Ухвала КЦС ВС № 215/4932/20

Ухвала 02 березня 2021 року м. Київ справа № 215/4932/20 провадження № 61-2728ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солода Віталія Михайловича про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю, ВСТАНОВИВ: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Солода В. М. про відшкодування моральної шкоди, завданої бездіяльністю. Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року змінено в частині мотивів відмови у задоволенні позову, викладено їх в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення. Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки, як убачається з поштового конверту, касаційну скаргу здано на пошту 15 лютого 2020 року, тобто з пропущенням строку на касаційне оскарження, встановленого статтею 390 ЦПК України. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнано неповажними. Заявник протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху має право звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку та наданням відповідних доказів. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Заявник узагальнено посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Враховуючи наведене, касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. Згідно із частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 жовтня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 грудня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги строк до 05 квітня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, з наданням відповідних доказів, не буде подано особою у зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя Ю. В. Черняк