Постанова 4855 № 640/8656/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8656/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Яковіна Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин" про визнання протиправними та нечинними окремих пунктів порядку,- ВСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України, третя особа: Державне підприємство "Агенство з ідентифікації і реєстрації тварин", в якому просило: - визнати протиправним та нечинним Зразок бирки вушної для ідентифікації великої рогатої худоби, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 березня 2019 року №163, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2019 року за №410/33381; - визнати протиправним та нечинним абзац другий та третій підпункту 3 пункту 1 Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 березня 2019 року №163, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2019 року за №410/33381. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у позові відмовлено повністю. Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 04 грудня 2017 року Міністерством аграрної політики та продовольства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", підпункту 25 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, пункту 53 Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV "Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 228-р, видано наказ №642, яким затверджено Порядок ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби (надалі - Порядок №642). Пунктом 1 Порядку №642 передбачено, що він встановлює вимоги до здійснення ідентифікації, реєстрації та переміщення великої рогатої худоби. В подальшому, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28 березня 2019 року №163 затверджено зміни до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби. Так, абзацом другим та третім підпункту 3 пункту 1 Змін передбачено, що у розділі III: підпункт 4 пункту 6 викласти в такій редакції: "4) замковий механізм виготовлено із твердого пластику, стійкого до коливань температур зовнішнього середовища, ультрафіолетового випромінювання, мікроорганізмів, а також зносостійкого та біологічно інертного. Колір замкового механізму може відрізнятися від основного кольору бирки. Конструкція замкового механізму та матеріал його виготовлення мають унеможливлювати роз`єднання частин бирки після їх скріплення, що виключає її повторне використання". Також вказаними Змінами затверджено зразок бирки вушної для ідентифікації великої рогатої худоби. Незгода позивача із внесеними Змінами до Порядку №642 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року №1119 (далі - Положення № 1119), Міністерство аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінагрополітики є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізує державну аграрну політику, державну політику у сферах сільського господарства та з питань продовольчої безпеки держави, охорони прав на сорти рослин, тваринництва, насінництва та розсадництва. Згідно з пунктом 2 Положення №1119, Мінагрополітики у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Відповідно до абзацу чотирнадцятого підпункту 21 пункту 4 Положення №1119 Мінагрополітики відповідно до покладених на нього завдань здійснює у межах повноважень, передбачених законом, державне управління у сфері ідентифікації та реєстрації тварин. Разом з тим, згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року №667, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі, зокрема, ідентифікації та реєстрації тварин. Відповідно до пункту 8 Положення №1119, Мінагрополітики у межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує і контролює їх виконання. Накази Мінагрополітики, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Нормативно-правові акти Мінагрополітики підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Державної регуляторної служби України від 19 березня 2019 року № 116 погоджено проєкт наказу Мінагрополітики "Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби" на підставі статті 21 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Вказане рішення прийнято за результатами розгляду проєкту наказу, а також аналізу регуляторного впливу, доопрацьованого в робочому порядку (у тому числі за безпосередньої участі ПрАТ "КПФ "Зоря"), на відповідність вимогам статей 4, 5, 8, і 9 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Вищезазначений наказ Мінагрополітики зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18 квітня 2019 року за №410/33381 та опубліковано 04 травня 2019 року у виданні "Урядовий кур`єр". Отже, наказ Мінагрополітики від 28 березня 2019 року №163 "Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби", яким внесено зміни до підпункту 4 пункту 6 Розділу III та Додатку 5 до Порядку №642, розроблений для приведення Порядку № 642 у відповідність з принципами державної регуляторної політики, прийнятий та оприлюднений відповідно до вимог законодавства України. Відповідно до змісту листа Держпродспоживслужби від 15 березня 2019 року №11.21-3/4120, який було направлено на адресу Державної регуляторної служби України за результатами розгляду зауважень та пропозицій до проєкту наказу Мінагрополітики "Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби", однією з цілей державного регулювання було визначено зменшення додаткових витрат власників на замовлення дублікатів втрачених бирок за рахунок забезпечення їх якісною сертифікованою биркою для ідентифікації великої рогатої худоби (далі - ВРХ), не підвищуючи при цьому вартість послуги з ідентифікації та реєстрації тварин. Так, провівши моніторинг вартості сертифікованих бирок для ідентифікації тварин різних виробників, у тому числі європейських, було зроблено висновок, що на сьогоднішній день ціна таких виробів вища за вартість зразка, який постачається та затверджений додатком 5 до Порядку. Для реалізації поставленої цілі було обрано механізм, забезпечення якості виробу за рахунок зменшення розміру бирки, який не вплине на візуальну ідентифікацію тварини. Тобто, різниця в коштах, яка залишається при виготовленні бирки меншого зразка, забезпечить більшу якість виробу за ті самі кошти, що спрямовуються для забезпечення ідентифікації ВРХ сьогодні. Разом з тим, враховуючи фактичні показники замовлення дублікатів однокомпонентних вушних бирок у розмірі 16,5 % за 2018 рік та з метою зменшення нарікань на якість засобів ідентифікації та суттєвих витрат власників тварин на замовлення дублікатів вушних бирок, проєкт наказу Мінагрополітики "Про затвердження Змін до Порядку ідентифікації та реєстрації великої рогатої худоби та Порядку оформлення і видачі паспорта великої рогатої худоби запропоновано застосувати вимоги, що відповідають міжнародним нормам та забезпечать належну якість вушних бирок. Беручи до уваги розрахунки надані Держпродспоживслужбою у листі від 15 березня 2019 року №11.21-3/4120, втрати юридичних осіб на замовлення дублікатів можливо знизити в сім разів. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що позивачем не наведено жодних доводів стосовно невідповідності оскаржуваного наказу нормам чинного законодавства, зокрема його невідповідності та/або суперечності правовим актам вищої юридичної сили. Однією з цілей державного регулювання було визначено зменшення додаткових витрат власників на замовлення дублікатів втрачених бирок за рахунок забезпечення їх якісною сертифікованою биркою для ідентифікації великої рогатої худоби, не підвищуючи при цьому вартість засобів ідентифікації для тварин. Для реалізації поставленої цілі було обрано механізм збереження та покращення якості виробу, не підвищуючи його собівартість, за рахунок зменшення розміру бирки, який не вплине на візуальну ідентифікацію тварини. Тобто, різниця в коштах, яка залишається при виготовленні бирки меншого зразка та наявність замкового механізму із твердого пластику, забезпечить більшу якість виробу за ті самі кошти. Отже, вимоги встановлені оскаржуваними положеннями Порядку №642 спрямовані на покращення системи ідентифікації тварин в Україні, оскільки це безпосередньо вплине на зменшення собівартості бирки без втрати якості виробу. Крім того, Мінагрополітики та Держпродспоживслужба є суб`єктами, які визначають організаційні і правові засади ідентифікації та реєстрації тварин з метою одержання оперативної та надійної інформації про поголів`я тварин щодо статі, віку, породи та їх місцезнаходження для поліпшення управління і прогнозування ринків продукції тваринництва та контролю за епізоотичною ситуацією в Україні, а отже і до компетенції саме цих органів належить питання визначення відповідності бирок для ідентифікації тварин, вимог до їх якості, що будуть використовуватися в Україні. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, крім того з оглядку на те, що позивачем на підтвердження доводів стосовно порушення його прав внаслідок прийняття оскаржуваних змін, не надано жодного документального та нормативного підтвердження. Також позивачем не доведено обставин надання привілейованого становища конкурентам або порушення правил конкуренції взагалі у зв`язку з прийняттям оскаржуваних змін до положень Порядку №642. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 01 березня 2021 року.