Постанова 4816 № 592/6077/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року м.Суми Справа №592/6077/20 Номер провадження 22-ц/816/252/21 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач), суддів - Кононенко О. Ю. , Собини О. І. з участю секретаря судового засідання Кияненко Н.М., сторони: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Костенка В.Г., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми, повний текст рішення складено 17 грудня 2020 року, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 02 квітня 2007 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 6100 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Він підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості станом на 11 листопада 2019 року виникла заборгованість 8705 грн 66 коп., з яких: 8705 грн 66 коп. заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0 грн 00 коп. заборгованість за поточним тілом кредиту; 8705 грн 66 коп. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0 грн 00 коп. заборгованість за нарахованими відсотками, 0 грн 00 коп. заборгованість за простроченими відсотками; 0 грн 00 коп. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредиту згідно ст. 625 ЦК України; 0 грн 00 коп. нарахована пеня; 0 грн 00 коп. нараховано комісії; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 0 грн 00 коп. штраф (фіксована частина); 0 грн 00 коп. штраф (процентна складова). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його спадкоємицею є ОСОБА_1 . Враховуючи приписи статей 1281, 1282 ЦК України позивачем на адресу нотаріальної контори та відповідачки направлялись претензії кредитора, які не були задоволені. Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 8705 грн 66 коп. за кредитним договором від 02 квітня 2007 року № б/н та судові витрати. Ковпаківський районний суд м. Суми рішенням від 14 грудня 2020 року відмовив у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк». В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов у повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідачка протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, заявила про відмову від прийняття спадщини, вона таких доказів не надала. Отже відповідачка вважається такою, що фактично прийняли спадщину. Вказує на те, що судом не було перевірено, хто є власником квартири за адресою реєстрації спадкодавця. Відповідачка до суду не з`явилася, заперечень чи відзиву на позов не подала, так само і не надала доказів, що розмір спадкового майна є меншим, ніж заборгованість спадкодавця по кредиту, отже на ній лежить обов`язок щодо відшкодування боргу спадкодавця в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 02 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» укладено договір про надання банківських послуг шляхом підписання відповідної заяви (а. с. 18). До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку (а. с. 19-36). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер (а. с. 39). ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_1 . Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором станом на 11 листопада 2020 року становить 8705 грн 66 коп. та складається з: 8705 грн 66 коп. заборгованості за простроченим тілом кредиту (а. с. 11-17). 07 грудня 2018 року АТ КБ «ПриватБанк» надіслав претензію кредитора № SAMDN51000020179702 від 20 листопада 2018 року до Першої Сумської державної нотаріальної контори (а. с. 40-44). Згідно реєстраційного штампу від 26 грудня 2018 року претензія була повернута на адресу банка без виконання (а. с. 45). 30 вересня 2019 року банк направив відповідачці на адресу: АДРЕСА_1 лист-претензію від 10 вересня 2019 року, згідно з якою пред`явив свої вимоги про стягнення заборгованості (а. с. 46-49). Згідно довідки про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 зареєстрована з 05 січня 1997 року за адресою: АДРЕСА_2 (а. с. 60). Відповідно до листа Сумської міської державної нотаріальної контори від 22 вересня 2020 року та даних інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 30 вересня 2020 року спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а. с. 111-112). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав суду доказів, які підтверджують, яке саме майно успадкувала відповідачка та яка його вартість, що унеможливлює стягнення з неї заявлених позивачем грошових коштів. Крім того, спадкова справа після померлого ОСОБА_2 не заводилася та свідоцтво про право на спадщину не видавалося. Відтак відсутні підстави для стягнення боргу за кредитом спадкодавця. Колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову, так як суд дійшов їх правильно встановивши фактичні обставини справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. ст. 526, 529 ч. 1 ЦПК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до частини п`ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). У відповідності до вимог ч. ч. 1-3 ст. 1281 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. У відповідності до положень ст. 1282 ЦК України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. Після внесення змін Законом України від 03.07.2018 року абзац другий ч. 2 ст. 1282 ЦК України має наступну редакцію: у разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям в натурі. Таким чином, відповідно до наведеної норми матеріального права, кредитор може звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості померлого боржника з його спадкоємців шляхом накладення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. При цьому спадкоємці несуть відповідальність по зобов`язанням померлого боржника в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Позичальник ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Банк направив претензію кредитора на адресу приватного нотаріуса 07 грудня 2018 року. Ні в претензії, ні в позовній заяві не зазначив коли йому стало відомо про смерть боржника, у зв`язку з чим неможливо перевірити чи дотримався банк шестимісячного строку, встановленого ч. 2 ст. 1281 ЦК України. Крім того, вбачається, що позивачем претензію відповідачці було направлено на невірну адресу: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідок Управління «ЦНАП у м. Суми» Сумської міської ради відповідачка зареєстрована за адресою, за якою на момент смерті проживав ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , без зазначення кімнати (а. с. 104-106). Проте, даний факт не свідчить, що житлове приміщення, в якому вони проживали, належало померлому на праві власності. Жодних доказів про наявність у померлого ОСОБА_2 спадкового майна позивачем суду не надано. Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, будь-яка інформація щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 - відсутня. З інформації Сумської міської державної нотаріальної контори вбачається, що спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не заводилася, свідоцтво про право на спадщину не видавалося (а. с. 111). Стосовно доводів скаржника, що суд не перевірив, хто є власником квартири за адресою реєстрації спадкодавця, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом Згідно частин 1 та 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Позивач мав право у разі неможливості самостійно надати докази подати суду першої інстанції відповідно до приписів ст. 84 ЦПК України клопотання про витребування доказів судом. Крім того, в даній справі, рішення в якій переглядається, позивач звернувся до спадкоємиці після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 02 квітня 2007 року, хоча в даному випадку кредитор має право на захист порушеного права в інший спосіб: шляхом звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості померлого боржника з його спадкоємців шляхом звернення стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі. За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування рішення суду першої інстанції, яке є законним і обґрунтованим, ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 25 лютого 2021 року. Головуючий: Т.А. Левченко Судді : О.Ю. Кононенко О.І. Собина