LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/4403/19

від 23.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі № 440/4403/19 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 р.Справа № 440/4403/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Щеглової Г.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Є.Б. Супрун, вум. Полтава, повний текст складено 27.01.20 року по справі № 440/4403/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядт Агро" до Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 12 листопада 2019 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю " Гядт Агро" (надалі - ТОВ "Гядт Агро", Товариство) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) , в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 17.10.2019 №000201501, №000199501, №000200501 на загальну суму 1 363 130,93 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на факт протиправності висновків документальної планової виїзної перевірки, якою, зокрема встановлено факт заниження платником податкових зобов`язань з податку на додану вартість, завищення від`ємного значення, що включається до складу поточного податкового періоду за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, а також відсутність складених та зареєстрованих податкових накладних стосовно невикористаних Товариством мінеральних добрив, строк придатності яких минув. На переконання позивача, висновки перевірки носять характер припущень, оскільки під час її проведення фактичні дані щодо залишків хімічних речовин на складі підприємства були відсутні, так як інвентаризація товарно-матеріальних цінностей не проводилася. Висновок перевірки про наявність на складах прострочених мінеральних добрив ґрунтується лише на даних бухгалтерського обліку Товариства, до якого свого часу з вини відповідальних працівників позивача не було внесено відомостей про використання цих добрив у господарській діяльності позивача. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гядт Агро" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 17.10.2019 №000200501, №000199501, №000201501. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду прийнято з порушеннями норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає скасуванню. Вказує, що як встановлено перевіркою, ТОВ «Гядт Агро» мало б списати хімічні речовини, по яким сплинув термін використання та нарахувати податкові зобов`язання на їх вартість, згідно п. 198.5 ст. 198 ПК України. Крім цього, в порушення п. 120-1.2 ст. 120-1 ПК України ТОВ «Гядт Агро» не зареєстровані податкові накладні у ЄРПН в терміни, встановлені п. 201.1 ст. 201 ПК України на суму ПДВ 433 360,62 грн, щодо хімічної речовини (аміак технічний, КАС, реглон супер 15%), які підлягають списанню у зв`язку із закінченням терміну використання у господарській діяльності підприємства. Враховуючи викладене просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 по справі № 440/4403/19 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Гядт Агро» - відмовити повному обсязі. Від ТОВ «Гядт Агро», до суду надійшли письмові пояснення по суті апеляційної скарги, в яких зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте у відповідності до норм як матеріального, так і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що придбані ТОВ «Гядт Агро» аміак технічний, карбамідно-аміачна суміш, реглон супер 15% становили активи підприємства, використовувались підприємством у власній господарській діяльності, а тому відсутні достатні підстави стверджувати, що ці ТМЦ не використані у господарській діяльності позивача. Також Головним управлінням ДПС у Полтавській області подано до суду клопотання про заміну сторони відповідача по справі, в якому просило замінити відповідача - Головне управління ДПС у Полтавській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України. Наказом ДПС України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" з 01.01.2021 розпочато здійснення повноважень та функцій територіальними органами ДПС повноважень та функцій територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремленими підрозділами згідно наказу ДПС від 30.09.2020 №

529. Згідно ст. 52 КАС України, процесуальне правонаступництво у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. На підставі викладеного, колегія суддів вважає за необхідне клопотання про заміну відповідача у справі задовольнити, замінити Головне управління ДПС у Полтавській області на суб`єкта владних повноважень, який представляє інтереси органів ДПС України - Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код в ЄДРПОУ ВП: 44057192), як правонаступника. Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином. Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що висновок перевірки про те, що залишки хімічних речовин, термін придатності яких закінчився, однак обліковуються на бухгалтерському рахунку підприємства 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", а тому не відповідають критерію активу у зв`язку з втратою своїх властивостей, що унеможливлює їх використання у господарській діяльності позивача, є суб`єктивним припущенням відповідача, яке не відповідає дійсним даним щодо реально існуючих на підприємстві позивача залишків товарно-матеріальних цінностей. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Гядт Агро" (код ЄДРПОУ 34689831) є юридичною особою, зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04.01.2007, про що вчинено запис за №1 562 102 0000 000309. Основним зареєстрованим видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Підприємство з 09.01.2007 перебуває на податковому обліку, станом на дату підписання акту перевірки - в ГУ ДФС у Полтавській області. У період з 29.07.2019 по 23.08.2019 (з урахуванням продовження з 27.08.2019 по 09.08.2019) посадовими особами ГУ ДФС у Полтавській області на підставі наказів від 02.09.2019 №31, від 11.07.2019 №1815 та від 20.08.2019 №2246 та згідно з направленнями на перевірку від 24.07.2019 №2230, № 2229, №2626, №2647 була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Гядт Агро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2016 по 31.03.2019, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 31.03.2019, результати якої оформлено актом від 16.09.2019 №1126/16-31-14-01-10/34689831 . Перевіркою виявлені наступні факти порушень ТОВ "Гядт Агро": 1) п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено: - заниження податку на додану вартість по загальній декларації у сумі 64 026,00 грн, в т.ч. за жовтень 2017 року у сумі 64 026,00 грн; - завищення від`ємного значення, що включається до складу поточного податкового періоду за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (ряд. 21 Декларації) по загальній декларації у сумі 517 703,00 грн за березень 2019 року у сумі 517 703,00 грн; - заниження податку на додану вартість по спеціальній податковій декларації у сумі 66232,00 грн, в т.ч за листопад 2016 року у сумі 66 232,00 грн; 2) п.п. 120.1.2 ст. 120.1 ст. 120, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України внаслідок не складення та відповідно не реєстрації податкових накладних стосовно хімічних речовин, по яким минув строк придатності. Штрафна санкція у розмірі 50% від суми податкової зобов`язань з податку на додану вартість податкових накладних, які не складені та не зареєстровані в ЄРПН на хім. речовини, що не використовуються у господарській діяльності складає 216 680,31 грн ((178 920,00 грн + 105 977,62 грн + 148 463 грн) * 50%). На підставі даного акту ГУ ДФС у Полтавській області 17.10.2019 були винесені наступні податкові повідомлення-рішення: - №000200501, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за податковою декларацією від 14.05.2019 №9098944510 за березень 2019 року у сумі 517 703,00 грн ; - №000199501, яким ТОВ "Гядт Агро" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 162 822,50 грн, з яких за основним зобов`язанням - 130258,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 32 564,50 грн; - №000201501, яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України, податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 433 360,62 грн застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 216 680,31 грн. Позивач, не погоджуючись із висновками перевірки та нарахованими на їх підставі грошовими зобов`язаннями, оскаржив податкові повідомлення-рішення до суду. Надаючи правову оцінку спірних правовідносинам, суд апеляційної інстанції керується наступними приписами норм чинного законодавства. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У періоді, що перевірявся, порядок обчислення і сплати ПДВ та правила формування податкового кредиту визначалися Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі ПК України). Так, податковий кредит, за змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг (п. 198.2 ст. 198 ПК України). Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частинами першою та другою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити. Отже, формування податкового кредиту з ПДВ обумовлено фактом придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих факт здійснення господарських операцій первинних документів і податкових накладних. Надаючи оцінку обставинам встановленим податковою перевіркою на предмет правомірності висновків відповідача щодо наявності підстав для застосування до позивача санкцій визначених податковими повідомленнями-рішеннями №000199501 та №000201501, суд встановив наступне. Так, в ході перевірки встановлено, що на бухгалтерському рахунку 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" обліковуються хімічні речовини, термін придатності використання яких закінчився, а саме: - аміак технічний (налив) 85,2 т на суму 1 073 520 грн, у т.