Постанова Велика Палата ВС № 9901/556/19

ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2021 року м. Київ Справа № 9901/556/19 Провадження № 11-364заі20 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді Князєва В. С., судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Данішевської В. І, Єленіної Ж. М., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П., за участю: секретаря судового засідання Яроша Д. В., представника позивача - Іщенко Ю. А., розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 9901/556/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та нечинним рішення в окремій його частині за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року (у складі колегії суддів Загороднюка А. Г., Білак М. В., Кашпур О. В., Радишевської О. Р., Уханенка С. А.), УСТАНОВИЛА: Рух справи

1. У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС), у якому просила визнати протиправним та нечинним рішення ВККС від 22 травня 2019 року № 281/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в окремій його частині, а саме в частині того, що рішення набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту ВККС, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 № 81/зп-16 (далі - Регламент) та вважати рішення таким, що набрало чинності 22 травня 2019 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що положення підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту містять імперативний припис щодо недотримання Громадською радою доброчесності (далі - ГРД) строків подання висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. На підставі частини п`ятої статті 83 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту поданий висновок ГРД не міг впливати на порядок набрання чинності рішенням ВККС про відповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 займаній посаді. Тільки при дотриманні ГРД порядку подання висновку відповідно до положень підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту виникають підстави для реалізації особливого порядку набрання чинності рішенням Комісії. Крім того, позивачка зауважує, що рішення ВККС в оскаржуваній частині не містить обґрунтувань та мотивів, якими вона керувалася, незважаючи на те, що це обумовлює настання юридично значимих наслідків для позивачки у вигляді необхідності підтримки рішення Комісії її пленарним складом. Позивачка наполягає на тому, що ВККС зобов`язана була залишити висновок ГРД від 17 травня 2019 року без розгляду, оскільки він поданий пізніше ніж за 10 робочих днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно судді, всупереч підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту.

3. Рішенням Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову.

4. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу з тих підстав, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим та прийняте Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року та ухвалити нове рішення - про задоволення позовних вимог.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 листопада 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року та призначила справу до апеляційного розгляду в судовому засіданні. 6. 21 січня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду надійшли пояснення скаржниці до апеляційної скарги.

7. Станом на 27 січня 2021 року відзив на апеляційну скаргу до Великої Палати Верховного Суду не надходив.

8. У судове засідання 27 січня 2021 року представник ВККС не з`явився. Представник позивача, Іщенко Ю. А., проти розгляду справи без участі представника відповідача не заперечувала. Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

9. Рішенням Київської міської ради народних депутатів ІІ сесії ХХІ скликання від 27 листопада 1990 року № 12 «Про обрання народних суддів районних народних суддів міста Києва» ОСОБА_1 обрано народним суддею Залізничного районного народного суду міста Києва.

10. Постановою Верховної Ради України від 14 грудня 2000 року № 2149-ІІІ позивачку обрано суддею безстроково.

11. Указом Президента України від 23 жовтня 2001 року № 1004/2001 постановлено перевести на роботу на посаду судді новоутвореного Солом`янського районного суду міста Києва суддю Залізничного районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

12. Рішенням Вищої ради юстиції від 25 вересня 2012 року № 1088/15-12 ОСОБА_1 призначено на посаду заступника голови Солом`янського районного суду міста Києва строком на п`ять років з 25 вересня 2012 року по 24 вересня 2017 року.

13. З 14 квітня 2014 року позивачка обіймає посаду голови Солом`янського районного суду міста Києва.

14. Рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 ВККС призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 . 15. 12 вересня 2018 року було розпочато співбесіду із суддею ОСОБА_1 , однак оголошено перерву для додаткового дослідження матеріалів суддівського досьє та надання інформації. 16. 20 травня 2019 року Комісії надано висновок ГРД про невідповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, який затверджений ГРД 17 травня 2019 року. 17. 22 травня 2019 року співбесіду із суддею ОСОБА_1 було проведено спочатку, оскільки відбулася зміна складу колегії ВККС.

18. На співбесіді було досліджено висновок ГРД, обговорено інші дані щодо відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності і за результатами оцінювання встановлено відсутність підстав для оцінки за цими критеріями у 0 балів.

19. Рішенням від 22 травня 2019 року № 281/ко-19 ВККС вирішила: - визначити, що суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрала 803,4 бала; - визнати суддю Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 такою, що відповідає займаній посаді; При цьому ВККС у резолютивній частині зазначеного рішення зазначила, що воно набирає чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту.

20. Вважаючи рішення ВККС від 22 травня 2019 року № 281/ко-19 у частині набрання ним чинності відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу IV Регламенту протиправним, позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом. Оцінка суду першої інстанції

21. Відмовляючи ОСОБА_1 в задоволенні позову, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то Комісія може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

22. При цьому суд першої інстанції зауважив, що на виконання вимог підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді ухвалюється Комісією у складі колегії за результатами співбесіди. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС згідно з абзацом другим частини першої статті 88 цього ж Закону.

23. У підсумку суд дійшов висновку, що рішення Комісії у складі колегії про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення, проте за наявності негативного висновку ГРД, незалежно від того, чи був він предметом розгляду на засіданні Комісії у складі колегії, необхідно, щоб це рішення було підтримане не менше ніж одинадцятьма членами ВККС у пленарному складі. Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

24. В апеляційній скарзі на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року ОСОБА_1 зазначає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

25. Зокрема, ОСОБА_1 вважає, що зазначене рішення суду першої інстанції не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості. На її переконання, оскаржуване судове рішення не містить належних мотивів щодо основних та доречних аргументів позивачки.

26. При цьому ОСОБА_1 наголошує, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з порушенням принципу правової визначеності, принципу належного урядування та передбачуваності дій державного органу.

27. На переконання позивачки, положення підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту містять імперативний припис щодо недотримання ГРД строків подання висновку про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики. На підставі частини п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII та підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту поданий висновок ГРД не міг впливати на порядок набрання чинності рішенням ВККС про відповідність судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 займаній посаді. Тільки при дотриманні ГРД порядку подання висновку він може вважатися «наявним» та відповідно до положень підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту виникають підстави для реалізації особливого порядку набрання чинності рішенням Комісії.

28. Окремо скаржниця також наголошує, що внаслідок того, що рішення ВККС від 22 травня 2019 року не набрало чинності, ОСОБА_1 у період з 22 травня до 31 грудня 2019 року отримала меншу суддівську винагороду. Наведене, на думку скаржниці, призвело до порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

29. Окрім цього, у поясненнях до апеляційної скарги, які надійшли до Великої Палати Верховного Суду 21 січня 2021 року, скаржниця звертає увагу суду на порушення оскаржуваним рішенням ВККС її права на приватне життя в контексті статті 8 Конвенції, а також посилається на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19. ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права

30. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII , має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

31. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії ВККС.

32. За правилами частин першої, другої та п`ятої статті 83 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККС з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями. Критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність. Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються ВККС.

33. Однією з підстав для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення ВККС про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом (пункт 2 частини четвертої статті 83 цього ж Закону).

34. Відповідно до частин першої і другої статті 85 Закону № 1402-VIII кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди. Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює ВККС. Іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією. Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються ВККС. Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації. ВККС зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

35. Пунктом 16 частини четвертої статті 85 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддівське досьє має містити висновок ГРД (у разі його наявності).

36. У свою чергу ГРД утворюється з метою сприяння ВККС у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання. ГРД складається з двадцяти членів. ГРД здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п`ять членів Ради (частини перша - третя, п`ята статті 87 Закону № 1402-VІІІ).

37. Частиною шостою статті 87 Закону № 1402-VIII передбачено, що ГРД: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає ВККС інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, ВККС висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні ВККС щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді); 5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.

38. Відповідно до положень частини першої статті 88 Закону № 1402-VIII ВККС ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Якщо ГРД у своєму висновку встановила, що суддя (кандидат на посаду судді) не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, то ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді лише у разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами.

39. Згідно з пунктом 4.8 Порядку формування і ведення досьє кандидата на посаду судді та пунктом 4.20 Порядку формування і ведення суддівського досьє, затверджених рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, висновок ГРД включається до відповідного досьє без проведення жодної перевірки, а тому як складова частина досьє відповідно до положень пункту 16 частини четвертої, пункту 4 частини п`ятої, частини дев`ятої статті 85 Закону № 1402-VІІІ підлягає обов`язковому дослідженню, тобто розгляду, відповідачем разом з іншими документами, які містяться в досьє кандидата на посаду судді (суддівському досьє). 40. 29 грудня 2017 року ВККС прийняла рішення № 140/зп-17, яким внесла зміни до Регламенту. Цим рішенням Регламент, зокрема, доповнено пунктом 4.10 розділу ІV під назвою «Порядок розгляду Комісією інформації щодо судді (кандидата на посаду судді), висновку про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, наданих Громадською радою доброчесності».

41. Підпунктом 4.10.1 пункту 4.10 розділу ІV Регламенту встановлено, що інформація щодо судді (кандидата на посаду судді) (далі -інформація) або висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності (далі - висновок) надається до Комісії Громадською радою доброчесності не пізніше ніж за 10 днів до визначеної Комісією дати засідання з проведення співбесіди стосовно такого судді (кандидата на посаду судді) (далі - співбесіда). Інформація або висновок подаються до Комісії у паперовій або електронній формі безпосередньо чи за допомогою засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію подання документів. Приймання Комісією інформації або висновку завершується о 18 год. 00 хв. (о 24 год. 00 хв. у разі направлення електронною поштою) дня, який передує першому з 10 днів до визначеної Комісією дати проведення співбесіди. Інформація або висновок вважаються поданими, якщо отримані Комісією у строк, визначений абзацом третім цього пункту. У разі недотримання Громадською радою доброчесності строку, визначеного абзацом третім цього пункту, питання щодо розгляду матеріалів, вирішується Комісією у складі колегії під час проведення засідання, про що ухвалюється протокольне рішення. Висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди, Комісією не розглядається.

42. Відповідно до підпункту 4.10.8 пункту 4.10 розділу ІV Регламентуза результатами співбесіди Комісія у складі колегії ухвалює рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. У разі ухвалення рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за наявності висновку ухвалюється протокольне рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки зазначеного рішення відповідно до вимог абзацу другого частини першої статті 88 Закону. Рішення про підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня ухвалення цього рішення у разі, якщо воно буде підтримане не менше ніж одинадцятьма членами Комісії згідно з абзацом другим частини першої статті 88 Закону. Рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає чинності з дня його ухвалення Оцінка аргументів скаржниці та висновків суду, рішення якого переглядається

43. Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника скаржниці, перевіривши матеріали справи, доводи наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких мотивів.

44. Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у цій справі є рішення ВККС від 22 травня 2019 року № 281/ко-19 про результати кваліфікаційного оцінювання судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 на відповідність займаній посаді в частині дати набрання чинності цим рішенням.

45. Застосовані у цій справі правові норми свідчать про те, що в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді, з урахуванням мети і завдань його проведення, обов`язком (повноваженням) ВККС є з`ясування й оцінка усіх аспектів життя і діяльності такого кандидата не лише професійного характеру, але й морально-етичного.

46. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ (чергового) з`їзду суддів України від 22 лютого 2013 року.

47. ГРД збирає, оцінює інформацію щодо судді та у строк не пізніше 10 днів до дня проведення співбесіди із суддею надсилає інформацію щодо нього або ж висновок про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності.

48. Відповідно до пункту 16 Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (далі - Положення), дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

49. У пункті 19 цього ж Положення передбачено, що співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє та складається з таких етапів: оголошення доповіді за результатами дослідження досьє; надання судді (кандидату на посаду судді) можливості доповнити, уточнити чи спростувати оголошену в доповіді інформацію. Послідовне обговорення з суддею (кандидатом на посаду судді) показників, оцінювання яких потребує уточнення, з метою прийняття остаточного рішення щодо підтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або відповідності судді займаній посаді.

50. Правилам цього пункту кореспондують положення Регламенту про строк надсилання висновку ГРД, який має бути достатнім та необхідним для того, щоб суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, мав можливість ознайомитися з такою інформацією та бути готовим до надання пояснень щодо обставин і фактів, викладених у висновку.

51. За результатами співбесіди ВККС у складі колегії надає оцінку інформації або висновку щодо судді та приймає рішення про підтвердження здатності або непідтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.

52. У пункті 3.11 Висновку Ради Європи від 10 квітня 2017 року щодо Регламенту Громадської ради доброчесності з посиланням на позиції Консультативної ради європейських суддів, наголошено, що усі процедури індивідуального оцінювання мають надавати суддям змогу висловлювати свою думку стосовно власної діяльності і стосовно оцінки своєї діяльності. Будь-яка процедура має надавати їм можливість оскаржити результати оцінювання в незалежних органах або в суді. Більше того, суддя, роботу якого оцінюють, повинен мати ефективні правові засоби оскарження незадовільних результатів оцінювання, особливо якщо це впливає на «громадянські права» судді в розумінні статті 6 Конвенції.

53. Оцінювання судді за критеріями «компетентність», «професійна етика», «доброчесність» віднесено до виключних повноважень Комісії, яка з підстав та в порядку, передбачених статтею 88 Законом № 1402-VІІІ, ухвалює кінцеве та остаточне рішення про підтвердження або непідтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді. У випадку якщо ГРД у висновку встановила, що суддя не відповідає критеріям професійної етики та доброчесності, ВККС може ухвалити рішення про підтвердження здатності такого судді здійснювати правосуддя у відповідному суді лише в разі, якщо таке рішення підтримане не менше ніж одинадцятьма її членами. 54.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 9901/460/18 висловила правову позицію відносно того, що згідно з підпунктом 4.10.3 пункту 4.10 Регламенту (який передбачав можливість залишення без розгляду інформації або висновку, у разі недотримання ГРД вимог до їх змісту) відповідач фактично наділяє себе повноваженням, яке не передбачене Законом № 1402-VІІІ, зокрема надає собі право залишати без розгляду інформацію або висновок, які були надані ГРД, оскільки вказаним Законом не передбачено право ВККС приймати рішення про залишення без розгляду інформації або висновку, які були надані ГРД, як і не передбачено право не досліджувати відповідні документи.

55. У цьому рішенні Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Комісії від 29 грудня 2017 року № 140/зп-17 щодо внесення змін, зокрема до підпункту 4.10.3 пункту 4.10 Регламенту.

56. Отже, аналіз положень Закону № 1402-VІІІ, які регламентують процедуру кваліфікаційного оцінювання, та окремо положень частини першої статті 88 цього Закону в поєднанні з положеннями пункту 4.10 розділу ІV Регламенту, та зокрема підпункту 4.10.1 свідчать, що колегія ВККС може вчиняти низку дій та рішень для досягнення мети кваліфікаційного оцінювання судді. Колегія ВККС наділена повноваженнями констатувати - підтвердив чи не підтвердив суддя здатність здійснювати повноваження у відповідному суді. У процесі кваліфікаційного оцінювання колегія Комісії вправі визначати - впливає чи не впливає висновок ГРД або інформація цієї Ради на результат оцінювання, за умови, що висновок ГРД поданий таким чином, що і суддя, і Комісія мали достатньо часу ознайомитися з ним і відповідним чином відреагувати на нього. У рамках цієї процедури висновок, що надійшов після початку засідання з проведення співбесіди колегією ВККС не розглядається. 57.Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постановах від 01 липня 2020 року у справах № 9901/381/19 та № 9901/489/19, навіть за умови, коли висновок ГРД потрапив у поле зору колегії ВККС незадовго до початку проведення співбесіди із суддею та з порушенням строків його подання, що зумовило ухвалення рішення про залишення висновку ГРД без розгляду, в розумінні положень абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ це не означає, що колегія ВККС набуває можливості оцінювати, аналізувати та визначати юридичну природу цього документа, вирішувати, чи відповідає він вимогам щодо форми та змісту, встановленим законом, чи є він тією причиною (детермінантою), що зобов`язує (спонукає) колегію ВККС до ухвалення рішення стосовно суті висновку ГРД.

58. За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у зазначених постановах, законодавче визначення абзацу другого частини першоїстатті 88 Закону № 1402-VІІІ свідчить про те, що якщо у процесі кваліфікаційного оцінювання з`являється таке правове явище чи обставина, як висновок ГРД, то тоді закон імперативно й безальтернативно визначає, коли рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді набирає сили остаточного, а також хто, яким чином та якою кількістю голосів має підтримати таке рішення. Із цього законодавчого формулювання висновується, що саме ВККС у пленарному складі на своєму засіданні може оцінити слушність висновку ГРД й дати відповідь на інші питання, пов`язані з цим висновком, серед іншого й на ті, що стосуються не тільки змісту (суті), але й стосовно його дійсності, достовірності, об`єктивності, правдивості, дотримання форми, строку та порядку затвердження і подання.

59. Гіпотеза норми абзацу другого частини першої статті 88 Закону № 1402-VІІІ через запровадження умови про наявність висновку ГРД щодо невідповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності передбачає диспозицію у виді подолання висновку ГРД одинадцятьма голосами членів ВККС на пленарному засіданні цього органу, яка не встановлює жодних додаткових, особливих чи конкретних умов, яким має відповідати висновок ГРД як за змістом, так і за формою, строком чи порядком його подання. Інакше кажучи, необхідність підтвердження рішення колегії ВККС про здатність судді здійснювати правосуддя у відповідному суді цей Закон пов`язує із самим тільки фактом негативного висновку ГРД, який у часі був поданий до моменту ухвалення колегією ВККС позитивного для судді рішення.

60. З наведених вище законодавчих положень випливає також, що колегія ВККС, коли ухвалює рішення про винесення на розгляд Комісії у пленарному складі питання щодо підтримки рішення про підтвердження суддею здатності здійснювати повноваження у відповідному суді, не здійснює своїх дискреційних повноважень, а чітко слідує вимогам закону.

61. Стосовно доводів скаржниці про порушення оскаржуваним рішенням статті 1 Першого протоколу Конвенції та статті 8 Конвенції Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке. Наведені події, які скаржниця вважає наслідками оскаржуваного рішення, насправді не є його наслідками, а зумовлені тим, що Законом України від 06 жовтня 2019 року № 193-I «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» було припинено повноваження членів ВККС та відповідно заблоковано процедуру переведення суддів до новоутворених судів. При цьому в поясненнях скаржниця визнає, що наразі новий склад Комісії не сформований, через що питання, що є предметом справи, залишатиметься невирішеним впродовж невизначеного часу. До того ж у Рішенні Конституційного Суду України від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018 наголошено, що «судді, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, у тому числі з причин, що не залежать від них особисто, та отримують суддівську винагороду за Законом № 2453 в редакції Закону № 192, не втратили гарантій своєї незалежності, передбачених Основним Законом України, оскільки не позбавлені статусу судді».

62. Покликання скаржниці на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 грудня 2020 року у справі № 9901/577/19, є недоречним, оскільки такі висновки надано в іншій справі, стороною в якій скаржниця не була, і які не є обов`язковими для Великої Палати Верховного Суду відповідно до статті 78 КАС України. Окрім цього Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що надання оцінки висновку ГРД належить до виключних повноважень ВККС. Такі повноваження реалізуються в межах процедури кваліфікаційного оцінювання судді.

63. В аспекті викладеного Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Комісія прийняла у спосіб, на підставі та в межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, а також з дотриманням права особи на участь у процесі прийняття рішення; висновки суду ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному дослідженні фактичних обставин справи й правильному застосуванні норм матеріального права.

64. У зв`язку із цим Велика Палата Верховного Суду вважає спростованими доводи скаржниці про прийняття Комісією оскаржуваного рішення без зазначення правових підстав та про неналежне дослідження судом доказів і відображених у рішенні фактів. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

65. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

66. Згідно із частиною першою статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

67. Отже, оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, то апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Висновки щодо розподілу судових витрат

68. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

69. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статтями 241-243, 308, 310, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя В. С. Князєв Суддя-доповідач Т. О. Анцупова Судді: В. В. Британчук К. М. Пільков Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко І. В. Григор`єва В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач Г. Р. Крет С. П. Штелик Л. М. Лобойко