Постанова 4805 № 295/4321/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/4321/19 Головуючий у 1-й інст. Полонець С. М. Категорія 43 Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Галацевич О.М., суддів: Григорусь Н.Й., Микитюк О.Ю., з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №295/4321/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Приватне підприємство «КВЖРЕП №8», Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, про усунення перешкод у користуванні жилим приміщенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Богунського районного суду м. Житомира, ухвалене 14 травня 2019 року суддею Полонцем С.М. у м. Житомирі, в с т а н о в и в : У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просила зобов`язати відповідача, який є власником квартири АДРЕСА_1 усунути перешкоди у користуванні належною їй на праві особистої власності квартирою №41 у будинку за цією адресою шляхом демонтажу реконструйованої частини його балкону та приведення балкону відповідно до розмірів типових балконів житлового будинку (0,86 м х 3,11 м). В обґрунтування позову зазначила, що на початку липня 2017 року ОСОБА_2 переобладнав балкон, який розміщений над вікном її кімнати, самовільно розширивши його та установивши плиту значно більшого розміру, ніж була за проектом. Такий розмір балкону значно обмежує та зменшує нормальне освітлення її квартири. Докази грубого порушення норм законодавства з боку відповідача щодо незаконного будівництва знайшли своє підтвердження у ході розгляду справи №295/10357/17 за її попереднім позовом про усунення перешкод у користуванні жилим приміщення. Такий позов був залишений судом без задоволення у зв`язку із обранням нею неправильного способу захисту своїх прав, що стало підставою для звернення до суду з новим позовом, зважаючи на продовження відповідачем порушення її прав. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове - про задоволення її позовних вимог. Крім доводів, викладених у позовній заяві, вказала, що судом першої інстанції при вирішенні спору не враховано відсутність у відповідача дозволів відповідних органів на збільшення розмірів балкона та втручання в проектування будинку. Також, на її думку, судом не надано належної оцінки наданим нею письмовим доказам, які підтверджують порушення відповідачем норм чинного законодавства при здійсненні будівельних робіт з розширення існуючого балкона та порушення її прав, яке виразилось у зменшенні освітлення у її квартири внаслідок протиправних дій відповідача. Тому, вважає безпідставним висновок суду про відсутність підстав для задоволення її позову, а рішення суду таким, що обмежує її права та надає можливість відповідачеві продовжувати порушувати законодавство України. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримали. Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнали. ОСОБА_4 зазначила, що під час розгляду справи не встановлено, що проведена ОСОБА_2 реконструкція балкону призвела до недостатності освітлення в квартирі позивача. Заслухавши пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_3 , відповідачу ОСОБА_2 - квартира АДРЕСА_1 , яка знаходиться поверхом вище. Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 01.11.2018 у справі №295/10357/17, що набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ПП "КВЖРЕП № 8", Управління державного архітектурного будівельного контролю Житомирської міської ради, про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням. Зазначеним рішенням суду встановлено, що 01.09.2015 ПП «КВЖРЕП №8» листом №960 від 01.09.2015 на заяву відповідача щодо ремонту аварійного балкону в його квартирі повідомлено про те, що згідно ст. 177 Житлового кодексу та п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, власники квартир зобов`язані проводити ремонт квартири за власні кошти. Балкон, як інші частини жилої оселі, є власністю його господаря, який повинен відповідати за стан своєї нерухомості та зобов`язали відповідача власними силами провести підтримуючий ремонт балконної плити для запобігання її руйнуванню. Також, листом №361 від 27.04.2016 ПП «КВЖРЕП №8» повідомлено відповідача про необхідність виконання ремонту балкону його приватизованої квартири за власні кошти. Департаментом містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради листом за вих. №3685/13 від 04.07.2017 на звернення ОСОБА_1 стосовно виконання робіт по збільшенню балкону власником квартири АДРЕСА_1 , повідомлено про те, що звернення щодо видачі містобудівних умов і обмежень на проведення реконструкції за вказаною адресою до Департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради не надходило та відповідних документів Департаментом не розроблялося. Листом ПП «КВЖРЕП №8» №938 від 11.07.2017 повідомлено ОСОБА_1 про те, що її звернення розглянуто та опрацьовано, власнику квартиру №45 вручено попередження про припинення будівництва до оформлення відповідної проектно-кошторисної документації. Згідно листів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради від 07.08.2017 №3-3/573/17, від 11.08.2017 №3-4/708/17, від 13.07.2017 №3-3/535/17 встановлено, що посадовими особами управління проведено перевірку за адресою АДРЕСА_1 . Власник квартири, який здійснив розширення балкону за зазначеною адресою під час перевірки був відсутній, тому отримати ґрунтовну інформацію та перевірити наявність дозвільних документів неможливо. За висновком до протоколу №9/43 проведення досліджень освітленості робочого місця від 31.08.2017 за адресою: АДРЕСА_3 (квартира позивачки), коефіцієнт природнього освітлення при нормативі 0,5 в жилій кімнаті №1 (точка №1 на робочому столі та точка №2) та в спальні є недостатніми. За висновком до протоколу №59/57 проведення досліджень освітленості робочого місця від 21.12.2017 за адресою: АДРЕСА_1 (квартира відповідача), коефіцієнт природнього освітлення при нормативі 0,5 в жилій кімнаті №1 та в спальні є недостатніми. Згідно висновку експерта Свериди О.