ч. ПДВ 178 920 грн. Станом на 01.01.2016 та на 31.03.2019 залишки його не змінювались. Таким чином аміак технічний (налив) в кількості 85,2 т перебуває на залишках підприємства більше 3 років і 3 місяців, тоді як згідно з технічними характеристиками аміаку (стандарт ТУ У 20.1-00203826-049:2018) - термін зберігання становить 1,5 року. Враховуючи зазначене, термін придатності даної хімічної речовини сплинув у липні 2017 року; - у травні 2017 року ТОВ "Гядт Агро" здійснено придбання карбамідно-аміачної суміші в кількості обсязі 267,2 т, частина з них - 96,9 т на 890 777,99 грн, у т.ч. ПДВ 148 463 грн, яка не була використана та перебуває на залишках підприємства станом на 31.03.2019, тобто більше 1 року і 10 місяців. Згідно з технічними характеристиками карбамідно-аміачної суміші (стандарт ТУ У 24.1-00203826.024-2002) термін зберігання становить 6 місяців. Звідси випливає висновок про те, що термін придатності речовини сплинув ще в грудні 2017 року. - реглон супер 15% станом на 01.01.2016 обліковується в кількості 3113,93 л. Протягом 2017 року було використано 176,7 л. Станом на 31.03.2019 залишки даної хімічної речовини становлять 2937,23 л на суму 635 865,72 грн, у т.ч. ПДВ 105 977,62 грн. Згідно з сертифікатом якості, виданого на реглон супер, дата виробництва - 09.08.2013, а термін придатності закінчується 08.08.2017. Звідси сформульовано висновок про те, що дані хімічні реактиви втратили свої хімічні властивості і не можуть бути використані у господарській діяльності підприємства. Таким чином, факт придбання ТОВ "Гядт Агро" хімічних речовин (аміак технічний, карбамідно-аміачна суміш, реглон супер 15%) відповідачем не заперечується. На переконання відповідача, залишки хімічних речовин (аміак технічний, карбамідно-аміачна суміш, реглон супер 15%), термін придатності яких закінчився, та які обліковуються на бухгалтерському рахунку підприємства 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення" не відповідають критерію активу у зв`язку з втратою своїх властивостей, що унеможливлює їх використання у господарській діяльності позивача, у зв`язку з чим підлягають списанню з обліку, а на їх вартість, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, мають бути нараховані податкові зобов`язання, складені та зареєстровані податкові накладні. Всупереч доводам відповідача, позивач стверджує, що придбані ТОВ "Гядт Агро" хімічні речовини (аміак технічний, карбамідно-аміачна суміш, реглон супер 15%) станом на момент проведення перевірки вже використані у господарській діяльності на землях сільськогосподарського призначення, які перебувають у користуванні Товариства, на підтвердження чого надано декларацію платника єдиного податку четвертої групи за 2019 рік від 20.02.2019. Саме з метою забезпечення технологічного процесу вирощування зернових культур ТОВ "Гядт Агро" і використовує хімічні речовини, добрива. Так, за Договором №16/15 на проведення сільськогосподарських робіт від 12.11.2015 Фермерське господарство "Плехів Агро" взяло на себе зобов`язання на виконання сільськогосподарських робіт, пов`язаних з доставкою та внесенням рідкого аміаку на площі 2069 га . Фактичне виконання зазначених вище робіт підтверджується Актом здачі - приймання (надання послуг) № 97 від 09.12.2015 . Таким чином, в межах господарської діяльності позивач придбав та використав Аміак технічний в розмірі 85,2 т. Документи на підтвердження фактичного використання даного виду товару надавалися податковому органу під час перевірки, що не заперечується відповідачем. Разом з тим, фактично використаний аміак технічний в кількості 85,2 т станом на момент проведення перевірки продовжував обліковуватися на субрахунку

208. Згідно з письмових поясненнями представника позивача, це сталося внаслідок допущеної помилки у веденні бухгалтерського обліку з боку відповідальних працівників ТОВ "Гядт Агро". Колегія суддів звертає увагу на те, що за приписами частини третьої статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів. За порушення ведення бухгалтерського обліку, несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризацій грошових коштів і матеріальних цінностей передбачена відповідальність відповідно до ст. 1642 КУпАП України. З огляду на вищевикладене, суд частково погоджується із твердженням представника позивача про те, що сам лише факт помилки у веденні бухгалтерського обліку ще не є достатнім доказом порушення податкового законодавства за відсутності інших доказів, які свідчать про наявність умислу на спотворення дійсної інформації про дані бухобліку у діяльності господарюючого суб`єкта. В даному випадку факт помилки лише у веденні бухгалтерського обліку позивача підтверджується тим, що виявлені в ході перевірки помилки у веденні бухгалтерського обліку були усунуті шляхом здійснення інвентаризації на підставі наказу №7-ІНВ від 30.11.2019 , за наслідками якої Аміак технічний в кількості 85,2 т був списаний з рахунку

208. Факт її проведення підтверджується актом № 5 від 30.11.2019 . З приводу залишків карбамідно-аміачної суміші та реглон супер 15% представник позивача зазначила наступне. На підставі договору поставки № 233 від 20.03.2017 ТОВ "Агрохімоіл" здійснило поставку продукції - карбамідно-аміачної суміші - 32, що визначено специфікаціями №1 від 20.03.2017, №2 від 05.05.2017 та №3 від 10.05.2017 та підтверджується видатковими накладними №717 від 06.05.2017, №719 від 08.05.2019, № 731 від 11.05.2017 та №727 від 10.05.2017 . Спростовуючи твердження перевірки про те, що частина карбамідно-аміачної суміші в кількості 96,9 т на суму 890 777,99 грн, в т.ч. ПДВ 148 463,00 грн, не була використана та обліковується на залишках підприємства станом на 31.03.2019, представник позивача пояснив, що дійсно, у період до 31.03.2019 такі добрива обліковувалися на рахунку 208 підприємства, проте вже в квітні 2019 року були використані в межах господарської діяльності. Так, фактичне використання карбамідно-аміачної суміші у квітні 2019 року підтверджується актами про використання мінеральних органічних і бактеріальних добрив ядохімікатів і гербіцидів на урожай кукурудзи та сої 2019 року в загальному розмірі 96,9 т (т. 1 а.с. 152-162). Реглон супер 15% (гербіцид) був придбаний на підставі договору поставки № 382/15/42 від 14.01.2015 у Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон", що підтверджується видатковими накладними № 65360 від 08.09.2016, № 3444 від 09.11.2019 та № 62097 від 26.08.2016 (т. 1 а.с. 163-171) та використаний під урожай сої 2019 року відповідно до актів про використання мінеральних органічних і бактеріальних добрив ядохімікатів і гербіцидів (т. 1 а.с. 172-190). Позивач зазначив, що згадані хімічні речовини не втрачають своїх фізико-хімічних властивостей після спливу встановленого терміну зберігання, що не виключає можливість використання їх у господарській діяльності підприємства у майбутньому. Пунктом 5 П(С)БО "Запаси" визначено, що запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство/установа отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена. Як встановлено вище, придбані ТОВ "Гядт Агро" аміак технічний, карбамідно-аміачна суміш, реглон супер 15% становили актив підприємства, використовувалися підприємством у власній господарській діяльності, а тому відсутні достатні підстави стверджувати, що ці ТМЦ не використані у господарській діяльності позивача. Право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, наданні послуг до податкового кредиту виникає у суб`єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, надання послуг, що підтверджується первинними документами з метою використання в господарській діяльності вказаних товарів та послуг. Позивачем були придбані хімічні речовини, у вартості яких був сплачений податок на додану вартість, що включений до податкового кредиту, фактичне придбання товару підтверджено первинними документами і не заперечується відповідачем. За таких обставин висновок перевірки про те, що залишки хімічних речовин, термін придатності яких закінчився, однак обліковуються на бухгалтерському рахунку підприємства 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", а тому не відповідають критерію активу у зв`язку з втратою своїх властивостей, що унеможливлює їх використання у господарській діяльності позивача, суд визнає суб`єктивним припущенням відповідача, яке не відповідає дійсним даним щодо реально існуючих на підприємстві позивача залишків товарно-матеріальних цінностей. Тобто, висновок перевірки не відповідає критерію обґрунтовано (з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), закріпленому в п. 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, колегія суддів зазначає, що сплив терміну придатності певної хімічної речовини не передбачає того, що дана хімічна речовина перестає бути активом і що безумовне використання даної речовини є неможливим. Враховуючи вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 №000199501, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 130 258,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 32 564,50 грн., та податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 №000200501, яким підприємству зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на 517 703,00 грн. є протиправними та підлягають скасуванню . Враховуючи встановлений судовим розглядом факт того, що підприємством використано хімічні речовини в межах власної господарської діяльності, у ТОВ "Гядт Агро" відсутній і обов`язок нараховувати податкові зобов`язання на їх вартість, та, як наслідок, відсутній і обов`язок щодо складення та реєстрації податкових накладних. Тому податкове повідомлення-рішення від 17.10.2019 №000201501, яким до підприємства застосовано штрафні санкції в розмірі 216 680,31 грн., суд також визнає таким, що підлягає скасуванню як протиправне. З урахуванням вищезазначених висновків суду, доводи відповідача, щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 17.10.2019 №000201501, №000199501, №000200501 є помилковими. Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2020 року по справі № 440/4403/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 01.03.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»