Постанова 4876 № 904/500/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/500/20 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач), суддів: Березкіної О.В., Антоніка С.Г. при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г. представники сторін: від позивача : Шиян В.В., довіреність № 26/11-14 від 04.01.2021 р., юрисконсульт; від відповідача: Ільїн О.М., ордер серія АЕ №1052792 від 27.01.2021 р., адвокат; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю універсам "АМУР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020, ухвалене суддею Красота О.І., повний текст якого складений 06.04.2020, у справі №904/500/20 за позовом Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради, м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР", м. Дніпро про стягнення заборгованості в сумі 70 064,34 грн. ВСТАНОВИВ: Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю універсам "Амур" (далі - Відповідач) і просить суд стягнути заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 70 064,34 грн. та судовий збір. В обґрунтування позову Позивач посилається на перевищення Відповідачем при скиданні стічних вод встановлених допустимих величин показників забруднень та відмову останнього оплатити виставлений Позивачем рахунок за понаднормативне забруднення стічних вод. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі № 904/500/20 позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР" на користь Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради заборгованість за перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин в розмірі 70 064,34 грн. та судовий збір в сумі 2 102 грн. Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю універсам "АМУР" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, ухвалення рішення на підставі неналежних доказів, просить рішення господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що допустимі концентрації шкідливих речовин у стічних водах, встановлені Правилами №

129. Однак, обстеження водопровідних і каналізаційних систем та нарахування відповідачу плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням протягом червня 2017 проводились за відсутності правових підстав, оскільки з 21.05.2017 припинили свою дію затверджені центральним органом виконавчої влади "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні й відомчі системи каналізації населених пунктів України", які були затверджені наказом Держбуду України від 19.02.2002 № 37 (далі - Правила № 37), на підставі та на виконання яких були розроблені Правила №

129. Акт від 21.06.2017 та протокол вимірювань показників складу та властивостей стічних вод від 21.06.-27.06.2017 не містять відомостей про умови зберігання відібраних проб та температуру, до якої було охолоджено пробу (разова або об`єднана, спосіб відбору, даних про обробку проби фільтрування, відстоювання, консервування тощо), що ставить під сумнів об`єктивність та достовірність результатів вимірювань. Колодязь, звідки відбирались проби, знаходиться у загальнодоступному місці поза межами території підприємства, до нього можуть мати доступ у будь-який час будь-хто, та до нього можуть бути під`єднані інші споживачі. Це в сукупності свідчать про те, що позивач порушив вимоги закону, що призвело до недостовірності проб, а також результатів їх аналізу. Згідно проектної документації водопостачання будівлі здійснюється по одному вводу, а каналізаційних випусків два, в приміщенні ці два випуски не зв`язані між собою. В той же час, відбір контрольної проби для перевірки стічних вод, що скидаються в систему міської каналізації, здійснювались лише на каналізаційному випуску № 1, на випуску № 2 проби не відбирались. Щодо Акту про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представниками КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства від 30.11.2017 зазначає, що цей акт складено щодо відсутності відповідальної особи (директора), проте представник підприємства була присутня та лише відмовилась від підписання акту, що вбачається з самого акту. До того ж повторно звертає увагу суду, що ґрунтуючись на схемі випусків до міської каналізації, згідно з генеральним планом підприємства в масштабі 1:500 та з урахуванням особливостей виробництва колодязь, звідки відбирались проби, знаходиться у загальнодоступному місці поза межами території підприємства, до нього представники водоканалу можуть мати доступ у будь-який час. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти задоволення апеляційної скарги заперечує, зазначає про законність та обґрунтованість рішення, ухваленого судом відповідно до норм матеріального права. Зазначає, що місцеві правила приймання стічних вод №129 були самостійним, керівним нормативним документом у сфері приймання стічних вод у міську каналізацію міста Дніпро, а значить вони не були пов`язанні з дією, зокрема в часі, із скасованими загальнодержавними "Правилами прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів. Втрата чинності загальнодержавних правил та інструкції не мало наслідком припинення дії місцевих правил приймання стічних вод, а значить Правила 129 на момент проведення відбору проб та нарахування плати Відповідачу були чинними та обов`язковими до виконання. Акт відбору проб стічних вод та протокол аналізів є належними, допустимими та достовірними доказами щодо наявності перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача. Відповідач не надав жодних доказів того, що станом на 21.06.2017 до контрольного колодязя мало місце потрапляння сторонніх стічних вод, а отже Позивач не мав права проводити там відбір проб стічних вод. 11.02.2021 на адресу суду з боку Відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020, у якій зазначено, що Позивачем не доведено повторності порушення позивачем ДК забруднюючих речовин, таких обґрунтувань не містить позовна заява, в справі відсутні будь-які докази на підтвердження цих обставин. Оскільки при відборі 21.06.2017 проби з каналізаційного колодязя випуску № 2 не брались, неможливо стверджувати про обґрунтованість розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативним забрудненням за три місяці по каналізаційному колодязю випуску № 2 (розрахункова плата 14 982,06 гри. з ПДВ), то нарахування Пс(2) та включення її до розрахунку є безпідставним. Позивачем не доведено й інших складових, використаних в розрахунку величини спірної плати, як-то обсяги скинутих стічних вод протягом червня 2017 року, норматив плати за очищення, що унеможливлює здійснення перевірки правильності нарахування, зокрема і за місяць, в якому було виявлено порушення. В свою чергу від Позивача надійшли заперечення на відповідь Відповідача на відзив на апеляційну скаргу. Оскільки Розділ ІV ГПК України на відміну від Розділу ІІІ не передбачає таких заяв по суті як: відповідь на відзив на апеляційну скаргу та заперечення на відповідь Відповідача на відзив на апеляційну скаргу, то колегія суддів розцінює вищезазначені письмові звернення сторін як додаткові пояснення до апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, відповідно. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач - Іванов О.Г. судді - Антонік С.Г., Березкіна О.В. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.12.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі №904/500/20 залишено без руху з підстав неподання доказів направлення скарги позивачу листом з описом вкладення. 18.12.2020 від скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги. Через відпустку судді - члена колегії суддів Березкіної О.В., з метою дотримання строків на вчинення певної процесуальної дії, а саме - відкриття провадження у справі, розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/500/20 та відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.12.2020, справу №904/500/20 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Дармін М.О., Антонік С.Г. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2020 (суддя - доповідач Іванов О.Г., судді - Дармін М.О., Антонік С.Г.) відновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі №904/500/20; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 27.01.2021. 28.12.2020 суддя Березкіна О.В. вийшла на роботу, в зв`язку з чим розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №904/500/20 з метою повернення справи раніше визначеному складу суду. Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.12.2020, справу №904/500/20 передано раніше визначеній колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Антонік С.Г., Березкіна О.В., якою цю справу 29.12.2020 прийнято до свого провадження. В судовому засіданні 27.01.2021 оголошено перерву до 16.02.2021. В судовому засіданні 16.02.2021 оголошено перерву до 22.02.2021. В судовому засіданні 22.02.2021 року Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи. Між Державним комунально-виробничим підприємством "Дніпроводоканал" (далі-Водоканал, Позивач) (правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради) та Товариством з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР" (далі-Абонент, Відповідач) було укладено Договір №4213 про надання послуг з водопостачання та водовідведення (далі-Договір, а.с.10-12). У відповідності до умов п.1.1. Договору, водоканал зобов`язується надавати Абоненту послуги з водопостачання та водовідведення (далі-послуги), а Абонент зобов`язується оплачувати послуги. Згідно п.2.7. Договору, Водоканал зобов`язується надавати послуги в об`ємах: - Холодне водопостачання 1669 м3 в місяць - Водовідведення 1669 м3 в місяць. Оплата послуг здійснюється Абонентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Водоканалу або в інших формах, передбачених діючим законодавством України (п.5.2.). В п.5.3. Договору визначено, розрахунковий період оплати послуг водопостачання та водовідведення - один календарний місяць. Абонент зобов`язаний оплатити отримані послуги до 10 числа наступного за розрахунковим. 