Ухвала КЦС ВС № 759/8432/20

Ухвала 25 лютого 2021 року м. Київ справа № 759/8432/20-ц провадження № 61-2096ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просиввизнати незаконним і скасувати наказ директора філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») від 28 квітня 2020 року № 15/ОС про його звільнення та поновити його на роботі на посаді заступника начальника виробничого структурного підрозділу «Київський центр механізації колійних робіт» філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин АТ «Укрзалізниця», стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 квітня 2020 року до дня поновлення на роботі, який на день пред`явлення позову становить 19 674,15 грн. Святошинський районний суд м. Києва рішенням від 23 липня 2020 року позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував наказ директора філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» від 28 квітня 2019 року № 15/ОС про звільнення заступника начальника виробничого структурного підрозділу «Київський центр механізації колійних робіт» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 . Поновив ОСОБА_1 на посаді заступника начальника виробничого структурного підрозділу «Київський центр механізації колійних робіт» АТ «Укрзалізниця» з 28 квітня 2020 року. Стягнув з філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28 квітня 2020 року до 23 липня 2020 року в розмірі 76 425,15 грн. Допустив негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі середньомісячної заробітної плати. В решті позову відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 20 січня 2021 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. 10 лютого 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року у вищевказаній справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. В касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору за подання касаційної скарги. За змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України та статей 1, 2 Закону України «Про оплату праці» середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця та не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (або за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях. Подібний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року по справі № 910/4518/16 (провадження № 12-301гс18). Отже, ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог щодо визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, проте в частині позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу йому необхідно сплатити судовий збір. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Позовну заяву подано у травні 2020 року, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 102 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позовної заяви у даній справі), тому судовий збір за подання касаційної скарги в даному випадку, з урахуванням стягнутого за рішення суду середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 76 425,15 грн, становить 1 681,60 грн (76 425,15 грн х 1 %, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 грн) х 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 1 681,60 грн має бути перераховано за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 20 січня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев