Постанова 4801 № 127/27527/19

Справа № 127/27527/19 Провадження № 22-ц/801/553/2021 Категорія: Головуючий у суді 1-ї інстанції Федчишен С. А. Доповідач:Медвецький С. К. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 рокуСправа № 127/27527/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Медвецького С. К., суддів: Копаничук С. Г., Оніщука В. В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу № 127/27527/19 за апеляційною скаргою адвоката Хейніса Олександра Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2021 року, постановлену у складі судді Федчишена С. А., встановив: Короткий зміст вимог У жовтні 2019 року Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі банк) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість по кредитному договору № б/н від 13.08.2011 в розмірі 139 349,11 грн заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 29.04.2019 по 30.06.2019 та 2 090,24 грн судового збору. 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року у цій цивільній справі. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14 вересня 2020 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року залишено без розгляду. 02 грудня 2020 року адвокат Хейніс Олександр Григорович діючи в інтересах ОСОБА_1 повторно подав заяву про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року. У заяві про перегляд заочного рішення заявник просив поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, оскільки вказане рішення було отримано його адвокатом 17.07.2020, після чого рішення та матеріали позову були передані особисто йому. Разом з тим, у період з 04 серпня 2020 року по 14 серпня 2020 року він перебував на стаціонарному лікуванні у Вінницькому обласному клінічному госпіталі ветеранів війни, тому заяву про перегляд заочного рішення подав через засоби поштового звязку лише 14 серпня 2020 року. Також заявник просив скасувати заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року та призначити справу до судового розгляду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2021 року відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року залишено без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Хейніс О. Г. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Рух справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 28 січня 2021 року для розгляду указаної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Медвецький С. К., судді: Копаничук С. Г., Оніщук В. В. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою та надано позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 лютого 2020 року справу призначено до апеляційного розгляду на 25 лютого 2020 року в порядку письмового провадження без участі сторін. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та за наслідками розгляду заяви про перегляд заочного рішення постановив ухвалу, не передбачену положеннями ст. 287 ЦПК України. Також указував, що оскаржуване судове рішення обмежує право відповідача на апеляційний перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 грудня 2019 року. Відзив на апеляційну скаргу впродовж установленого апеляційним судом строку від позивача не надійшов. Позиція суду апеляційної інстанції Згідно з частинами першою та другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 10 ч. 1 ст. 353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників. (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13-ц). За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до пунктів 2-4 статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення встановлений статтею 287 ЦПК України. Частиною третьою статті 287 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку. У порушення зазначених вимог процесуального закону суд першої інстанції заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення не розглянув, а залишив без розгляду з підстав пропущення строку на подання такої заяви, чим порушив порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Суд першої інстанції постановив ухвалу без належного врахування обставин, що мають значення для справи, невірно застосував положення процесуального права та порушив порядок для вирішення питання про перегляд заочного рішення, оскільки нормами ЦПК України не передбачено залишення без розгляду заяви про перегляд заочного рішення у зв`язку з пропуском строку на подання такої заяви. Статтею 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Таким чином, залишаючи заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, суд першої інстанції позбавив відповідача права апеляційного оскарження, оскільки без проходження процедури перегляду заочного рішення в суді першої інстанції відповідач позбавлений права оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку (ч. 4 ст. 287 ЦПК України). У низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас, встановлення обмежень доступу до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру, перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи. На наведені вище обставини, суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов передчасного висновку про відмову у прийнятті заяви про перегляд заочного рішення. Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню на підставі ст. 379 ЦПК України, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Хейніса Олександра Григоровича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 13 січня 2021 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач С. К. Медвецький судді: С. Г. Копаничук В. В. Оніщук