21.06.2017 представниками Позивача, з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод підприємства Відповідача, про що було складено Акт відбору проб стічних вод від 21.06.2017 (а.с.13). 3а результатами лабораторного аналізу стічних вод, проведеного лабораторією Позивача, виявлено перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача, що підтверджується протоколом вимірювання (а.с.14). У зв`язку з викладеним Позивачем проведено розрахунок величини плати за ПДК забруднюючих речовин на суму 59 995, 68 грн. та виставлено Відповідачу рахунок №65815 від 31.07.2017 (а.с.22). Також 30.11.2017 представниками Позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено виїзд на адресу Відповідача для проведення відбору проб стічних вод. Проте, вказаний відбір проб здійснити не вдалося, у зв`язку із не виділенням Відповідачем відповідального представника, який буде приймати участь у проведені відбору проб. Про вказане порушення представниками Позивача складено Акт про відмову підприємства виділити відповідального співробітника або створення перешкод представникам КП "Дніпроводоканал" при відборі проб та обстеженні мереж каналізації підприємства (а.с.18). У відповідності до п.7.13. Правил №129 при відмові підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволікання з допуском представника Водоканалу на його територію (більше ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності Кк=5 за розрахунковий місяць, у якому було вчинене дане порушення. В зв`язку з викладеним Позивачем проведено розрахунок величини плати забруднюючих речовин на суму 10 068,66 грн. та виставлено Відповідачу рахунок №113323 від 31.12.2017 (а.с.21). Відповідно до п.2.4.5 Правил №129, Абонент повинен сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників. В порушення умов Договору та положень Правил №129 Відповідачем не оплачено рахунок №65815 від 31.07.2017 та рахунок №113323 від 31.12.2017, що і стало причиною виникнення спору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та підтвердження матеріалами справи. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів. З огляду на наявний в матеріалах справи договір, між сторонами склались правовідносини з надання послуг. Частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Укладений між Позивачем та Відповідачем Договір № 4213 є підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, а саме майново-господарських зобов`язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України (статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України) і відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею193 Господарського кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідач є вторинним водокористувачем (абонентом), який згідно зі ст.42 Водного кодексу України не має власних водозабірних споруд і отримує воду з водозабірних споруд первинного водокористувача - Водоканалу та скидає стічні води в його системи на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення без отримання дозволу на спеціальне водокористування. Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" екологічні нормативи розробляються і вводяться в дію центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, та іншими уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства України. Відповідно до статті 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов`язані дотримуватись встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території. Отже, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, нормами Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (Правила № 65), "Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" (Правила № 37), "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів" та "Правилами приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (Правила № 129). Згідно з пунктом 1.2 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37 та зареєстрованих Міністерством юстиції України 26.04.2002 за № 403/6691 (далі Правила № 37), Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - Підприємства). Згідно з пунктом 1.5 Правил № 37, на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації (далі - ДК) для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію. Місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров`я України. Місцеві Правила приймання є обов`язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради (пункт 1.6 Правил № 37). Водоканал має право контролювати якість, кількість та режим скиду стічних вод підприємств; пред`являти Підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання; здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з Підприємством заздалегідь відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання (пункт 2.1 Правил № 37). Рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 19.02.2015 №129, на виконання п.п.1.5, 1.6 Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України та п. 2.3. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 (далі - Інструкція № 37), затверджено Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська (далі - Правила №129). Зазначені вище Правила регламентують взаємні права та обов`язки Комунального підприємства "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради та суб`єктів господарювання, загальні вимоги до складу і властивостей їх стічних вод, порядок нарахування плати за скид понаднормативних забруднень у міську каналізацію, порядок контролю за виконання цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення. Пунктами 1.2 та 1.5 Правил № 129 визначено, що умови даних правил поширюються на КП "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (позивача) та підприємства, установи, організації всіх форм власності, фізичних осіб-підприємців, що скидають усі види стічних вод у комунальну систему каналізації міста; Правила встановлюють вимоги до підприємств, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов`язки підприємств і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих правил, відповідальність та засоби впливу з їх порушення. 21.05.2017 на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017 втратив чинність наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 № 37, яким було затверджено "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" та "Інструкцію про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів". Доводи заявника апеляційної скарги про те, що внаслідок вищезазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017 втратили свою чинність й Правила №129, які були прийняті на підставі наказу №37 від 19.02.2002 та якими керувався Позивач при проведенні перевірки є безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне. Відповідно до п.2 Статуту Позивача основною метою діяльності підприємства є надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. У своїй діяльності, зокрема щодо надання послуг водовідведення, підприємство керується низкою законів та підзаконних нормативно правових актів. Так, як вже було зазначено вище, 19.02.2015 рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради № 129 затверджено "Правила приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська" (втратили свою чинність 10.09.2020 на підставі рішення Дніпровської міської ради від 01.09.2020 №908). Відповідно до п.1.1. Правил №129, правила розроблено згідно до ст. 1, 2, 3, 5, 8, 39, 42, 44, 70, 95, 99, 110,111 Водного кодексу України, статей 1-3, 5, 16, 19, 24, 31 35, 39-41, 47, 51, 68-70 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 30, 33 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 19, 20 ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", пунктів 1,5,8, розділу 1, пунктів 21 розділу 1, пунктів 21 розділу 3, пунктів 33, 34, розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затверджених постановою ВРУ від 05.03.1998 №188/98-ВР; "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", затверджених постановою Кабінету міністрів України від 25.03.1999 №465, "Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", "Правил прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, відповідно пунктів 1.2, 1.4, 2.3, розділів 3-5. 11-15, "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, а також з основними положеннями та нормативами Будівельних норм і правил "Каналізація". Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, крім п.6.2). З вище викладеного вбачається, що: - на момент прийняття Правил 129, загальнодержавні "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" та "Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів" (скасовані на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017, втратили чинність - 22.05.2017) були чинними, а значить місцеві правила №129 були прийняті у відповідності до вимог законодавства; - Загальнодержавні "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37,були не єдиним нормативно правовим документом, на підставі і у відповідності до яких приймалися Правила №129. Так, Правила №129 приймалися у відповідності до положень Водного кодексу України, ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища", ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", ЗУ "Про питну воду та питне водопостачання", пунктів 1, 5, 8, розділу 1, пунктів 21 розділу 1, пунктів 21 розділу 3, пунктів 33, 34, розділу 6 Основних напрямків державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, "Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами", "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово- комунального господарства України від 27.06.2008 №190, а також з основними положеннями та нормативами Будівельних норм і правил "Каналізація". Зовнішні мережі та споруди" (БНіП 2.04.03-85, крім п.6.2); - Загальнодержавні "Правила прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" №37, як вбачається з п.1.5., надавали можливість місцевим Водоканалам розробляти місцеві правила приймання стічних вод, в яких самостійно визначати допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, а також відображати місцеві особливості приймання стічних вод у міську каналізацію. Отже, місцеві правила приймання стічних вод № 129 були самостійним, керівним нормативним документом у сфері приймання стічних вод у міську каналізацію міста Дніпро, а значить вони не були пов`язанні з дією, зокрема в часі, із скасованими загальнодержавними "Правилами прийняття стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України" та Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів. Втрата чинності загальнодержавних правил та інструкції не мало наслідком припинення дії місцевих правил приймання стічних вод, а значить Правила 129 на момент проведення відбору проб та нарахування плати Відповідачу були чинними та обов`язковими до виконання. До речі, розпорядження Кабінету Міністрів України №166-р від 10.03.2017, яким скасовано Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37, не містить жодних вказівок з приводу втрати чинності нормативних документів, які приймалися на підставі та у відповідності з наказом від 19.02.2002 №37. Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Згідно до ч. 9 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою. Таким чином, втрата чинності місцевих правил приймання стічних вод №129 є можливим лише внаслідок визнання недійсними або незаконними і як наслідок скасування рішення виконавчого комітету міської ради №129 від 19.02.2015 "Про затвердження правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська", шляхом прийняття відповідного рішення судом або шляхом прийняття відповідного рішення Дніпровської міської ради про внесення змін або припинення дії рішення виконавчого комітету міської ради № 129 від 19.02.2015. На даний час відсутнє рішення суду про скасування правил №129. Між тим 10.09.2020 на підставі рішення Дніпровської міської ради від 01.09.2020 № 908 набрали чинності нові Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення. Так, в пункті 4 даного рішення зазначено про визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 19.05.2015 № 129 "Про затвердження Правил приймання та скиду (водовідведення) стічних вод підприємств у систему каналізації м. Дніпропетровська". Тобто, Правила 129 втратили свою чинність з 10.09.2020, а значить до цього часу вони були чинними та обов`язковими до виконання. Доводи заявника апеляційної скарги про невідповідність акту відбору проб від 21.06.2017 та протоколу аналізу проб положенням керівних документів Держстандарту, є безпідставними з огляду на наступне. 21.06.2017 представниками Позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод підприємства Відповідача про що було складено акт відбору проб стічних вод. Вказаний акт відбору складено у присутності уповноваженого представника Відповідача. Форма вказаного акту затверджена Додатком №5 до Правил №129. Дана форма містить обов`язкові реквізити, які підлягають зазначенню при складанні акту відбору проб. Стосовно даних про попередню обробку проби в акті зазначено - охолодження. Обов`язку щодо зазначення інших даних, зокрема про які зазначає Відповідач (умови зберігання відібраних проб та температуру, до якої було охолоджено пробу (разова або об`єднана, спосіб відбору відстоювання, консервування тощо) в затвердженій формі не має. В свою чергу зі сторони представника Відповідача акт підписано без будь-яких зауважень щодо дотримання Позивачем порядку проведення відбору. Далі, в той же день відібрані проби були доставлені до лабораторії Позивача для проведення аналізу. Виконавцем лабораторних досліджень на Акті відбору проб зазначено про придатність проби. За результатами аналізу складено відповідний протокол вимірювання показників складу та властивостей стічних вод. Форма протоколу вимірювання показників складу та властивостей стічних вод затверджена Додатком №7 до Правил №129. Дана форма містить обов`язкові реквізити, які підлягають зазначенню при складанні протоколу за результатами проведених аналізів. Так, протокол аналізів проб відібраних 21.06.2017 повністю відповідає формі протоколу, яка затверджена Додатком 7 до Правил

129. Отже, акт відбору проб стічних вод та протокол аналізів є належними, допустимими та достовірними доказами щодо наявності перевищень допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача. Щодо тверджень Скаржника про те, що відбір проб стічних вод, який мав місце 21.06.2017, повинен був проводитися не з одного а з двох каналізаційних випусків, колегія суддів зазначає наступне. Так, в пункті 1.7 Правил №129 зазначено, що кожне підприємство скидає стічні води в міську каналізаційну систему через окремий випуск з обов`язковим улаштуванням контрольних колодязів розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під`їзні дороги. Відповідно до п. 2.5 Інструкції "Про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств", яка є додатком 4 до Правил 129, відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод. Як вбачається з Акту відбору від 21.06.2017 проби було відібрано з контрольного колодязя одного каналізаційного випуску, так як Відповідач здійснює скид стічних вод через один каналізаційний випуск, що підтверджується актом визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж, який є додатком 1 до Договору, а також актом обстеження від 21.06.2017, який було надано самим Відповідачем. Додатковим підтвердженням існування у Відповідача лише одного каналізаційного випуску є акти обстеження, які складалися при попередніх відборах, що мали місце 12 серпня 2015 року та 4 листопада 2016 року. Як вбачається із вказаних актів Відповідач здійснює скидання стічних вод до міської каналізації через один каналізаційний випуск. Форма Додатку 5 до Договору на надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, на який посилається Відповідач, є затвердженою типовою формою звітності абонентів про результати контролю за якістю власних стічних вод та заповнюється самим абонентом кожного разу при поданні такого звіту. Тобто, у вказаному додатку не зазначаються вихідні дані про мережі каналізації Абонента при укладенні Договору. В свою чергу інформація про мережі каналізації Абонента відображається в Додатку 1 до Договору - акті визначення точки розподілу надання послуг та розмежування балансової приналежності водопровідних та каналізаційних мереж, де також міститься аналогічна графа про кількість випусків. Так, при укладенні договору з кожним абонентом, за умови фактичної наявності випуску, в Додатку 1 до Договору робиться запис про кількість таких випусків. Як вбачається із Додатку 1 до Договору 4213 Відповідач здійснює скид власних стічних вод через один випуск внутрішньодворової мережі житлового будинку №5 по вул. Шолохова, які в подальшому потрапляють до Лівобережної станції аерації (JICA). Відповідно до п. 8.6. Правил №129 плата за скид понаднормативних забруднень стягується за весь обсяг стічних вод, скинутих підприємством протягом місяця, коли було зафіксоване перевищення ДК. У випадку повторного встановлення факту перевищення ДК забруднюючих речовин - три календарні місяці (місяця, у якому відібрана проба та двох попередніх). Так, зазначену плату в розмірі 59 995, 68 грн. Позивачем було нараховано Відповідачу за обсяг скинутих стічних вод протягом трьох місяців (червня, травня та квітня 2017 року) у зв`язку із повторним встановленням факту перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах Відповідача. В свою чергу попереднє перевищення ДК забруднюючих речовин було виявлено за результатами аналізу проб відібраних 4 листопада 2016 року. Вказаному перевищенню передувало також перевищення, яке мало місце за результатами аналізу проб відібраних 12 серпня 2015 року (акти відбору, протоколи аналізів, розрахунки та рахунки наявні в матеріалах справи). Колегія суддів звертає увагу на той факт, що попередні відбори, як вбачається з актів відбору проб, проводилися також з контрольного колодязя одного каналізаційного випуску. До речі, нарахування за вказаним відборами були в повному обсязі оплачені Відповідачем, що підтверджується відомістю оплачених платіжних вимог. В обґрунтування розрахунку плати за три місяці Позивачем надано акти-рахунки за послуги водопостачання та водовідведення, які виставлялися Відповідачу згідно договору №4213 та в яких зазначено обсяг скинутих стічних вод за червень, травень та квітень 2017 року. Як вбачається із вказаних рахунків сумарний обсяг стічних вод за червень, травень та квітень 2017 року складає 1350 м. куб., що повністю відповідає об`єму, зазначеному в розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями - V1- 1032,29 м. куб. +317,71 м. куб. =1350 м. куб. В обґрунтування розрахунку величини плати за скид стічних вод з понаднормативними забрудненнями Позивачем надано наказ від 18.08.2016 №994 та наказ від 11.05.2017 №679, в яких зазначено норматив плати, що використовувався Позивачем для розрахунку величини плати Відповідачу. На підставі викладеного Позивачем правильно проведено розрахунок величини плати за ПДК забруднюючих речовин на суму 59 995, 68 грн. та виставлено Відповідачу рахунок № 65815 від 31.07.2017. Доводи заявника апеляційної скарги на неправомірність проведення Позивачем відбору проб стічних вод з колодязя, з огляду на його загальнодоступність, що в свою чергу ставить під сумнів результати аналізу відібраних проб, також не беруться до уваги колегією суддів, з огляду на наступне. В пункті 1.7 Правил 129 зазначено, що кожне підприємство скидає стічні води в міську каналізаційну систему через окремий випуск з обов`язковим улаштуванням контрольних колодязів розташованих за межами підприємства в місцях, що мають під`їзні дороги. Згідно п 7.2. Правил 129 відбір проб здійснюється з контрольних колодязів, які споруджуються та обслуговуються підприємством. Відповідно до п. 2.5 Інструкції "Про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств", яка є додатком 4 до Правил 129, відбір проб провадиться у будь-яку годину доби з контрольних колодязів усіх випусків стічних вод. Відповідно до пунктів 2.4.13 та 7.3 Правил приймання контрольні колодязі повинні бути завжди доступними для огляду і відбору проб, а також підприємство повинно утримувати їх у належному стані. Так, 21.06.2017 представниками Позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено відбір проб стічних вод підприємства Відповідача, про що було складено відповідний акт. Як вбачається з акту відбору проби відібрано з контрольного колодязя, як того вимагають Правила

129. Акт підписано представником Відповідача без-будь яких зауважень щодо місця проведення відбору проб. В свою чергу Відповідач не надав жодних доказів того, що станом на 21.06.2017 до контрольного колодязя мало місце потрапляння сторонніх стічних вод, через що Позивач не мав права проводити там відбір проб стічних вод. Доводи заявника апеляційної скарги про те, що Позивач мав можливість провести відбір проб 30.11.2017 самостійно, без участі представників Відповідача, а не складати акт про відмову виділити відповідального представника, суперечать Правилам №

129. Так, 30.11.2017 представниками Позивача з метою здійснення контролю якості стічних вод здійснено виїзд на адресу Відповідача для проведення відбору проб стічних вод. У відповідності до п. 7.10 Правил 129 при відборі проб на випусках стічних вод підприємство повинно забезпечити участь своїх представників: відповідальну особу за стан каналізаційних мереж, слюсаря для відкриття кришки та інших. Відповідно до п. 2.5 Інструкції "Про порядок відбору проб для контролю якості стічних вод підприємств", яка є додатком 4 до Правил 129, відбір проб провадиться фахівцями Водоканалу у присутності відповідальних представників підприємства. Тобто, вищезазначеними положеннями Правил 129 чітко зазначено про те, що відбір проб стічних вод проводиться представниками Позивача за обов`язкової участі представників Абонента. В свою чергу, у випадку неможливості забезпечити Абонентом відповідального представника для участі у проведені відборі проб стічних вод настають наслідки зазначені в п. 7.13. Правил

129. У відповідності до п. 7.13. Правил 129 при відмови підприємства виділити відповідальну особу для відбору проб, зволіканні з допуском представника водоканалу на територію підприємства (більш ніж 30 хвилин після його прибуття) або створенні перешкод у відборі проб і обстеженні мереж каналізації Водоканал виставляє підприємству рахунок за понаднормативний скид забруднень з коефіцієнтом кратності 5 за розрахунковий місяць у якому було вчинене дане порушення. Так, з акту від 30.11.2017 чітко вбачається, що Відповідач відмовив виділити відповідальну особу для відбору проб мотивуючи тим, що директор підприємства на момент візиту представників Позивача відсутній, а можливості виділити іншого відповідального представника, який буде приймати участь у проведені відбору проб, у підприємства не має. Отже, Позивач цілком правомірно склав відповідний акт та нарахував плату у відповідності до п. 7.13. Правил 129 на суму 10 068, 66 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін. Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають. Оскільки загальна ціна позову становить 70 064,34 грн., тобто не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України дана справа відноситься до категорії малозначних справ, у зв`язку з чим відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України судові рішення у даній справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України. Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР", м. Дніпро на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі №904/500/20 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2020 у справі №904/500/20 - залишити без змін. Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю Універсам "АМУР", м. Дніпро за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду лише у випадках, передбачених пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено та підписано 01.03.2021. Головуючий суддя О.Г. Іванов Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна