LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд489/5557/20

від 01.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2020 року - скасувати.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД __________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 березня 2021 р.м.ОдесаСправа № 489/5557/20 Головуючий в 1 інстанції: Рум`янцева Н.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Стас Л.В. суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області, інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Харламова Олександра Володимировича, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції України в Миколаївській області, інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції в Миколаївській області Харламова О.В. про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №576818 від 27.10.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн., за порушення п. 1.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 140 КУпАП. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - повернуто на підставі п. 1 ч.4 ст. 169 КАС України, у зв`язку з тим, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом. В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2020 року - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, оскільки позивач в межах встановленого судом строку виконав вимоги ухвали суду. Отже, ухвала про повернення позовної заяви 27 листопада 2020 року є передчасною та такою, що підлягає скасуванню. Відповідачі своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Колегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Так, ч. 2 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Положеннями ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Згідно п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив з того, що станом на 27 листопада 2020 року позивачем у строк, встановлений судом, не виконано вимоги ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2020 року про залишення позову без руху, копію якої отримано позивачем 17 листопада 2020 року. Отже, суд першої інстанції вважав, що наявні передбачені п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, підстави для повернення позовної заяви. Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Матеріалами справи встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 №576818 від 27.10.2020 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн., за порушення п. 1.5 ПДР України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 140 КУпАП. Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з тим, що судом встановлено не відповідність позовної заяви вимогам ч.3 ст. 161 КАС України, а саме: позивачем не було надано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору за подання позовної заяви. Встановлено позивачеві 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позову. Згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про залишення без руху позовної зави позивач, ОСОБА_1 , отримав 17 листопада 2020 року, тобто останнім днем усунення недоліків є 27 листопада 2020 року, включно (а.с.11). Статтею 120 КАС України закріплено правила обчислення процесуального строку, а саме: перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок; останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день; якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Згідно ч. 8 та 9 ст. 120 КАС України останній день строку триває до двадцять четвертої години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Матеріалами справи встановлено, що заява про усунення недоліків позовної заяви була направлена позивачем до суду 26 листопада 2020 року засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення (а.с.18), тобто до закінчення десятиденного строку усунення недоліків позовної заяви. Отже, на думку колегії суддів, позивачем вимоги ухвали суду були виконані у строк встановлений судом, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для застосування приписів п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України та повернення позовної заяви. Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в справі Беллет проти Франції, в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Таким чином, хоча право доступу до суду і не є абсолютним, це право не повинно обмежуватись таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. За приписами ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення питання та є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Оскільки ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат передбачає у разі вирішення справи по суті спору, питання розподілу судових витрат, понесених апелянтом при оскаржені ухвали суду першої інстанції, має бути вирішено при ухвалені судом першої інстанції судового рішення по суті спору, або при постановленні ним ухвал, якими суд закриває провадження у справі або залишає позовну заяву без розгляду, у випадках, встановлених нормами КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 327, 328 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 листопада 2020 року - скасувати. Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області, інспектора відділу безпеки дорожнього руху Управління патрульної поліції у м. Миколаєві Харламова Олександра Володимировича, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складений 01.03.2021 року. Головуючий суддя Стас Л.В. Судді Турецька І.О. Шеметенко Л.П.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»