Постанова Київський апеляційний суд № 357/10988/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 357/10988/19 Головуючий 1 інстанція - Ярмола О.Я. Провадження № 22-ц/824/3203/2021 Доповідач 2 інстанція - Суханова Є.М. П О С Т А Н О В А іменем України 22 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді: Суханової Є.М., суддів: Гуля В.В., Сержанюка А.С. розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,- ВСТАНОВИЛА: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В ході розгляду справи в суді першої інстанції, відповідачем по справі було заявлено клопотання про витребування доказів, а саме надати повну копію належним чином завіреної кредитної справи ОСОБА_1 по кредитному договору №1277/ФКВ-07 від 11.10.2007р., розрахунок заборгованості за даним кредитом, вимогу ТОВ "Укрпромбанк" від 11.10.2007 року. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного судуКиївської областівід 26.08.2020 року клопотання сторони було задоволено частково. Витребувано належним чином завірені копії матеріалів кредитної справи ОСОБА_1 по кредитному договору №1277/ФКВ-07 від 11.10.2007р., розрахунок заборгованості за даним кредитом, вимогу ТОВ "Укрпромбанк" від 11.10.2007 року про звернення стягнення на предмет іпотеки. В судовому засіданні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 05.10.2020 року було встановлено невиконання позивачем вказаної ухвали суду. На виконання вимог суду представник позивача надав суду папку з невпорядкованими документами, без будь-якого опису, при цьому зазначивши, що надає оригінал кредитної справи за винятком документів, які, на думку представника позивача, не стосуються кредиту по даноій справі. Також, в судовому засіданні представником відповідача було зазначено, що, позивач подав не всі докази, а саме копію вимоги ТОВ "Укрпромбанк" від 11.10.2007 року. До теперішнього часу, витребувані судом докази, позивачем не надано, причини неможливості виконання ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року, суду не зазначені. Наведене призводить до порушення вимог законодавства щодо розумних строків розгляду цивільної справи. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року застосовано відносно ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» заходи процесуального примусу. Стягнуто з ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП»( 03038 м. Київ вул.. Казимира Малевича, 24) штраф в розмірі 706 грн.00коп. в дохід державного бюджету. Не погоджуючись з ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп», в особі адвоката Карапетян Артема Рафіковича, подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неповнотою встановлення судом обставин, які мають значення для справи, просив скасувати ухвалу про застосування процесуального примусу у вигляді сплати штрафу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп», в особі адвоката Карапетян Артема Рафіковича, посилаласяна те, що в клопотанні про витребування доказів не було зазначено, який саме доказ, у якої особи витребовується, а адже з клопотання не зрозуміло, який саме доказ та яка особа повинна його надати. Вважає, що в діях позивача відсутні ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні статті 44 ЦПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц). Враховуючи вищевикладене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Дослідивши надані матеріали, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Постановляючи ухвалу по справі прозастосування заходів процесуального примусу, суд першої інстанції виходив з невиконання ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом ухвалою від 26.08.2020 року, неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, та неподання таких доказів без поважних причин. З такими висновками, колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Види заходів процесуального примусу визначені частиною першою статті 144 ЦПК України, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф. Згідно з частиною першою статті 143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Відповідно до статті 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосереднього, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів справи вбачається, щопозивачу було достовірно відомо про вимоги надати повну копію, належним чином завіреної кредитної справи ОСОБА_1 по кредитному договору №1277/ФКВ-07 від 11.10.2007р., розрахунок заборгованості за даним кредитом, вимогу ТОВ "Укрпромбанк" від 11.10.2007 року. Однак, колегією суддів апеляційної інстанції, вбачається, що витребувані судом першої інстанції докази позивачем так і не було надано на вимогу та причин неможливості виконання ухвали суду першої інстанції не зазначено. Відповідно до норм ЦПК України, сторони зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на них поширюється порядок цивільного судочинства, а також і обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни протягом всього провадження у справі. Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів також не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції постановив ухвалуз додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для її скасування з мотивів, викладених у скарзі, апеляційний суд не знаходить. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалузалишити без змін. Керуючись ст.ст.7,367, 369, 374, 375, 381, 382, 389 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 жовтня 2020 року про застосування заходів процесуального примусу у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.Груп» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, окрім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: Є.М. Суханова Судді: В.В. Гуль А.С. Сержанюк