Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 418/3503/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року справа №418/3503/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Гаврищук Т.Г., Сіваченко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського прикордонного загону імені героя України полковника Євгена Пікуса на рішення Міловського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2020 року (повний текст складено 29 жовтня 2020 року в смт. Мілове) у справі № 418/3503/20 (суддя І інстанції - Чехов С.І.) за позовом ОСОБА_1 до старшого групи АЮД відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенанта Волківського Олега Юрійовича про скасування постанови № 000797 від 27.09.2020 року про накладення адміністративного стягнення, - У С Т А Н О В И В: 07 жовтня 2020 року до суду звернулася позивач ОСОБА_1 з адміністративним позовом у якому просив визнати постанову про адміністративне правопорушення №000797 від 27.09.2020 року яку складено відносно неї протиправною, скасувати її а провадження закрити. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 27.09.2020 року старший групи АЮД відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Волківським Олегом Юрійовичем постановою було визнано її винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень. Згідно постанови слід, що 27 вересня 2020 під час прикордонного контролю в пункті пропуску «Мілове» прикордонним нарядом «ПД» під час здійснення прикордонного контролю було встановлено, що 26 вересня 2020 року через недіючий пункт пропуску вона незаконно перетнула Державного кордону України, чим порушила вимоги пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 року №815 «Про порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб,переміщення товарів з таких територій», чим вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.204-2 КУпАП. Однак з правопорушенням вона не згодна винесена постанова містить не достовірну інформацію. Перед складанням постанови її не були роз`яснені права, часу для підготовки для звернення за правовою допомогою її не надавався, зміст постанови не проголошувався, права роз`яснені вже після накладання адміністративного стягнення, що порушує її права на захист своїх прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП на що вказує сам текст який свідчить про роз`яснення прав вже після складання постанови та накладання адміністративного стягнення, що також не відповідає вимогам Закону. Не були виявлені обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом`якшують і обтяжують відповідальність, не взяті до уваги її пояснення а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, чим порушено ст. 245 КУпАП. В наслідок чого при винесені постанови не було враховано характер вчиненого правопорушення при призначенні адміністративного стягнення, чим порушено вимоги ч.2 ст.33 КУпАП. Постанова яка складена відносно неї не містить доказів підтвердження її вини у вчинені адміністративного правопорушення, тому ця постанова є не обґрунтованою. Постанова не містить печатки відповідного органу охорони державного кордону, чим порушено наказ МВС України від 18 вересня 2013 року № 898(у редакції наказу МВС України від 21 грудня 2018 року №1046) відповідно до якого постанова підписується посадовою особою, уповноваженою розглядати справи про адміністративні правопороушення, та скріплюється печаткою відповідного органу (підрозділу) охорони державного кордону. Оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення не містить посилання на належні та допустимі докази підтвердження неправомірного перетину державного кордону України з тимчасово-окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово-непрацюючий пункт пропуску а тому підлягає скасуванню. Рішенням Міловського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2020 року у справі № 418/3503/20 позов задоволено частково, внаслідок чого скасовано постанову серії № 000797 від 27 вересня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 старшим групи АЮД відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Волківським Олегом Юрійовичем, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП - закрито. У частині визнання постанови № 000797 від 27 вересня 2020 року винесену відносно ОСОБА_1 старшим групи АЮД відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Волківським Олегом Юрійовичем протиправною у задоволенні відмовлено. Луганський прикордонний загін імені героя України полковника Євгена Пікуса не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що в матеріалах справи про адміністративні правопорушення наявні пояснення позивача, написані нею власноруч, в яких вона підтвердила данні, викладені у постанові про накладення адміністративного стягнення. Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що постановою від 27.09.2020 року № 000797 винесеною старшим інспектором прикордонної служби групи АЮД ВПС «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Волківським Олегом Юрійовичем було визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. Зі змісту оскаржуванної постанови у справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2020 року № 000797 слідує, що під час прикордонного контролю прикордонним нарядом «Перевірка документів» у міждержавному пункті пропуску через державний кордон України «Мілове» було виявлено громадянку України ОСОБА_1 , яка пояснила, що 26.09.2020 року о 20 годин 00 хвилин перетнула державний кордон України з тимчасово окупованої території України до Російської Федерації через тимчасово непрацюючий пункт пропуску через державний кордон України «Успенка», чим порушила п.3 «Порядку в`їзду осіб переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій затвердженої ПКМУ від 17.07.2019 року № 815, тобто скоїла правопорушення, за що передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов наступних висновків. Сторона відповідача проігнорувала вимоги КАС України надані документи не були завірені належним чином переслані єлектронною поштою не мали належного підпису та не надіслані стороні позивача для подання відповіді на відзив з запереченнями. З таких підстав отримані судом копії документів відповідачів не мають юридичної сили і не можуть братися до відома при ухваленні рішення. Сторона відповідача не надала до суду доказів які б могли були бути покладені до рішення, слід вважати , що позовні вимоги були визнанні. Доводи які викладені у адміністративному позові позивачем слід вважати достовірними а саме: не визнання щирого каяття та не згода з порушеннями які вказані у постанові відносно неї і те, що її не були роз`яснені права та не надано часу для підготовки, для звернення за правовою допомогою а сам зміст постанови не проголошувався не взяті до уваги її пояснення та не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і їх слід тлумачити на користь позивача. