Постанова Херсонський апеляційний суд № 648/1970/17
від 25.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 648/1970/17 Головуючий у 1-й інстанції: Сокирко Л.М. Номер провадження: 22-ц/819/354/21 Доповідач: Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Полікарпової О.М. суддів: Воронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретар Литвиненко В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ЕК «Херсонобленерго» до ОСОБА_1 про стягнення вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, ВСТАНОВИЛА: 05 липня 2017 року Приватне акціонерне товариство «ЕК «Херсонобленерго» звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 листопада 2016 року працівниками ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго» за місцем проживання ОСОБА_1 , а саме, по АДРЕСА_1 було встановлено самовільне підключення до мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку, шляхом накиду на ввідний ізолятор для живлення струмоприймачів поза електролічильником, в результаті чого електроенергія споживалась, але приладом обліку не обліковувалась. За наслідками перевірки був складений акт № 229339 від 18 листопада 2016 року, на підставі якого комісією енергопостачальника, відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електроенергією, затвердженої Постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 року, було розраховано розмір збитків, завданих внаслідок даних порушень, в сумі 15989 грн. 68 коп., які позивач просив стягнути з відповідача, як винної особи. Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року позов задоволено. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеним рішенням, просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що домоволодіння по АДРЕСА_1 належало його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після її смерті він спадщину не оформив. 18 листопада 2016 року під час перевірки та складання акту № 229339 він знаходився у дворі домоволодіння. Контролер до житлового приміщення не заходив, тому не міг бачити, чи були підключені до мережі електроприлади, таким чином у акті про цю обставину зазначено безпідставно. Апелянт вказує і на те, що у період з листопада 2015 року по грудень 2016 року у нього на електропостачання була оформлена субсидія та був залишок невикористаної електроенергії, тому не було сенсу у безобліковому споживанні електроенергії. Також зауважив, що фотознімки, які позивач надав до суду як докази, є недостовірними тому, що на них зображено інше домоволодіння, а не те, що знаходиться по АДРЕСА_1 . У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство «ЕК «Херсонобленерго» її доводи не визнає, вважає, що доводи апелянта не спростовують висновки суду. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом без повідомлення та виклику учасників справи. У відповідності до положень ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків. Відповідно до пункту 37 Правил користування електричною енергією для населення, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357 (далі - ПКЕЕН) та діяли на час виникнення спірних правовідносин, енергопостачальник має право зокрема: перевіряти справність засобів обліку, знімати покази відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок побутових споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами обліку; вимагати від побутового споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними побутовим споживачем під час користування електричною енергією. Відповідно до пункту 42 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися вимог нормативно-технічних документів та договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та побутових електроприладів; забезпечувати збереження приладів обліку і пломб на них у разі розміщення приладу обліку в квартирі або на іншому об`єкті споживача; невідкладно повідомляти енергопостачальника про недоліки в роботі приладу обліку; узгоджувати з енергопостачальником нові підключення та переобладнання внутрішньої електропроводки, здійснювані з метою збільшення споживання електричної потужності; забезпечувати доступ представникам енергопостачальника після пред`явлення ними службових посвідчень до квартири або іншого об`єкта для обстеження засобу обліку, електроустановок та електропроводки. Відповідно до пункту 48 ПКЕЕН споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: порушення правил користування електричною енергією; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку. Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення побутовим споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та побутовим споживачем чи представником побутового споживача (особою, яка є співвласником об`єкта або має право користуватися цим об`єктом відповідно до договору). Один примірник акту вручається побутовому споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. Судом першої інстанції встановлено, що працівниками ПрАТ «ЕК «Херсонобленерго», за участі споживача ОСОБА_1 , під час рейдової перевірки 18 листопада 2016 року виявлено факт порушення ПКЕЕН за адресою: АДРЕСА_1 , виявити яке під час контрольних оглядів приладу обліку працівники енергопостачальника не мали можливості, а саме споживач здійснив самовільне підключення до мереж енергопостачальника з порушенням схеми обліку, шляхом накиду на ввідних ізоляторах. Електроенергія споживається, однак лічильником не враховується. Допущене порушення схематично зображено у відповідному розділі акту, копія якого вручена споживачу. Акт №229339 від 18 листопада 2016 року підписаний трьома представниками енергопостачальника, а також споживачем ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень, більш того у графі «Зауваження до складеного акту» міститься запис «зауважень до складеного акту немає». До акту долучено елементи дроту та фотоматеріали, що також підтверджено підписом ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 повідомлено в акті про те, що розгляд складеного відносно нього акту про порушення буде проводитися 07.12.2016 року, з 14.00 до16.00 год. за адресою: м. Херсон, вул. Пестеля, 5, 2 поверх, кабінет №3. Отже є всі підстави для висновку, що акт про порушення оформлений належним чином. За таких обставин безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи є доводи апеляційної скарги про те, що з доданих позивачем фотоматеріалів та схеми, зазначеної в акті, не вбачається за можливе встановити, що самовільне підключення до електромережі здійснено до домоволодіння по АДРЕСА_1 , що у с. Посад-Покровське. Схемою підключення підтверджується можливість безоблікового споживання електричної енергії та її розкрадання, що відповідно до ПКЕЕН вже само по собі є порушенням та є підставою для покладення на споживача майнової відповідальності. Відповідно до підпунктів 3-7 пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення, акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії. У пункті 48 Правил користування електричною енергією зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за порушення Правил, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Той факт, що власником домоволодіння, про яке зазначено в акті №229339 від 18 листопада 2016 є матір апелянта, яка померла у 2007 році і на неї оформлений особовий рахунок користувача електричної енергії не спростовує факту користування ОСОБА_1 на законних підставах зазначеним будинком. Про те, що він не є споживачем електричної енергії у зазначеному домоволодінні він комісії енергопостачальника при складанні акту не заявляв. Крім того, в апеляційній скарзі зазначив про користування субсидією на комунальні послуги у домоволодінні по АДРЕСА_1 , що спростовує його посилання на те, що він не є споживачем електроенергії у зазначеному домоволодінні. Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду не впливають. За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач належними доказами їх не спростував. Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні, а отже, слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Заочне рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 27 жовтня 2017 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко