Постанова 4820 № 686/11253/19

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД _____________________________________________________________________ Справа № 686/11253/19 Провадження № 22-з/4820/21/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 26 лютого 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., розглянувши без виклику сторін у судове засідання справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування позикою та процентів від простроченої суми за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2019 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування позикою та процентів від простроченої суми. ОСОБА_1 зазначив, що 1 липня 2014 року сторони уклали договір позики, за умовами якого він позичив ОСОБА_2 648 202 грн 50 коп., які відповідно до офіційного курсу національної валюти становили еквівалент 55 000 доларів США, а відповідачка зобов`язалася повернути йому грошові кошти до 31 грудня 2014 року. В установлений договором позики строк ОСОБА_2 не виконала грошове зобов`язання та не повернула борг. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 червня 2016 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача 1 366 750 грн основного боргу, 54 257 грн 52 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 1 січня 2015 року до 26 квітня 2016 року, 530 018 грн 19 коп. процентів за користування позикою за період з 1 липня 2014 року до 27 квітня 2016 року, а всього 1 951 025 грн 71 коп. Оскільки ОСОБА_2 не повернула грошові кошти та продовжує користуватися ними, то позивач має право на одержання від останньої процентів від суми позики на рівні облікової ставки Національного банку України. ОСОБА_2 прострочила виконання грошового зобов`язання за договором і має сплатити позивачеві три проценти річних від простроченої суми. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 125 972 грн 80 коп. трьох процентів річних від простроченої суми за період з 27 квітня 2016 року до 22 лютого 2019 року (еквівалент 4 665 доларам 21 центу США) та 649 333 грн процентів за користування позикою за період з 28 квітня 2016 року до 22 лютого 2019 року (еквівалент 24 047 доларам 05 центам США). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 три проценти річних від простроченої суми у розмірі 115 818 грн і проценти за користування позикою у розмірі 283 259 грн 71 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 3 990 грн 78 коп. судового збору. Суд виходив з того, що ОСОБА_2 прострочила виконання грошового зобов`язання та продовжує користуватися позиченими грошовими коштами, внаслідок чого вона має сплатити ОСОБА_1 проценти від простроченої суми та проценти за користування позикою. Водночас, розмір трьох процентів річних від простроченої суми за період з 27 квітня 2016 року до 22 лютого 2019 року склав 115 818 грн, а розмір процентів за користування позикою за період з 28 квітня 2016 року до 22 лютого 2019 року 283 259 грн 71 коп. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції Постановою Хмельницького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 травня 2019 року в частині стягнення процентів за користування позикою і розподілу судових витрат скасовано та у цій частині ухвалено нове рішення. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 649 333 грн процентів за користування позикою відмовлено. Судовий збір віднесено на рахунок держави. Короткий зміст заяви про стягнення судових витрат В порядку, передбаченому ст. 246 ЦПК України ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 840 грн посилаючись на те, що вона понесла ці витрати у зв`язку з розглядом справи. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини Адвокат Крук А.С. надавав ОСОБА_2 професійну правничу допомогу у справі на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги № 04-08/2019 від 21 серпня 2019 року (а.с. 153). Із акту наданих послуг/виконаних робіт від 16 лютого 2021 року (а.с. 138), в якому міститься детальний розрахунок наданих послуг, слідує, що в апеляційному суді ОСОБА_3 надав ОСОБА_2 юридичні послуги у виді: консультації з питання виникнення правовідносин з позивачем; підготовки та написання заяви про ознайомлення з матеріалами судової справи (в тому числі копіювання); подання вказаної заяви; підготовки та написання апеляційної скарги з підготовкою необхідного пакету документів (в тому числі копіювання); подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції; ознайомлення з матеріалами судової справи у суді першої інстанції; підготовки та написання заяви про судові витрати з підготовкою необхідного пакету документів (в тому числі копіювання); підготовки та написання акту наданих послуг/виконання робіт; подання до суду апеляційної інстанції розрахунку понесених витрат, - а всього на загальну суму 6 840 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера №01-02/2021 від 22 лютого 2021 року (а.с. 154) ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_3 ці кошти. До закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 через свого представника, адвоката Крука А.С. зробила заяву щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення судового рішення. Протягом строку, встановленого ч. 8 ст. 141 ЦПК України ОСОБА_2 подала докази про понесення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Застосовані норми права Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Із положень ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з ч.ч. 2, 3, 8 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. В силу ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та його висновки Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до складу витрат, пов`язаних з розглядом справи. До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту. Розмір гонорару адвоката та порядок його обчислення визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом на підставі укладеного ними договору, при цьому гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними. Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Зібрані докази достовірно вказують на те, що ОСОБА_2 понесла обґрунтовані витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 6 840 грн. ОСОБА_1 не ставить під сумнів співмірність цих судових витрат. Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 фактично задоволена в повному обсязі, то з ОСОБА_1 на користь останньої слід присудити 6 840 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 270, 368, 376, 381, 382, 384, 389, 391 ЦПК України, постановив: Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 6 840 гривень витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук