Постанова 4876 № 912/2735/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2021 року м. Дніпро Справа № 912/2735/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кощеєва І.М. ( доповідач ) суддів: Кузнецової І. Л., Чус О.В. секретар судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. ( суддя Бестаченко О.Л., м. Кропивницький, повний тест рішення складено 20.10.2020 р.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому, м. Кропивницький до ОСОБА_1 , м. Кропивницький за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м. Київ про стягнення заборгованості у сумі 58 565 636,57 грн. та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Кропивницький до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому, м. Кропивницький про визнання поруки припиненою, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому звернулось до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості по кредитному договору № 55118V1 від 21.02.2018 р., у сумі 58 565 636,57 грн, в тому числі: прострочені проценти в сумі 10 091 187,58 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня в сумі 403 514,44 грн, прострочена заборгованість за основним боргом 40 000 000,00 грн, пеня в сумі 8 070 934,55 грн, з покладанням на Відповідача витрат по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперіа-Агро" порушено зобов`язання за кредитним договором № 55118V1 від 21.02.2018 р. в частині повернення кредитних коштів. При цьому, зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" за кредитним договором було забезпечено Договором поруки № 55118Р1 від 21.02.2018 р. укладеним з ОСОБА_1 . Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що не відповідають фактичним обставинам справи та відповідно підлягають залишенню без задоволення в повному обсязі. Так Відповідач посилається на норми ч. 4 ст. 559 ЦК України (які були чинні на момент укладення договору), а саме, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Позивач подав позов до суду 25.09.2019 р. в той час як дія кредитного договору закінчилась 20.02.2019 р. Відповідач вважає, що саме з часу прострочення несплаченої суми заборгованості відповідно до ст. 261 ЦК України починається перебіг позовної давності для вимог боржника та обчислення встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку для пред`явлення вимоги до поручителя щодо окремих зобов`язань за кредитом. Крім того, ОСОБА_1 подано до суду зустрічну позовну заяву, яка містить вимогу про визнання припиненою поруку за договором поруки № 55118Р1 від 21.02.2018 р. В обґрунтування зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 посилається на ч. 4 ст. 559 ЦК України та зазначає, що Банком був пропущений спеціальний 6-місячний строк для подачі позову до поручителя. Ухвалою господарського суду від 07.11.2019 р. прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , об`єднавши вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі № 912/2735/19. АТ "Укрексімбанк" не погоджується з викладеними у зустрічній позовній заяві аргументами та мотивами, посилаючись на те, що кінцевим терміном погашення овердрафту Позичальником є 20.02.2019 р., отже ця дата і є початком перебігу строку позовної давності. Законом України №2478-V 111 від 03.07.2018 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" внесені зміни до ч.4 ст. 559 ЦК України, яка викладена в новій редакції, а саме: "Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється в разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя". Отже, кінцевим строком звернення АТ "Укрексімбанк" до суду з позовом до ОСОБА_1 є 20.02.2022 р. Крім того, у п. 8.1.2. Договору поруки № 55118 Р1 від 21.02.2018 р. зазначено, що порука за цим Договором виникає з моменту набуття чинності Договором та припиняється через 72 місяці з дати набуття цим Договором чинності ( 21.02.2021 р. )

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. у справі № 912/2735/19 позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 , як Поручителя, на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" по кредитному договору № 55118V1 від 21.02.2018 р. у сумі 46 486 035,35 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом 40 000 000,00 грн, прострочені проценти в сумі 2 857 854,24 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня 131 514,44 грн, пеня 3 496 666,67 грн, а також 533 644,20 грн сплаченого судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що з урахуванням умов Договору поруки від 21.02.2018 р. № 55118Р1 Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" набуло право вимоги до Поручителя, як солідарного боржника щодо погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" за Кредитним договором від 21.02.2018 р. № 55118V1, а тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають частковому задоволенню на загальну суму 46 486 035,35 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом 40 000 000,00 грн, прострочені проценти в сумі 2 857 854,24 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня 131 514,44 грн, пеня 3 496 666,67 грн. В частині стягнення 7 233 333,34 грн прострочених процентів, 272 000,00 грн простроченої комісії за управління та 4 574 267,88 грн пені суд відмовляє. Щодо заперечення Відповідача за первісним позовом з посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України ( які були чинні на момент укладення договору ), а саме, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, господарський суд зазначив, що вказана норма застосовується у разі не встановлення строку припинення поруки у договорі. Натомість, п. 8.1.2. Договору поруки сторони погодили, що порука припиняється через 72 місяці з дня набрання цим Договором чинності. Стосовно твердження Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ) про не прийняття Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" пропозиції ОСОБА_1 здійснити погашення боргу, господарський суд зазначив, що у відповідності до ч. 1 ст. 537 ЦК України, Позивач за зустрічним позовом ( Відповідач за первісним позовом ) мав право виконати свої зобов`язання за Договором поруки шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі, зокрема, ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку. Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для визнання поруки припиненою, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким зустрічний позов задовольнити повністю. Також, Скаржник просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Скаржник вважає, що до спырних правовідносин підлягають застосуванню норми частини 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до яких порука вважається припиненою якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Скаржник наголошує на тому, що вимогу до Поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням ( якщо уковами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами ), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною 2 ст. 1050 ЦК Украъни, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання, якщо умовами договору передбачено поґашення кредиту одноразовим платежем ( наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 07.09.2016 р. у справі № 6-691цс16, від 06.09.2017 р. у справі № 6-623цс17, від 01.11.2017 р. у справі № 6-2І515цс16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.03.2018 р. у справі № 910/1408/15-г ). Відтак, на думку Скаржника, Позивачем був пропущений 6 місячний строк для подання позову до Відповідача. Крім того, з урахуванням п. 1.1.2. Договору поруки та листа Відповідача від 24.10.2019 р., Поручитель належним чином запропонував Позивачу виконали основне зобов`язання. Проте, Банк відмовився прийняти запропоноване йому виконання основного зобов`язання, виходячи з того, що на момент здійснення такої пропозиції були нараховані проценти набагато більші ніж станом на дату пред`явлення Позивачем першої вимоги про дострокове виконання основного зобов`язання, різниця склала 602 777,78 грн. Таким чином, порука була припинена, оскільки згідно ч. 2 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо, після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або Поручителем. Також, Скаржник вважає висновок суду першої інстанції про те, що Відповідачем не було здійснено належної пропозиції виконати основне зобов`язання за договором з тих підстав, що Відповідач міг внести Запропоновану суму на рахунок Позивача та/або депозитний рахунок нотаріуса - таким, що не відповідає положенням ч. 2 ст. 559 ЦК України, оскільки в діючому законодавстві відсутні визначення такого поняття як «відмова кредитора прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем». При цьому Скаржник зазначає, що у відсотковому співвідношенні суд першої інстанції задовольнив первісний позов на 79,37 %, відповідно розмір витрат на професійну правничу допомогу понесений Відповідачем мав бути задоволений на 20,63 %. Відповідачем було підтверджено витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 106 000,00 грн., відповідно розмір витрат на професійну правничу допомогу з урахування 20,63 % у грошовому еквіваленті складає 21 867,80 грн. Водночас, на думку Скаржника, позиція суду першої інстанції щодо недоведеності розміру витрат на професійну правничу допомогу та неможливості суду здійснити математичний розрахунок таких витрат не відповідають матеріалам справи, що в результаті призвело до порушення норм процесуального права.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Від Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Банк не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною і необґрунтованою. Зокрема, Банк посилається на те, що згідно вимог Закону України № 2478-V 111 від 03.07.2018 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування», яким внесені зміни до ч. 4 ст. 559 ЦК України та п. 8.1.2 Договору поруки, не пропущений строк звернення до суду з позовом а тому позовна заява подана в межах строку позовної давності. Крім того, у відзиві Банк посилається на те, що не відмовлявся прийняти належне виконання по поверненню заборгованості за кредитом. В свою чергу, реальних дій по поверненню основного боргу ОСОБА_1 так і не вживав, що й обумовило звернення AT «Укрексімбанк» за захистом порушених прав до суду. Банк також вказує на те, що аналізуючи обґрунтованість підстав для відшкодування витрат на правову допомогу, суд першої інстанції правильно зазначив, що їх неможливо обрахувати, оскільки відсутня вартість однієї години роботи адвоката, а відтак неможливо обчислити суму наданих послуг адвокатського бюро. Крім того, ці суми на думку Банку були значно завищені. Крім того, Банк зазначає про те, що адвокат Глазков А.С. вступив у справу на стадії подання зустрічного позову про визнання припиненою поруки за договором поруки, вся його участь у справі стосувалась лише питання визнання поруки припиненою (підтверджується зміною підстав зустрічного позову). В судових засіданнях представник Відповідача з питань розміру позовних вимог Банку та існуючої заборгованості по сплаті основного боргу (відсотків, пені) не висловлювався, що свідчить про його участь у справі як представника Відповідача суто за зустрічним позовом ОСОБА_1 . Тому, оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України у відшкодуванні витрат на професійну правову допомогу адвокату Глазкову А.С. повинно бути відмовлено. Товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надало суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматизованою системою документообігу Центрального апеляційного господарського суду для розгляду даної справи було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді - Кузнецової І.Л., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.11.2020 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. у справі № 912/2735/19 залишено без руху, надано апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у розмірі 2 881 грн. 50 коп.. Після усунення недолків апеляційної скарги, ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 . Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 21.01.2021 р.. Від представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому до суду надійшло клопотання про участь представника Позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.12.2020 р., судове засідання у справі № 912/2735/19 вирішено провести в режимі відеоконференції 21.01.2021 р.. Доручено Господарському суду Кіровоградської області забезпечити проведення відеоконференції за участю представника Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" з Центральним апеляційним господарським судом 21.01.2021 р. В судовому засіданні 21.01.2021р. по справі оголошено перерву до 23.02.2021р. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Глазкова А.С., електронною поштою до суду надійшло клопотання про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1 , № тел. НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 . Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2021р. судове засідання у справі № 912/2735/19, призначене на 23.02.2021р. вирішено провести з ОСОБА_1 , в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду (зал судового засідання №511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Від Скаржника надійшло клопотання про призначення по справі № 912/2735/19 судову економічну експертизу. На вирішення експертів, Заявник просить поставити наступні питання: Яку суму кредитних коштів було надано Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" за кредитним договором № 55118V1 від 21.02.2018 р. за весь час дії такого договору? Чи було перевищено Акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» ліміт кредитування встановлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" за кредитним договором № 55118V1 від 21.02.2018 р. за весь час дії такого договору? Своє клопотання ОСОБА_1 обгрунтовує тим, що вважає наявність з боку Позивачам перевищення ліміту кредиту вдвічі, тобто замість 40 000 000,00 грн. Позивач надав кредит Відповідачу 82 036 892,98 грн., що в свою чергу збільшило розмір відповідальності Відповідача як поручителя, відповідно порука є припиненою з підстав передбачених ч. 1 ст. 559 ЦК України в редакції чинній на дату укладення договору поруки ( 21.02.2018 р.). Проте, у Скаржника відсутні спеціальні знання для встановлення вищевказаних обставин. AT «Укрексімбанк» вважає клопотання про призначення судової економічної експертизи безпідставним та необгрунтованим, а факти викладені в ньому такими, що не відповідають дійсності, оскільки розмір кредиту у формі Овердрафту складав 40 000 000,00 грн. і більше Банком не збільшувався, про що свідчить відсутність будь-яких додаткових кредитних угод з Позичальником -ТОВ «Імперія-Агро». Сума в розмірі 82 036 892,98 грн., яку Скаржник вважає за суму збільшеного кредиту ( зазначена у виписці по поточному рахунку Позивальника ), є річним оборотом коштів по рахунку з 21.02.2018 р. по 01.04.2019 р., тобто це загальна сума платежів, які проводило ТОВ «Імперія-Агро» за вказаний період. Також, Банк зазначає, що кредитний ліміт ТОВ «Імперія-Агро» не збільшувався і завжди становив 40 000 000,00 грн., тому, застосовувати Постанову Великої палати Верховного Суду у справі № 910/13109/18 немає ніяких правових підстав, оскільки в цій справі виникла інша правова ситуація. Відтак, на думку Банку підстав для призначення і проведення судової економічної експертизи відсутні, оскільки факт суми позики загальновідомий і встановлений судом першої інстанції, сторонами по справі не заперечувався. Розглянувши вказане клопотання Скаржника, колегія суддів відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що під час вирішення спору в даній справі відсутня необхідність спеціальних знань судового експерта, а питання, що входять до предмету доказування по даній справі можливо вирішити без її призначення. Також, задоволення клопотання про призначення судової експертизи призведе до затягування строку розгляду справи, що є порушенням принципу розумного строку розгляду справи, передбаченого як нормами національного та і міжнародного законодавства. Слід зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 р. у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 р. у справі № 910/12694/18. У судовому засіданні 23.02.2021 р., проведеному в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. 21.02.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" ( далі - Банк ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія Агро" ( далі - Позичальник ) укладено Кредитний договір № 55118V1 (далі - Договір/Кредитний договір від 21.02.2018 р. № 55118V1 ), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику Овердрафт, а Позичальник зобов`язується повернути Овердрафт та сплатити Проценти за Овердрафтом, комісії та інші платежі за цим Договором ( пункт 2.1. Договору). Овердрафт надається на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості ( пункт 2.2. Договору ). Згідно пункту 2.3. Договору ліміт Овердрафту: 40 000 000,00 грн. Позичальник може користуватися Овердрафтом після виконання усіх умов для отримання Овердрафту, визначених цим Договором, по 19 лютого 2019 (включно). Кінцевий термін погашення Овердрафту Позичальником: 20 лютого 2019 року (пункт 2.4. Договору). Пунктом 2.5. Договору передбачено, що в межах цього Договору Позичальник сплачує Банку проценти за Овердрафтом, комісію за надання кредиту овердрафт, комісію за управління кредитом, комісію за користування овердрафтом протягом дня та інші комісії/плати у розмірах та на умовах цього Договору. Відповідно до пункту 3.1.1. Договору тип процентної ставки за Овердрафтом: фіксована. Розмір процентної ставки за Овердрафтом 17,5% річних (пункт 3.1.2. Договору). Розмір процентної ставки за Овердрафтом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені пунктом 4.2. цього Договору (пункт 3.1.3. Договору). Згідно пункту 3.1.4. Договору проценти за Овердрафтом нараховуються протягом усього строку користування Овердрафтом на залишок основного боргу на кінець календарного дня за кожний день користування Овердрафтом на основі Банківського року. Пунктом 3.2. передбачена комісія за Овердрафтом. Так відповідно до пункту 3.2.1. Договору розмір ставки комісії за надання кредиту овердрафту 0,3% від ліміту Овердрафту. Розмір ставки комісії за управління кредитом 0,4% річних від ліміту Овердрафту (пункт 3.2.2.1. Договору). Розмір ставки комісії за управління кредитом змінюється у випадках та в порядку, що передбачені у п. 4.3. цього Договору (пункт 3.2.2.2. Договору). Комісія за управління кредитом нараховується починаючи з дати набуття чинності цим Договором відповідно до підпункту 14.1.1. цього Договору і закінчуючи датою повного виконання зобов`язань з погашення Овердрафту (включно), але не більше 90 днів з дня повного погашення Овердрафту, визначеної згідно з пунктом 6.4. цього Договору. Перший період нарахування комісії за управління кредитом починається з дати Набуття чинності цим Договором і закінчується календарним днем, що передує останньому Банківському даю місяця набуття чинності цим Договором. Наступні періоди нарахування комісії за управління кредитом (крім останнього періоду нарахування комісії за управління) починаються з останнього Банківського дня місяця, що передує місяцю, за який здійснюється нарахування комісії за управління кредитом, і закінчуються датою, що передує останньому Банківському дню місяця, за який нараховуються комісія за управління (включно). Останній період нарахування комісії за управління кредитом починається з останнього Банківського дня місяця, що передує місяцю, за який здійснюється нарахування комісії за управління і закінчується кінцевим терміном погашення Овердрафту відповідно до пункту 2.4. цього Договору включно (у випадку невиконання Позичальником зобов`язань з погашення Основного боргу - 90-м днем з дати повного погашення Овердрафту, визначеної згідно п. 6.4. цього договору (включно); у випадку повного дострокового погашення Кредиту - датою укладення договору про розірвання цього Договору (пункт 3.2.2.3. Договору). Повне погашення Овердрафту має бути здійснене Позичальником у дату, яка настане раніше: у термін, зазначений у пункті 2.4 цього Договору, або у разі накладання арешту на Поточний рахунок Позичальника - протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дати направлення Банком повідомлення, передбаченого пунктом 5.3 цього Договору. У такому випадку погашення Основного боргу має здійснюватись Позичальником на рахунок, зазначений у повідомленні Банку або у разі скасування Ліміту Овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору - у термін з якого скасовується Ліміт Овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору (підпункти 6.4.1.-6.4.3. Договору). Рахунок, зазначений у повідомленні Банку або у разі скасування Ліміту Овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору - у термін з якого скасовується Ліміт Овердрафту відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору (підпункти 6.4.1.-6.4.3. Договору).Сплата Процентів за Овердрафтом (крім процентів за останній період користування Овердрафтом) здійснюється Позичальником у останній Банківський день кожного календарного місяця. Протягом цього періоду сплачуються Проценти за Овердрафтом за поточний місяць (період нарахування). Проценти за Овердрафтом за останній період нарахування Процентів за Овердрафтом сплачуються в останній день останнього періоду нарахування Процентів за Овердрафтом (пункт 6.6. Договору). Сплата комісії за управління кредитом (крім комісії за управління кредитом за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Позичальником у останній Банківський день кожного календарного місяця. Протягом цього періоду сплачуються комісія за управління кредитом за поточний місяць (період нарахування). Комісія за управління кредитом за останній період нарахування комісії за управління кредитом сплачується в останній день останнього періоду нарахування комісії за управління кредитом (пункт 6.8. Договору). Сплата комісії за користування овердрафтом протягом дня (крім комісії за користування овердрафтом протягом дня за останній період сплати такої комісії) має здійснюватись Позичальником у останній Банківський, день кожного календарного місяця. Протягом цього періоду сплачується комісія за користування овердрафтом протягом дня за поточний місяць (період нарахування). Комісія за користування овердрафтом протягом дня за останнім період нарахування комісії за користування овердрафтом протягом дня сплачується в останній день останнього періоду нарахування комісії за користування овердрафтом протягом дня (пункт 6.11. Договору). Виконання грошових зобов`язань за цим Договором повинно Здійснюватись без зустрічних вимог та претензій, добровільно і повністю без відрахувань на будь-які витрати. У випадку, коли Позичальник відповідно до чинного законодавства України повинен буде робити відрахування або утримання із будь-якого платежу, належного до сплати Банку за цим Договором, Позивальник повинен одночасно з таким платежем сплатити Банку таку додаткову суму коштів, що приведе до отримання Банком повної суми, належної до сплати за цим Договором (пункт 6.13. Договору). Відповідно до підпунктів 8.1.1.-8.1.2. Договору Банк має право вимагати від Позичальника належного виконання останнім взятих на себе зобов`язань за цим Договором; має право скасувати ліміт овердрафту та вимагати виконання грошових зобов`язань за цим Договором у повному обсязі у випадках, передбачених підпунктами 9.2.2. цього Договору. У випадку реалізації Банком права на скасування Ліміту овердрафту, передбаченого цим підпунктом Договору, Ліміт овердрафту скасовується з 16-го календарного дня з дати відправлення Банком Позичальнику повідомлення про скасування Ліміту Овердрафту. Підпунктами 9.2.1, 9.2.2. та 9.2.2.3 Договору передбачено, що Позичальник зобов`язується своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Овердрафт, сплатити проценти за Овердрафтом, комісії та інші платежі за цим Договором; здійснити погашення Боргу, процентів за Овердрафтом, комісій та інших платежів за цим договором у повному обсязі протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з дня відправлення банком Позичальнику повідомлення про реалізацію банком права на скасування ліміту Овердрафту у відповідності до підпункту 8.1.2. цього Договору, зокрема, якщо Позичальником порушено виконання будь-якого зобов`язання за цим договором (крім зазначених у підпунктах 9.2.18 цього договору). Відповідно до п. 10.2 Договору, у випадку невиконання (несвоєчасного виконання) Позичальником будь-яких грошових зобов`язань, визначених цим Договором, Позичальник сплачує Банку пеню, що нараховується на суму невиконаних (неналежним чином виконаних) зобов`язань з розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення, включаючи день виконання відповідних грошових зобов`язань. Згідно пункту 7.2. Договору Позичальник зобов`язується до дати надання Овердрафту забезпечити оформлення поруки ОСОБА_1 . Договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками обох сторін та скріплення відбитками печаток сторін, однак Овердрафт надається після виконання Позичальником зобов`язань, встановлених пунктом 5.1. цього Договору (пункт 14.1.1. Договору). Договір діє до Банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у пункті 2.4. цього Договору. У разі, якщо у вищезазначений Банківський день, зобов`язання за цим Договором не будуть виконані, Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором (пункт 14.1.2. Договору). Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 р. № 567 змінено тип Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з публічного на приватне та перейменовано в Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України". Банк належним чином виконав свої зобов`язання перед Позичальником, що виникли з Кредитного договору, надавши ТОВ "Імперія-Агро" кредитні кошти шляхом встановлення ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_3 , а саме грошові кошти, які Банк надає для фінансування витрат Позичальника по оплаті платіжних документів понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому у Банку, що підтверджується банківськими виписками по рахунку ТОВ "Імперія-Агро". В забезпечення виконання зобов`язання, 21.02.2018 р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" ( АТ "Укрексімбанк", Кредитор), ОСОБА_1 (Поручитель ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальник ) підписано Договір поруки № 55118Р1, відповідно до пункту 2.1. якого Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов`язання в повному обсязі. Згідно підпункту 3.1.1. Договору поруки Кредитор має