСОБА_1 - адвокату Урину Оресту Ігоровичу строк на апеляційне оскарженя постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністратвної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Урина Ореста Ігоровича залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк