Ухвала КАС ВС № 460/886/20

УХВАЛА 26 лютого 2021 року м. Київ справа № 460/886/20 адміністративне провадження № К/9901/6320/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 460/886/20 за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 25 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 460/886/20, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № 0001721305 від 10 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в сумі 600014,30 грн, у т.ч. застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 582660,23 грн та нарахування пені у розмірі 17354,07 грн; № 0001731305 від 10 липня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податків і зборів, у тому числі з військового збору, пені в сумі 45558,01 грн, у т.ч. застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 44204,36 грн та нарахування пені у розмірі 1353,65 грн. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження Головне управління ДПС у Рівненській області зазначає пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Щодо пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України Головне управління ДПС у Рівненській області вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував пункт 127.1 статті 127, підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах № 620/4127/18, № 820/2840/17, № 813/3597/15, № 819/1471/13-а, № 808/345/15, № 802/1198/16-а, № 813/3955/15. Разом з тим у справах № 620/4127/18, № 820/2840/17, № 813/3597/15, № 819/1471/13-а, № 808/345/15, судові рішення скасовано, справи направлено на новий розгляд, що свідчить про те, що правову позицію щодо застосування певної норми у цих справах остаточно не сформовано. У справі № 802/1198/16-а предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено грошове зобов`язання з податку на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції. У справі № 813/3955/15 предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, яким збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб - за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Разом з тим підпункт 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України у цій справі не застосовувався. Отже, подібність правовідносин у справах № 802/1198/16-а, № 813/3955/15 та у справі № 460/886/20 щодо кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а саме наявність однакових правових ознак між справами, заявником касаційної скарги не наведена. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. При цьому пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року у справі № 460/886/20 за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Р.Ф. Ханова