Постанова 4851 № 440/1218/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 р.Справа № 440/1218/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року (головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко) по справі № 440/1218/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , Пенсійного фонду України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення обліку заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в недостовірному розмірі 5822,22 грн. замість належного розміру 144 740,40 грн.; - щодо вчинення дій, спрямованих на внесення для обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, недостовірного розміру існуючої перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в недостовірному розмірі 5822,22 грн. замість належного розміру 144 740,40 грн.; - визнати протиправними дії Пенсійного фонду України з приводу не здійснення належної перевірки обґрунтованості здійсненого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області розрахунку суми існуючої у нього перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 та не вжиття заходів для забезпечення доопрацювання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області наданих матеріалів з метою встановлення дійсного розміру існуючої заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду по справі № 524/6964/17; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України з порушення вимог статті 129-1 Конституції України, статті 6 §1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997) в питанні ухилення ними від належного виконання остаточної і обов`язкової для виконання постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17, вчиненого ними шляхом обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, недостовірного розміру існуючої перед ОСОБА_1 заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 5822,22 грн. замість належної суми 144 740,40 грн. та не вчинення дій з забезпечення виплати ОСОБА_1 існуючої заборгованості в сумі 144 740,40 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити облік заборгованості перед ОСОБА_1 з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі №524/6964/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в розмірі 144 740,40 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області вчинити дії щодо внесення для обліку в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відомостей про існуючий перед ОСОБА_1 розмір заборгованості з пенсійних виплат за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 в сумі 144 740,40 грн. та надати до Пенсійного фонду України розрахунок суми заборгованості в розмірі 144 740,40 грн., яка підлягає виплаті ОСОБА_1 за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17; - зобов`язати Пенсійний фонд України відповідно до пункту 6 Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.08.2018 № 649, провести перевірку обґрунтованості розрахованої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області суми, що підлягає виплаті ОСОБА_1 за рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 в розмірі 144 740,40 грн. та відповідно до пунктів 8 та 9 даного Порядку прийняти рішення про наявність чи відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку та за наявності підстав для даної виплати зазначити в протоколі пропозицію щодо перерахунку коштів в сумі 144 740,40 грн. на рахунок Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та Пенсійного фонду України подати до суду в десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду у даній справі законної сили звіт про виконання рішення суду. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.08.2019 в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Зазначене рішення набрало законної сили згідно постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2020. 27.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою, в якій просив переглянути рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 по справі № 440/1218/19 за нововиявленими обставинами, скасувати його та прийняти нове про задоволення позовних вимог. В якості нововиявленої обставини, заявник просив врахувати довідку від 13.11.2020 видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області про розмір виплат та нарахувань пенсії, яка містить відомості про факти які існували на час розгляду справи № 440/1218/19, але про які ні позивачу, ні суду не було відомо, а також свідчить про цільове призначення щомісячної доплати до пенсії- постанова КМУ №

103. Дана довідка свідчить що з січня 2019 виплати за рішенням суду по справі № 524/6964/17, крім зазначеної в квітні 2020 - не здійснювалися. Отже , доплата до пенсії протягом 2019 -2020 здійснювалася позивачу за результатом здійсненого перерахунку відповідно до постанови КМУ № 103, а не як сплата боргу за рішенням суду. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено. ОСОБА_1 не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким заяву та позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не вірно надано оцінку доказам, не досліджено довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, не враховано, що виплата за рішенням суду в повному розмірі не здійснювалась. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Пенсійний фонд України відзивів на апеляційну скаргу не надали. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не проводилося. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши заяву, ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені обставини, яка містить довідка від 13.11.2020, не є нововиявленими у розумінні статті 361 КАС України. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства. Стаття 361 КАС України встановлює вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами з тим, щоб відповідно до принципу юридичної визначеності забезпечити стабільність судових рішень. Відповідно до ч. 2 ст. 361 КАС України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. З аналізу наведеної статті вбачається, що нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення. Вказані висновки відповідають правовій позиції, викладеній Верховним Судом в постанові від 06 лютого 2018 року № 816/4947/14. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є: - існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; - на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; - істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). При цьому, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладений, зокрема, у постановах від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц , від 24 листопада 2020 року у справі № 320/7612/16-а, від 28 січня 2021 року у справі № 1.380.2019.000513. Судом встановлено, що на виконанні у пенсійного органу перебуває судове рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 по справі № 524/6964/17 щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Не погоджуючись із обліком заборгованості по виконанню цього рішення, а також перерахунком пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 103 позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що в діях відповідачів відсутні ознаки протиправності, оскільки починаючи з 01.01.2019 позивачу додатково до перерахованого розміру пенсії на місяць у розмірі 13490,35 грн. здійснюється доплата в розмірі 2894,13 грн. відповідно до п. 3 постанови КМУ №103, та станом на дату розгляду справи розмір відкладеної виплати зменшився і становить не 144 740,40 грн., а 121 587,36 грн., тобто доплата яка утворилась після набрання законної сили рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.11.2017 виплачується відповідачем щомісячно, а отже підстави для зобов`язання суб`єктів владних повноважень вчинити дії, передбачені Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 649 відсутні. Зазначене рішення суду набрало законної сили. В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 посилається на наявність підстав, передбачених п.1 ч.2 ст. 361 КАС України, тобто істотних для справи обставин, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. В якості нововиявленої обставини заявник посилається на довідку Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.11.2020 про розмір виплат та нарахувань йому пенсії, з відомостями про виплати ОСОБА_1 пенсії згідно постанов КМУ № 103 від 21.02.2018 " Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" , від 24.12.2019 № 1088 "Деякі виплати пенсій окремим категоріям громадян" в період з січня 2019 до листопада 2020 , та розміру доплат які підлягають виплаті з грудня 2020 до червня 2021. (а.с.29) Колегія суддів зазначає, що зазначена довідка та відомості зазначені в ній не є нововиявленою обставиною, оскільки відомості про нараховані суми пенсії позивачу були відомі пенсійному органу ( відповідачу по справі), існували на час прийняття спірного рішення суду, отже не є обставинами, та не є доказом, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Позивачем не надано доказів, неможливості отримання зазначених доказів своєчасно, та що зазначені відомості не могли бути відомі позивачу. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 3 квітня 2018 року у справі № 477/1012/14-а Також необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, у постанові від 29 серпня 2018 року у справі № 552/137/15-ц. Колегія суддів зазначає, що процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції. Принцип юридичної визначеності передбачає повагу до остаточності судових рішень та полягає у тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України»). Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia, заява № 69529/01) та рішення у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2, заява № 19960/04), процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, що бажає відміни судового рішення, повинна довести, що вона не мала можливості надати докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають значення для вирішення справи. Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наведена заявником обставина не є нововиявленою у розумінні ст. 361 КАС України і не може бути підставою для перегляду судового рішення, а тому підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 по даній справі прийнята з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування. Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 року по справі № 440/1218/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій І.С. Чалий Повний текст постанови складено 02.03.2021 року