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції про скасування постанову серії № 000797 від 27 вересня 2020 року, винесену відносно ОСОБА_1 старшим групи АЮД відділу прикордонної служби «Мілове» ім. В. Банних лейтенантом Волківським Олегом Юрійовичем, щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП і закриття провадження у справі, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити наступне. Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. ч.1 ст. 204-2 КУпАП передбачена відповідальність за порушення порядку в`їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї. Отже, вказана норма є бланкетною та відсилає до відповідного нормативного акту, зокрема, на Закон України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях". Відповідно до частин 1 та 3 статті 12 цього Закону, в`їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в`їзду-виїзду. Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України. 28.11.2019 набрав чинності Порядок в`їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815 (далі - Порядок). Відповідно до п. 1 Порядку, він визначає процедуру в`їзду/виїзду осіб і транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, і переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях (далі - тимчасово окуповані території) та з таких територій. Дія цього Порядку поширюється на всіх фізичних та юридичних осіб, які здійснюють такий в`їзд/виїзд і переміщення товарів через контрольні пункти в`їзду-виїзду, контрольні пункти в`їзду-виїзду на залізниці. Згідно з пунктом 3 Порядку (в редакції, чинній на час вчинення адміністративного правопорушення), в`їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону. Поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду переміщення через лінію розмежування осіб, транспортних засобів та товарів заборонено. З визначення термінів, викладених в пункті 2 Порядку вбачається, що контрольний пункт в`їзду/виїзду - це комплекс будівель, спеціальних, інженерних споруд і технічних засобів, розташованих на спеціально визначеній земельній ділянці, де здійснюються заходи контролю в`їзду-виїзду осіб, транспортних засобів та товарів, які переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій. Лінія розмежування - умовна лінія на місцевості між тимчасово окупованими територіями та контрольованими територіями, яка проходить по передньому краю передових позицій об`єднаних сил; Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що положення Порядку визначають правила в`їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з них виключно через контрольні пункти, які розташовані на спеціально визначеній земельній ділянці в межах лінії розмежування, при цьому такі контрольні пункти не призначені для перетинання державного кордону. Таким чином, особа підлягає відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП виключно у разі переміщення саме через лінію розмежування поза визначеними контрольними пунктами в`їзду/виїзду. Як вбачається з оскаржуваної постанови, на позивача накладено стягнення за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП за перетинання державного кордону через непрацюючий пункт пропуску "Успенка", закритий розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2015 № 106-р. Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний кордон України", державним кордоном України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. Згідно з частинами 1 та 3 статті 9 цього Закону, перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Стаття 35 Закону України "Про державний кордон України" передбачає, що особи, винні в порушенні або спробі порушення режиму державного кордону України, прикордонного режиму або режиму в пунктах пропуску через державний кордон України, у незаконному переміщенні або спробі незаконного переміщення через державний кордон України вантажів, матеріалів, документів та інших предметів, а також в інших порушеннях законодавства про державний кордон України, несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством України. Зокрема, стаття 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за незаконне перетинання або спробу незаконного перетинання державного кордону України. Таким чином, незаконний перетин державного кордону України не охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, оскільки положення Порядку забороняють в`їзд/виїзд поза визначеними контрольними пунктами саме через лінію розмежування, а не державного кордону. Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-2 КУпАП. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність скасування постанови № 000797 від 27.09.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Луганського прикордонного загону імені героя України полковника Євгена Пікуса на рішення Міловського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2020 року у справі № 418/3503/20 - залишити без задоволення. Рішення Міловського районного суду Луганської області від 29 жовтня 2020 року у справі № 418/3503/20 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 02 березня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя А.А. Блохін Судді Т.Г. Гаврищук І.В.Сіваченко