Постанова 4824 № 753/1463/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №753/1463/20 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк А.М. Провадження №22-ц/824/511/2021 Доповідач: Гаращенко Д.Р. 03 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд. Колегія суддів судової палати в цивільних справах Київського апеляційного суду в складі: головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Невідомої Т.О., Пікуль А.А. за участю секретаря Телятник І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою адвоката Данилова Юрія Валентиновича представника ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Київська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення права користування, та зобов`язання вчинити дії по відновлення стану земельної ділянки,- ВСТАНОВИЛА: У січні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , Київська міська рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення права користування, та зобов`язання вчинити дії по відновлення стану земельної ділянки. У листопаді 2020 року адвокат Усенко М.М. представник ОСОБА_2 подав клопотання про призначення земельно-технічної експертизи та будівельно-технічної експертизи, в якому просив на вирішення експертів поставити питання: 1) На якій земельній ділянці фактично розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 відносно меж земельних ділянок їх розташуванню у відповідній технічній документації? 2) Чи відповідають межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 фактичним межам використання вказаної земельної ділянки? 3) Коли, чи в якому проміжку часу, було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 ? Проведення експертизи доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. В обґрунтування клопотання посилався на те, що у квітні 2018 року позивач звернулася до ФОП ОСОБА_4 , який здійснює діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах для відновлення на місцевості зовнішньої межі земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 . За результатом землевпорядних робіт було встановлено, що житловий будинок загальною площею 180,4 кв.м, який належить відповідачу, розташований на трьох земельних ділянках за кадастровими номерами: 8000000000:90:910:0005; 8000000000:90:910:0006; 8000000000:90:910:0002. Вважає, що у справі необхідно призначити судову будівельно-землевпорядну експертизу для встановлення факту чи знаходиться житловий будинок відповідача одночасно на трьох земельних ділянках, дві з яких передано у користування позивача та її брату чи ні, а також коли було збудовано житловий будинок відповідача. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року клопотання ОСОБА_2 про призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи задоволено, призначено по справі судову земельно-технічну та будівельно-технічну експертизу. Перед експертом поставлено питання: - На якій земельній ділянці фактично розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 відносно меж земельних ділянок по їх розташуванню у відповідній технічній документації, та чи не порушені ці межі власником вказаного житлового будинку під час його будівництва та на даний час ? - Чи відповідають межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 фактичним межам використання вказаної земельної ділянки її власником, якщо не відповідають, то вказати в яких позначеннях? - Коли чи в якому проміжку часу було збудовано житловий будинок по АДРЕСА_1 , та чи побудований цей будинок у межах допустимих меж земельної ділянки згідно технічної документації про право на власність такої земельної ділянки ? Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, попереджено експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Данилов Ю.В. представник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:910:0002 станом на час звернення позивача з позовом зареєстрована на праві власності на третю особу ОСОБА_5 , земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:910:0005 знаходиться у спільному частковому користуванні ОСОБА_2 (38/128 частина), ОСОБА_1 (59/128) та ОСОБА_5 (31/128 частина), а щодо земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:910:0006, то позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження того, що дана земельна ділянка була передана у користування їй та її померлому ОСОБА_6 . Зазначив, що позивач має відношення тільки до однієї з цих трьох земельних ділянок, а саме, має право спільного з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 користування земельною ділянкою без визначення меж користування. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що діями відповідача порушені її права чи інтереси. Звертає увагу на те, що рішенням Окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №826/13012/18 встановлено, що «межі спірної земельної ділянки 8000000000:90:910:0002 не накладаються на межі земельної ділянки належної позивачу на праві спільної власності 8000000000:90:910:0005. Враховуючи встановлені обставини, що підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку, що права позивача державною реєстрацією земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:910:0002, площею 0,0997 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 не порушено, як не порушено їх і тим, що таку реєстрацію не скасовано за відповідною її заявою». Вважає, що питання в частині дати побудови житлового будинку не стосується предмету спору та ніяким чином не порушує права чи інтереси позивача. Зазначив, що представником позивача Усенко М.М. не було обґрунтовано клопотання про призначення експертизи, не зазначено у чому саме полягає порушення права позивача. Вважає, що суд першої інстанції не перевірив доводи представника відповідача та третьої особи в частині чи дійсно позивач є землекористувачем трьох земельних ділянок та чи порушені права позивача, необґрунтовано та передчасно задовольнив клопотання представника позивача. У судовому засіданні адвокат Данилов Ю.В. підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Представники позивача заперечували проти апеляційної скарги, просили її відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Представник Київської міської радив судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Постановляючи ухвалу про призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, суд першої інстанції керувався положеннями ст. 104 ЦПК України та вважав необхідним задовольнити клопотання та призначити експертизу, оскільки для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. За приписами положень статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. До основних засад (принципів) цивільного судочинства відносяться, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність. Відповідно ч. 1, 2, 4, 5 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Згідно з ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»). Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів. При вирішенні питання про призначення експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N4038-XII ("Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N144/5), та враховувати роз`яснення, дані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах" (зі змінами, внесеними постановою від 25 травня 1998 року №15) з урахуванням особливостей правового регулювання захисту конкретних суб`єктивних прав. Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом відновлення її стану, який існував до порушення права користування, та зобов`язання вчинити дії по відновлення стану земельної ділянки. Звертаючись до суду з клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи та будівельно-технічної ОСОБА_2 зазначала, що за результатом землевпорядних робіт було встановлено, що житловий будинок загальною площею 180,4 кв.м, який належить ОСОБА_1 , розташований на трьох земельних ділянках за кадастровими номерами: 8000000000:90:910:0005; 8000000000:90:910:0006; 8000000000:90:910:0002. Експертизу необхідно провести для встановлення чи знаходиться житловий будинок відповідача одночасно на трьох земельних ділянках, дві з яких передано у користування позивача та її брату чи ні, а також коли було збудовано житловий будинок відповідача. Враховуючи предмет спору та характер спірних правовідносин, колегія суддів доходить висновку про наявність у суду першої інстанції підстав для задоволення клопотання представника позивача про призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи. Саме висновок такої експертизи є одним із доказів, що може встановити обставини справи, на які посилається сторона. Суд першої інстанції при задоволенні клопотання про призначення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи дотримався положень ст. ст. 103, 104 ЦПК України та вірно застосував їх до спірних правовідносин. Також судом першої інстанції при визначенні переліку питань, які необхідно поставити на вирішення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи, було дотримано Інструкцію про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичні рекомендаціяї з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджені наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 8 жовтня 1998 року. Колегія суддів вважає, що не може бути підставою для скасування ухвали суду посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду від 19 червня 2019 року у справі №826/13012/18, оскільки в даній справі експертиза не призначалася та не проводилася. Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не перевірив доводи представника відповідача та третьої особи в частині чи дійсно позивач є землекористувачем трьох земельних ділянок та чи порушені права позивача, оскільки такий висновок суд першої інстанції зможе зробити після проведеної експертизи та при ухваленні рішення суду. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу адвоката Данилова Юрія Валентиновича представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Увалу Дарницького районного суду м. Києва від 10 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 11 лютого 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Т.О. Невідома А.А. Пікуль