Постанова 4803 № 180/2271/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9087/20 Справа № 180/2271/19 Головуючий у першій інстанції: Хомченко С. І. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 грудня 2020 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Красвітної Т.П., суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А, при секретарі Догоновій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року по справі за скаргою Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергія Григоровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 , ВСТАНОВИЛА: 08 липня 2020 року АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулося до суду зі скаргою на дії державного та приватного виконавців, посилаючись на те, що 16.01.2020 рішенням Марганецького міського суду було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до АТ «Марганецький ГЗК» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я та стягнуто 6500,00 грн. без утримання податку з доходу фізичних осіб. 04.05.2020 Дніпровським апеляційним судом винесено постанову згідно якої: рішення Марганецького міського суду від 16.01.2020 скасовано та з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 стягнута сума в рахунок відшкодування морально шкоди у розмірі 65000,00 грн. З 23.05.2020 згідно ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» було внесено зміни в п.п. «а» пп.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України. Отже, сума у розмірі 65000,00 грн. стягнута в рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає оподаткуванню. Таким чином, АТ «Марганецький ГЗК» 12.06.2020 року виплатило ОСОБА_1 всю суму заборгованості згідно рішення суду від 04.05.2020 року. 25.06.2020 року та 30.06.2020 року на адресу АТ «Марганецький ГЗК» надійшли оригінали постанов про відкриття ВП №62406902 про стягнення з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 залишку несплаченого боргу в розмірі 8992,00 грн.; про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням № 62406902 в розмірі 899,20 грн. від 23.06.2020 року; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 62406902 у розмірі 69,00 грн. від 23.06.2020; про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 25.06.2020; про арешт коштів боржника за зведеним виконавчим провадженням №62406902 у розмірі 91489,40 грн. від 25.06.2020; про внесення змін до постанови про арешт коштів боржника за зведеним виконавчим провадженням №62406902 від 30.06.2020. Вважають дії приватного виконавця неправомірними, а винесені постанови за виконавчими провадженнями незаконними у зв`язку з тим, що АТ «Марганецький ГЗК» 12.06.2020 добровільно виконало постанову Дніпровського апеляційного суду від 04.05.2020 у повному обсязі та перерахувало на користь ОСОБА_1 стягнуту моральну шкоду у розмірі 65000,00 грн. з урахуванням діючого законодавства України, в тому числі Податкового кодексу України. Тому, заявник просить визнати незаконними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. про відкриття ВП №62406902 про стягнення з АТ «Марганецький ГЗК» на користь ОСОБА_1 залишку несплаченого боргу в розмірі 8992,00 грн.; про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця за виконавчим провадженням №62406902 в розмірі 899,20 грн. від 23.06.2020 року; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження №62406902 у розмірі 69,00 грн. від 23.06.2020; про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 25.06.2020; про арешт коштів боржника за зведеним виконавчим провадженням №62406902 у розмірі 91489,40 грн. від 25.06.2020; про внесення змін до постанови про арешт коштів боржника за зведеним виконавчим провадженням №62406902 від 30.06.2020. Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року відмовлено у повному обсязі у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергія Григоровича, заінтересована особа - ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», посилаючись на порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваної ухвали та ухвалення нового судового рішення про задоволення скарги на дії та рішення виконавця. Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом учасники справи повідомлені належним чином у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», приватному виконавцю виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергія Григоровича, Гащук І.М., які долучені до матеріалів справи. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і змісту скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, виходячи з наступного. Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року задоволено частково позов ОСОБА_1 до АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, вирішено стягнути з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 6500,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.4-5). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2020 року задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , вирішено рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року змінити в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з відповідача на користь позивача, збільшивши його з 6500,00 грн. до 65000,00 грн.; стягнути з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь держави судовий збір у розмірі 1152,60 грн (а.с.6-8). На виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, згідно копії платіжного доручення №1041984 від 12 червня 2020 року АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», перерахувало на рахунок ОСОБА_1 56008,92 грн (а.с.19). Згідно копій платіжних доручень №206, №726 від 12 червня 2020 року АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», як податковий агент перерахувало на користь держави податок з доходів фізичних осіб у розмірі 8299,46 грн (а.с.20) та військовий збір у розмірі 691,62 грн (а.с.21). 23 червня 2020 року до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. на примусове виконання надійшов виконавчий лист виданий 18.06.2020 Марганецьким міським судом Дніпропетровської області по справі №180/2271/19 про стягнення з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 65000,00 грн без утримання податку з доходу фізичних осіб, рішення набрало законної сили 04.05.2020 року (а.с.51, 52). Згідно заяви ОСОБА_1 про відкриття виконавчого провадження, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» добровільно сплачено в рахунок погашення боргу 56008,00 грн, залишок нестягнутої суми становить 8992,00 грн (а.с.52). 23 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. винесено постанови про відкриття виконавчого провадження №62406902 з примусового виконання виконавчого листа №180/2271/19, про стягнення з АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 залишку несплаченого боргу в розмірі 8992,00 грн; про стягнення з боржника основної винагороди в розмірі 899,20 грн; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.57, 59-60, 62). Згідно копій супровідних листів №828/829, №830 та №831 від 23.06.2020 сторонам виконавчого провадження направлено копії постав про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження (а.с.56, 58, 61). 25 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. винесено постанови про об`єднання виконавчих проваджень №62406902, №62422029 у зведене виконавче провадження №62422029 та про арешт коштів боржника за зведеним виконавчим провадженням (а.с.64, 72-73). Згідно копій супровідних листів №837, №849 від 25.06.2020 сторонам виконавчого провадження направлено копію постави про об`єднання виконавчих проваджень (а.с.64, 71). 30 червня 2020 року до приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко Сергія Григоровича від стягувача надійшла заява про зменшення суми стягнення, у зв`язку з тим, що в ході перевірки банківського рахунку стягувачем було виявлено, що АТ Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат перерахував 56008,92 грн. та ним допущено описку. Тому, стягувач просить зменшити суму стягнення на 0,92 грн., та стягнути з боржника залишок боргу який складається 65000 - 56008,92=8991,08 грн. (а.с.74). Згідно платіжного доручення №726 від 12 червня 2020 року на суму 691,62 грн., отримувачем грошових коштів зазначено: ГУК у м.Києві/м.Київ, з призначенням платежу: військовий збір 1,5 %, утримано з відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 » (а.с.81). Згідно платіжного доручення №206 від 12 червня 2020 року на суму 8299,46 грн., отримувачем грошових коштів зазначено: УДКСУ у м.Марганець, з призначенням платежу податок з доход.фіз.осіб, утримано з відшкодування моральної шкоди ОСОБА_2 » (а.с.80). 30 червня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. винесено постанову про внесення змін до постанови про відкриття виконавчого провадження, постанови про стягнення основної винагороди приватного виконавця та постанови про арешт коштів боржника (а.с.83-84). Згідно копії супровідного листа №847 від 30.06.2020 сторонам виконавчого провадження та банку боржника направлено копію постави про внесення змін (а.с.85). 01 липня 2020 року у зв`язку з виконанням рішення приватним виконавцем Вірко С.Г. винесено постанови про зняття арешту з коштів боржника, про виведення виконавчого провадження зі зведеного виконавчого провадження, про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження», копії постанов направлено сторонам (а.с.96-98). Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Судове рішення, що набрало законної сили, є підставою для його виконання. Виконання судового рішення сприяє втіленню законів у життя та зміцненню їх авторитету. Рішення суду охороняє права, свободи та законні інтереси громадян, а також є завершальною стадією судового провадження. За статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», 28.07.1999, § 63; «Горнсбі проти Греції», 19.03.1997, § 40). Згідно із ч. 1ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім встановлених у частині 2 цієї статті. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13). Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Частинами 1, 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Згідно із ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного устатті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Статтями 1,2,3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановлено, що примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України «Про виконавче провадження» випадках - на приватних виконавців. Правовою основою діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є Конституція України, цей Закон, міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, інші закони, нормативно-правові акти, прийняті на їх виконання. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом. За ст. 27 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження». Рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця можуть бути оскаржені у порядку, встановленому законом (ст. 36 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (ч. 7 ст. 31 Закону). Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши, що ВП №62406902 закінчено на підставі п.9 ст.39 ЗУ «Про виконавче провадження»; приймаючи до уваги, що права та інтереси боржника не були порушені при відкритті приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №180/2271/20, виданого 18.06.2020 року Марганецьким міським судом Дніпропетровської області, приватний виконавець Виконавчого округу Дніпропетровської області Вірко С.Г. діяв згідно діючого законодавства, що підтверджується матеріалами справи, - колегія приходить до висновку, що підстави для задоволення скарги відсутні. Встановлено, що Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до п.п.164.2.14 а статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди; норма набрала чинності з 23 травня 2020 року. До загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податків, з урахування змін, внесених Законом № 466, включається у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі визначеному законом (п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України). Колегія наголошує, що зазначена вище правова норма набрала чинності з 23.05.2020 року, тобто після ухвалення вищевказаного судового рішення апеляційного суду від 04 травня 2020 року. Відповідно до рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 16 січня 2020 року, з урахуванням змін, які внесені постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 травня 2020 року, стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 65000,00 грн, без утримання податку з доходу фізичних осіб. З урахуванням викладеного, у боржника були відсутні підстави для виплати стягувачу, в порядку виконання судового рішення, моральної шкоди у меншому розмірі, ніж 65000,0 грн. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином, колегія приходить до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали місцевого суду без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» залишити без задоволення. Ухвалу Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий Судді