М. №12/06-2018 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.08.2018 балкон квартири АДРЕСА_1 в результаті реконструкції збільшився в габаритних розмірах та фактично становить 1,36 м х 3,31 м по зовнішньому контуру. Встановити розміри балконів, які передбачалися при здачі в експлуатацію будинку, не вбачається за можливе оскільки дані відомості містяться в проектній та виконавчій документації, яка в наданих на дослідження матеріалах відсутня. Фактичний розмір балкону квартири АДРЕСА_1 не відповідає розмірам типових балконів даного будинку. Під час проведення дослідження експертом поведено заміри сусідніх (типових) балконів в житловому будинку по АДРЕСА_1 , які не зазнали реконструкцій, та встановлено, що розміри балконних плит типових балконів становлять 0,86 м х3,11 м. Судом в справі №295/10357/17 також було встановлено, що стороною відповідача не заперечувалося, що балкон був облаштований без відповідної проектно-дозвільної документації, однак відповідач зазначив, що оскільки він проводив не будівельні роботи по збільшенню довжини та ширини існуючого балкону, а ремонт аварійного балкону то не звертався за дозвільною документацією. У частині першій статті 382 ЦК України передбачено, що квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Статтею 383 ЦК України визначено, що власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Положеннями статей 391, 396 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права. Пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст. 80 ЦПК України). Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Обґрунтовуючи позов про захист свого порушеного права, позивачка посилалася на те, що відповідач без дозвільної документації здійснив реконструкцію балкону своєї квартири, внаслідок чого погіршився рівень освітлення приміщень, які належать позивачці. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено, що допущені відповідачем порушення при збільшенні розміру балкону призвели до зменшення коефіцієнту попадання природнього освітлення до квартири позивача та завдали позивачу майнової шкоди, чи порушувало б інші її права, як власника, що надавало б право заявляти вимоги про усунення перешкод в користуванні цим майном у спосіб демонтажу реконструйованої частини балкону відповідача та його приведення до розмірів типових балконів житлового будинку. Крім того, суд зазначив, що з матеріалів справи не вбачається, що відносно відповідача ОСОБА_2 використано усі передбачені законодавством України заходи впливу за наслідками самочинно здійсненої ним реконструкції балкону. Такий висновок суду є правильним, відповідає встановленим судом обставинам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на таке. Дійсно позивачем під час розгляду справи доведений факт здійснення відповідачем розширення балкону шляхом збільшення його геометричних розмірів без дозвільної документації. Проте, сама по собі відсутність дозволів відповідних органів на збільшення розмірів балкона, порушення відповідачем норм чинного законодавства при здійсненні будівельних робіт з розширення існуючого балкона, без доведення обставин порушення прав позивачки, не може бути підставою для задоволення позову. Зокрема, остання не довела суду що внаслідок дій відповідача саме з розширення балкона змінився рівень освітлення у кімнаті її квартири. Під час апеляційного розгляду у справі №295/4321/19 за клопотанням ОСОБА_1 проведено комісійну судову будівельно-технічну експертизу (а.с. 233-261 т.1). Згідно висновку цієї експертизи №204/11-2020 від 16.11.2020:

1. На дату проведення дослідження рівень природньої освітленості квартири АДРЕСА_3 , який зазначений в протоколі № 46 від 13.07.2020 складеного ДУ «Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України» Савіцьким В.А. станом на 10 липня 2020 року, задовольняє вимоги нормативних документів щодо мінімального значення природнього освітлення який визначений в обов`язковому додатку «Ж» ДБН В.2.5-28:2018 «Природне і штучне освітлення».

2. В зв`язку із відсутністю в наданих на дослідження матеріалах відомостей щодо: - рівня природньої освітленості в квартирі АДРЕСА_3 до моменту проведення розширення (збільшення габаритних розмірів) балконного блоку (плити) здійсненого у квартирі АДРЕСА_1 ; - рівня природньої освітленості в аналогічній квартирі з аналогічними умовами розташування (поверх розташування, віконні прорізи, будинок в якому розташовується) та над якою наявний балконний блок, що за габаритними розмірами відповідає балконному блоку в якому існував до проведення розширення (збільшення габаритних розмірів) балконного блоку в квартирі АДРЕСА_1 , в рамках даного дослідження встановити чи вплинуло розширення (збільшення габаритних розмірів) балконного блоку (плити) здійсненого у квартирі АДРЕСА_1 на рівень природньої освітленості в квартирі АДРЕСА_3 не вбачається за можливе. Експерти зауважили, що визначити за результатами проведення натурного обстеження зазначені відомості не вбачається за можливе в зв`язку із відсутністю відповідних судово-експертних методик. Посилання позивачки на ту обставину, що постановою Житомирського апеляційного суду від 22.01.2019 у справі №295/10357/17 встановлено порушення її прав, оскільки реконструйована частина балконної плити частково обмежує доступ природнього освітлення у приміщення належної їй квартири, не може бути враховано судом апеляційної інстанції, оскільки спір у справі №295/10357/17 по суті вирішений не був, а тому така обставина не має преюдиційного значення для вирішення даного спору. Також в матеріалах справи відсутні докази, що до відповідача вживались заходи впливу, передбачені нормами чинного законодавства, зокрема вносились приписи органом державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень державних будівельних норм, зокрема приведення балкону до розмірів, які існували до його розширення. Колегією суддів не приймаються посилання представника позивача на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.05.2019 у справі №468/129/16-ц та від 15.11.2019 у справі №344/1796/15-ц, оскільки фактичні обставини у цих справах є відмінними від фактичних обставин справи, що переглядається. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14 травня 2019 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді Повний текст постанови складений 01 березня 2021 року.