Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/4618/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 р.Справа № 440/4618/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 30.10.20 по справі № 440/4618/20 за позовом ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 26.08.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (далі - відповідач, Козельщинська сільська рада), в якій просила: - визнати протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, яка полягає у не прийнятті рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області; - зобов`язати Козельщинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області згідно клопотання від 04.11.2019. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що позивач звернулася до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області із клопотанням від 04.11.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності (кадастровий номер 5322055100:00:001:0671), яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області. На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/167/20 Козельщинською селищною радою повторно розглянуто клопотання позивача та за результатами відкритого поіменного голосування рішення радою не прийнято, 14 депутатів проголосували "проти". Відтак, повторна відмова відповідача є необґрунтованою та протиправною, а також прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Козельщинської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, яка полягає у неприйнятті рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 04.11.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області. Зобов`язано Козельщинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області (вул. Остроградського, буд. 87, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, код ЄДРПОУ 21063513) прийняти рішення про надання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, відповідно до поданого клопотання від 04.11.2019. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області (вул. Остроградського, буд. 87, смт. Козельщина, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, код ЄДРПОУ 21063513) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 840,80 грн та витрати на правничу допомогу у загальній сумі 4 000 грн. Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_2 звернулася до Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області із клопотанням від 04.11.2019 (вх.№1432 від 04.11.2019), в якому просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності (кадастровий номер 5322055100:00:001:0671), яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області. До вказаного клопотання додала копію паспорта та викопіювання із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки. Листом Козельщинської селищної ради від 18.11.2019 вих.№1748 позивача повідомлено про те, що земельна ділянка комунальної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 29,0241 га з кадастровим номером 5322055100:00:001:0671 з 1992 року і до сьогодні використовується жителями селища Козельщина для сінокосіння і випасання худоби як громадське пасовище Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/167/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Козельщинської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено: протиправною бездіяльність Козельщинської селищної ради, яка полягає у не вирішенні питання про надання або про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області, та зобов`язано Козельщинську селищну раду розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області з урахуванням висновків суду. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.05.2020 у справі №440/167/20 апеляційну скаргу Козельщинської селищної ради задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/167/20 скасовано в частині стягнення на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Козельщинської селищної ради. Прийнято в цій частині нове рішення про відмову в стягненні на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Козельщинської селищної ради. Викладено абзац 4 резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі 440/167/20 в такій редакції: "Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200,00 грн (п`ять тисяч двісті гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Козельщинської селищної ради." В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі 440/167/20 залишено без змін. В силу положень частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/167/20 набрало законної сили 19.05.2020. Відповідно до витягу із протоколу 27 сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання від 23.07.2020 до порядку денного сесії включено питання "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок", за результатами розгляду якого заслухано начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету ОСОБА_3 , яка повідомила, що місце розташування земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, запропоноване гр. ОСОБА_1 до відведення, знаходиться на сформованій земельній ділянці земель запасу комунальної власності площею 29,5241 га (пасовище) з кадастровим номером 5322055100:00:001:0671, яка рішенням 21 сесії Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області 7 скликання від 17.12.2019 "Про організаційні заходи щодо проведення земельних торгів (аукціону)" віднесена до переліку земельних ділянок, право оренди яких планується до продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) у формі аукціону з попереднім її поділом (частина земельної ділянки передбачена до відведення для створення громадського пасовища), та за результатами відкритого поіменного голосування рішення не прийнято. Листом Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області №1294 від 05.08.2020 повідомлено ОСОБА_1 про те, що клопотання від 04.11.2019 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність розглянуто на засіданні 27 сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання 23.07.2020 та за результатами відкритого поіменного голосування рішення не прийнято. В послідуючому позивач звернувся до суду із даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що позовні вимоги є правомірні та обґрунтовані. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України. Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Законом, який регулює земельні правовідносини, є ЗК України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти. Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності. Відповідно до частин першої-третьої статті 116 ЗК України громадяни набувають права власності земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України). У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га. З огляду на це, позивач, який є громадянином України, має право на набуття права власності на земельну ділянку для особистого селянського господарства. Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Підставою для набуття прав на земельну ділянку є відповідне рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Водночас, ухвалення рішення є результатом певної правової процедури, яка йому передує. У світлі вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України така процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначено у ст. 118 ЗК України. Відповідно до положень ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У ч. 7 ст. 118 ЗК України зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. У цій же частині статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу. Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту. Водночас, у ч. 7 ст. 118 ЗК України не визначено, в якій саме правовій формі вирішується це питання. Зокрема, чи необхідно приймати відповідне рішення органу з цього питання чи достатньо відповіді у формі листа. Проте, зазначене питання має важливе значення для обрання ефективного способу захисту прав особи в суді. Повноваження сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин визначені статтею 12 ЗК України. До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону (ч. 1 ст. 12 ЗК України). Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗК України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР) виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання - вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Таким чином, вирішення питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства відноситься до повноважень Козельщинської селищної ради (ідентифікаційний код 21063513) та не відноситься до повноважень Виконавчого комітету Козельщинської селищної ради (ідентифікаційний код 04383682), який листом від 05.08.2020 року № 1294 надав відповідь, про те, що клопотання від 04.11.2019р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з правом передачі у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Козельщинської селищної об`єднаної територіальної громади, розташованої за межами населеного пункту смт Козельщина Козельщинського району Полтавської області розглянуто на засіданні 27 сесії Козельщинської селищної ради 7 скликання 23 липня 2020р. За/ результатами відкритого поіменного голосування рішення не прийнято. Із; присутніх на засіданні депутатів, 14 проголосували „проти". /а.с. 33/. Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, за результатами розгляду питань регулювання земельних відносин, в тому числі про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, виключно на пленарних засіданнях селищної ради, у межах повноважень селищної ради у галузі земельних відносин на території селищ цей орган має приймати відповідні рішення. Відповідно, такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Листи складаються лише у разі надання відповіді на звернення громадян. Відсутність належним чином оформленого рішення Козельщинської селищної ради про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. Отже, має місце протиправна бездіяльність. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.06.2020 року у справі № 823/1166/17, від 25.06.2020 року у справі № 818/1010/17. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом. Посилання апелянта на те, що рішенням 21 сесії Козельщинської селищної ради сьомого скликання від 17.12.2019 сформована земельна ділянка площею 29,5241 га (кадастровий номер 5322055100:00:001:0671) з цільовим призначенням: 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), віднесена до переліку земельних ділянок, право оренди на які підлягають продажу на земельних торгах є безпідставним, оскільки зазначена обставина не була підставою для відмови позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою. Стосовно позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, колегія судів зазначає. В судовому засіданні представник відповідача підтвердила, що на час розгляду справи у суді форма власності спірної земельної ділянки є комунальна, землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення не змінено, доказів, що вона не є вільної не було надано. Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта. Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками розгляду звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №812/1312/18. Повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи надання мотивованої відмови у його наданні регламентовано частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України. Умови, за яких орган відмовляє у наданні дозволу, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, орган повинен надати дозвіл. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу - надати дозвіл або не надати (відмовити). За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2019 у справі №814/702/17. Враховуючи, що позивачем разом із заявою від 04.11.2019 надано усі необхідні документи, передбачені статтею 118 ЗК України (графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту громадянина України, копію ідентифікаційного коду) та зважаючи на відсутність обґрунтованих підстав для відмови, визначених частиною сьомою цієї статті, що підтверджується рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/167/20, що набрало законної сили у відповідній частині, відповідач повинен був прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. Водночас, суд враховує, що права позивача у спірних правовідносинах порушені неодноразовою протиправною бездіяльністю відповідача. Приймаючи рішення у даній справі суд також враховує правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, яка полягає у тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Враховуючи викладене, колегія судів зазначає, що судом першої інстанції було вірно з метою повного та ефективного захисту прав позивача зобов`язано Козельщинську селищну раду Козельщинського району Полтавської області прийняти рішення про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства із земель запасу комунальної власності, яка розташована на території Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області згідно клопотання від 04.11.2019. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності позовних вимог. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення в формі листа. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Козельщинської селищної ради Козельщинського району Полтавської області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі № 440/4618/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.С. Чалий Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 02.03.2021 року