право у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником або правонаступниками Позичальника Основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника. Відповідно до умов договору, під терміном "Основне зобов`язання" розуміється усі та будь-які грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісії, штрафних санкцій ( пені і штрафів ) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за кредитним договором, та усіх витрат Кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту. В свою чергу, під терміном "Кредитний договір" розуміється Кредитний договір від 21.02.2018 р. № 55118V1 ( з усіма змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами (договорами) до нього, у тому числі внесеними та укладеними після набуття чинності цим Договором, які є невід`ємними частинами до вказаного кредитного договору та складають з ним єдиний документ), укладений між Кредитором та Позичальником, відповідно до якого Кредитор при виконанні Позичальником певних його умов надає Позичальнику кредит у формі овердрафт з лімітом кредитування 40 000 000,00 грн з нарахуванням процентів, комісій та сплатою інших платежів у відповідності до умов цього кредитного договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за вказаним договором - 20.02.2019. Підпунктом 4.2.1. Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов`язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (його правонаступниками) основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомлені Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму Основного зобов`язання. Договір поруки набуває чинності з дати його підписання Поручителем (його уповноваженим представником) та уповноваженими представниками Кредитора і Позичальника, а також скріплення відбитками печаток Кредитора і Позичальника і діє 72 місяців з дати набуття ним чинності (підпункт 8.1.1. Договору). Порука за цим Договором виникає з моменту набуття чинності Договором та припиняється через 72 місяців з дати набуття цим Договором чинності. У випадку продовження строку кредитування за Кредитним договором, зазначеного у підпункті 1.1.1. цього Договору, строк дії поруки за цим Договором вважається продовженим на строк, що відповідає строку, на який продовжено строк кредитування за Кредитним договором (укладення кредитних угод (вчинення правочинів) щодо відповідного продовження строку дії поруки за цим Договором не вимагається) (підпункт 8.1.2. Договору). Договір поруки підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками. У зв`язку з невиконанням Позичальником зобов`язань за Кредитним Договором, Банк неодноразово звертався до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" з Вимогами про дострокове виконання грошових зобов`язань, а саме за № 055-195/1354 від 07.08.2018 р., № 055-195/1625 від 26.09.2018 р., № 055-153/2039 від 29.11.2018 р., № 055-41/51 від 11.01.2019 р.. Крім того, Банк звертався особисто до Поручителя - ОСОБА_1 з вимогами про виконання грошових зобов`язань за Кредитним Договором № 55118V1 від 21.02.2018 р. у зв`язку з порушенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" своїх зобов`язань за даним договором, а саме з вимогами від 07.08.2018 р. № 055-195/1355, від 26.09.2018 р. № 055-195/1626, від 11.01.2019 р. № 055-41/54. В матеріалах справи наявна відповідь ОСОБА_1 на вимогу банку про виконання грошового зобов`язання від 26.09.2018 р. № 055-195/1626, відповідно до якої останній пропонує Банку сплатити лише основну суму зобов`язання, вимоги банку щодо сплати інших сум вважає безпідставними. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.03.2019 р. № 910/2010/19 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" та введено процедуру розпорядження майном. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 р. № 910/2010/19 визнано кредитором у справі № 910/2010/19 по відношенню до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", зокрема, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 47 095 182,22 грн, з яких: 3 842,00 грн - перша черга; 46 205 257,57 грн - четверта черга; 886 082,65 грн - шоста черга. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на суму 51 771 032,02 грн. - вимоги, які забезпечені заставою майна боржника. До визнаних грошових вимог Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" увійшла заборгованість, зокрема, за Кредитним Договором від 21.02.2018 р. № 55118V1. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень - ухвала Господарського суду м. Києва від 27.04.2020 р. набрала законної сили. За твердженням Банку, станом на 13.09.2019 р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальник, третя особа у справі ) перед Позивачем за первісним позовом ( Відповідач за зустрічним позовом ) рахується прострочена заборгованість основного боргу, процентів, пені, комісії на загальну суму 58 565 636,57 грн, в т.ч.: 10 091 187,58 грн прострочені проценти; 403 514,44 грн прострочена комісія за управління та комісія протягом дня; 8 070 934,55 грн пеня ( що підтверджується розрахунком доданим до позовної заяви) та не спростовано відповідачем за первісним позовом ( позивачем за зустрічним позовом). Вищезазначене стало підставою для звернення Банку до суду з даним позовом.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наступне. Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. у справі № 912/2735/19 первісний позов задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 , як Поручителя, на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" по кредитному договору № 55118V1 від 21.02.2018 р. у сумі 46 486 035,35 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом 40 000 000,00 грн, прострочені проценти в сумі 2 857 854,24 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня 131 514,44 грн, пеня 3 496 666,67 грн, а також 533 644,20 грн сплаченого судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Предметом апеляційного оскарження та, відповідно, апеляційного розгляду у цій справі є ухвалене судове рішення в частині відмови у задоволені зустрічного позову щодо визнання припиненою поруку за договором поруки № 55118Р1 від 21.02.2018 р., у зв`язку з відсутню правових підстав для визнання поруки припиненою. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб ( ст. 553 ЦК України ). Згідно ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Частиною першою ст. 543 ЦК України встановлено, що у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем за первісним позовом ( Відповідач за зустрічним позовом) на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальник) № НОМЕР_3 перераховано грошові кошти у сумі 40 000 000,00 грн, які Банк надав для фінансування витрат Позичальника по оплаті платіжних документів понад залишок коштів на його поточному рахунку, відкритому у Банку, що підтверджується банківськими виписками по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро". Отримання цієї суми Відповідачем за первісним позовом ( Позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальник) не заперечується. Доказів оплати заборгованості у розмірі 40 000 000,00 грн Відповідачем за первісним позовом ( Позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальник ) не надано. Разом з тим, факт наявності заборгованості за основним боргом розмірі 40 000 000,00 грн за Кредитним договором від 21.02.2018 р. № 55118V1, також встановлений в ухвалі Господарського суду м. Києва від 24.07.2019 р. № 910/2010/19. Враховуючи встановлений факт заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" ( Позичальника ) за Кредитним договором від 21.02.2018 № 55118V1 за основним боргом у розмірі 40 000 000,00 грн, вказана сума з урахуванням Договору поруки від 21.02.2018 № 55118Р1 підлягає стягненню з Відповідача за первісним позовом ( Позивача за зустрічним позовом ). Ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Щодо доводів Скаржника з посиланням на ч. 4 ст. 559 ЦК України ( які були чинні на момент укладення договору ), а саме, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, то як вірно зазначив господарський суд - вказана норма застосовується у разі не встановлення строку припинення поруки у договорі. Натомість, п. 8.1.2. Договору поруки сторони погодили, що порука припиняється через 72 місяці з дня набрання цим Договором чинності. Також, Скаржник посилається на те, що порука припинилася, оскільки Банк відмовився прийняти належне виконання, запропоноване Поручителем, що не відповідає обставинам справи. Так, укладаючи Договір поруки, сторони договору погодили, що Поручитель, в даному випадку ОСОБА_1 , зобов`язаний не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення про невиконання Позичальником основного зобов`язання, без будь-яких заперечень сплатити Акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" зазначену у повідомленні суму Основного зобов`язання. Як повідомлено Позивачем за зустрічним позовом, 08.08.2018 р. останній отримав від Банку першу вимогу про виконання грошових зобов`язань від 07.08.2018 року за вих.№055-195/1355, відповідно до якої позивач вимагав сплатити, зокрема проценти у сумі 2 410 632,02 грн. Крім того, 18.10.2018 року Поручитель отримав від Банка вимогу про виконання грошових зобов`язань від 26.09.2018 року за вих. № 055-195/1626, відповідно до якої Позивач вимагав сплатити, зокрема проценти у сумі 3 013 409,80 грн. Згідно тверджень Позивача за зустрічним позовом, останній 24.10.2019 р. направив на адресу Банка пропозицію про сплату основної суми зобов`язання та проханням надати копії/оригінали документів на підтвердження заявлених вимог, в тому числі банківські виписки, платіжні доручення та розрахунок заборгованості. Однак, Позивач відповіді не надав. Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Частиною 1 ст. 559 ЦК України ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ) визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Згідно п. 1.1.2 договору поруки Основне зобов`язання - усі та будь-які грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, встановлені кредитним договором та чинним законодавством України, у тому числі, але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, та усіх витрат Кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту. У своєму листі від 24.10.2018 р. ОСОБА_1 , зазначає, що вважає можливим запропонувати сплатити лише основну суму зобов`язання, вимоги банку щодо сплати інших сум вважає безпідставними. Разом з тим, як слушно зауважив Банк у відзиві на апеляційну скаргу, така пропозиція суперечить положенням Договору поруки. Крім того, жодних дій чи намірів, спрямованих на виконання обов`язків Поручителя за Кредитним договором і погашення кредиту ОСОБА_1 після цього листа вчинено не було ( доказів не надано ). Дій, направлених на фактичне погашення Основного зобов`язання за Договором поруки Відповідачем не вживались. В той час, стосовно твердження Поручителя про не прийняття Акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" пропозиції ОСОБА_1 здійснити погашення боргу, господарський суд обгрунтовано зауважив, що у відповідності до ч. 1 ст. 537 ЦК України, Поручитель мав право виконати свої зобов`язання за Договором поруки шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі, зокрема, ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку. Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для визнання поруки припиненою. Щодо доводів Скаржника пов`язаних з тим, що у відсотковому співвідношенні суд першої інстанції задовольнив первісний позов на 79,37 %, відповідно і розмір витрат на професійну правничу допомогу понесений Відповідачем мав бути задоволений на 20,63 %, колегія суддів зазначає наступне. Як вбачається з матеріалів справи, у поданому суду відзиві на позов та зустрічній позовній заяві Відповідачем за первісним позовом ( Позивач за зустрічним позовом ) було зазначено попередній ( орієнтовний ) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі від 75 000, 00 грн до 125 000,00 грн. В подальшому, представником Позивача за зустрічним позовом, із дотриманням положень ч. 8 ст. 129 ГПК України, було надано суду першої інстанції клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу № б/н від 21.09.2020 р. до якого додано Договір № 3 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 31.01.2019 р., акт наданих послуг № 1 до Договору № 3 пор надання професійної правничої (правової) допомоги від 31.01.2019 р. Як вже зазначалося, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. у справі № 912/2735/19 позов було задоволено частково - стягнуто з ОСОБА_1 , як Поручителя, на користь Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" від імені якого діє філія АТ "Укрексімбанк" у м. Кропивницькому заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро" по кредитному договору № 55118V1 від 21.02.2018 р. у сумі 46 486 035,35 грн, в тому числі прострочена заборгованість за основним боргом 40 000 000,00 грн, прострочені проценти в сумі 2 857 854,24 грн, прострочена комісія за управління та комісія протягом дня 131 514,44 грн, пеня 3 496 666,67 грн, а також 533 644,20 грн сплаченого судового збору. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю. Судовий збір, суд першої інстанції відповідно до ст. 129 ГПК України поклав на Позивача за зустрічним позовом ( Відповідач за первісним позовом ). За ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Положеннями статті 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Як зазначено в рішенні суду, господарський суд, здійснивши аналіз наданих заявником доказів встановив, що з огляду на відсутність вартості однієї години роботи адвоката (виконавця за договором), у суду відсутні підстави щодо встановлення домовленості між сторонам із такої істотної умови характерної для договорів даного виду, як його ціна, а отже, як наслідок, перевірки правильності обчислення суми наданих послуг адвокатським бюро. Крім того, представником Відповідача у клопотанні № б/н від 21.09.2020 повідомлено про орієнтовний розрахунок суми судових витрат, який заявлено тільки при поданні зустрічного позову. Так, у зустрічній позовній заяві міститься вимога про стягнення із Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу. Проте, Акт наданих послуг № 1 від 15.09.2020 р. враховує загальну вартість наданих послуг адвокатським бюро як за первісним, так і за зустрічним позовом, разом з тим не зазначаючи окремо вартості по кожній наданій послузі. В той час, щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу заявлених при первісному позові у вказаному клопотанні суду не повідомлено. Крім того, із наданого представником Відповідача Акту наданих послуг № 1 від 15.09.2020 р., у суду відсутня можливість ідентифікувати вид та розмір наданих послуг окремо за первісним позовом та за зустрічним позовом. З огляду на встановлені місцевим господарським судом обставини, та враховуючи відмову в задоволенні зустрічної позовної заяви, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, заявлених представником Позивача за зустрічним позовом, який крім того з питань розміру позовних вимог Банку та існуючої заборгованості по сплаті основного боргу (відсотків, пені) не висловлювався, що додатково підтверджує його участь у справі як представника Відповідача суто за зустрічним позовом ОСОБА_1 .

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права. Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. Водночас колегія суддів погоджується з аргументами, викладеними Відповідачем за зустрічним позовом у відзиві на апеляційну скаргу, що ґрунтуються на встановлених місцевим господарським судом обставинах справи та відповідають нормам процесуального права, які регулюють спірні правовідносини. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення залишенню без змін.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 12.10.2020 р. у справі № 912/2735/19 залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 01.03.2021 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя І. Л. Кузнецова Суддя О.В. Чус