LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова КАС ВС620/2668/19

від 25.02.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду …

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року м. Київ справа № 620/2668/19 адміністративне провадження № К/9901/27177/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Дашутіна І. В., суддів Шишова О. О., Яковенка М. М. розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 у складі судді Соломко І. І. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у складі колегії суддів: Лічевецького І. О., Кобаля М. І., Мельничука В. П.у справі № 620/2668/19 за адміністративним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Комунальне підприємство «АТП-2528» Чернігівської міської ради (далі - КП «АТП-2528», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС України у Чернігівській області, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 № 00001561400 на суму 1 241 666,00 грн та податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 № 00001571400 на суму 496 666,50 грн.

2. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Чернігівській області від 29.05.2019 № 00001561400 на суму 1 241 666,00 грн та податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 № 00001571400 в частині суми 496 297,16 грн. У решті позовних вимог відмовлено. 2.1. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено: 3.1. КП «АТП-2528» є юридичною особою, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 24.09.2019 № 24799758, видами діяльності якого у тому числі є збирання безпечних відходів (38.11). 3.2. Підприємство здійснює діяльність на підставі Статуту. Уся діяльність підприємства є об`єктом оподаткування ПДВ. 3.3. 23 квітня 2019 року податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача на предмет дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт № 326/14/03358216 (далі - акт перевірки). 3.4. Зі змісту зазначеного акта встановлено, що позивачем порушено вимоги п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 993 333,00 грн, у тому числі за серпень 2018 року в сумі 993 333,00 грн та завищено від`ємне значення податку на додану вартість всього у сумі 56 552,00 грн, у тому числі за грудень 2018 року у сумі 56 552,00 грн; вимоги п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) у частині не реєстрації податкових накладних і порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. 3.5. 16 травня 2019 року позивачем подано заперечення на акт перевірки № 01-21/479 та скаргу від 06.06.2019 № 01-21/526, які відповідачем, у частині висновків щодо порушення п. 198.5 статті 198 Податкового кодексу України та п.п. 201.10. статті 201 Податкового кодексу України залишено без змін, про що винесено рішення від 12.08.2019 № 38540/16199-99-11-04-01-25. 3.6. На підставі акту перевірки винесені податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 № 00001561400 на суму 1 241 666,00 грн та податкове повідомлення - рішення від 29.05.2019 № 00001571400 на суму 496 666,50 грн. 3.7. Уважаючи вказані рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду із указаним позовом.

4. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, із висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що платник податку має право на формування податкового кредиту незалежно від того, чи почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку товари/послуги та основні фонди протягом звітного податкового періоду. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. 5.1. Касаційна скарга аргументована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції не було застосовано висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 15.05.2020 у справі № 440/511/19, від 18.03.2020 у справі № 804/708/16, від 18.06.2019 у справі № 803/1860/16. 5.2. Заявник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій зроблено помилковий висновок про придбання комунальних машин для використання у господарській діяльності, оскільки за період перевірки податковим органом, зазначені машини не використовувались.

6. У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

8. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

9. Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

10. Колегія суддів звертає увагу на те, що положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

11. Відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

12. При цьому, згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

13. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Законодавчі вимоги щодо порядку оформлення первинних облікових документів визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV).

14. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

15. Крім того, частинами першою та другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

16. Судами попередніх інстанцій встановлено, що між КП «АТП-2528» (Замовник) та ТОВ «Науково - виробничий центр СПЕЦ-МОНТАЖ» (Постачальник) укладено договір на закупівлю товару № 13/11/17 від 13.11.2017, пунктом 1 якого визначено, що Постачальник зобов`язується поставити Замовнику товар: ДК 021:2015: код 34920000-2 дорожнє обладнання (Комунальна прибиральна машина - НАКО CITYMASTER 2000 з навісним обладнанням). Замовник зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

17. При цьому, судами також встановлено, що 04.12.2017 постачальником товару виписано видаткову накладну № 1, 11.12.2017 здійснено перерахування коштів за придбаний товар. Метою придбання товару (техніки) вказано використання у господарській діяльності з надання послуг відповідно до діяльності підприємства, визначеного Статутом.

18. Крім того, судом першої інстанції було встановлено та не заперечувалось сторонами, що всі первинні документи були надані позивачем під час перевірки та відображені на сторінках акту перевірки № 326/14/033582/16 від 25.04.2019.

19. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

20. Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

21. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

22. Положеннями пункту 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

23. Отже, платник податку має право на формування податкового кредиту незалежно від того, чи почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку товари/послуги та основні фонди протягом звітного податкового періоду.

24. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі Статуту Комунального підприємства, одним із основних видів його діяльності є санітарне очищення міста, що свідчить про те, що придбані позивачем за результатами проведення процедури закупівель прибиральні машини безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю останнього.

25. При цьому, посилання скаржника на постанови Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 440/511/19, від 18.03.2020 у справі № 804/708/16, від 18.06.2019 у справі № 803/1860/16 не приймаються до уваги, оскільки зазначені судові рішення не містять будь-яких правових висновків стосовно конкретної норми права, яка на думку скаржника застосована неправильно.

26. З огляду на вищезазначене, колегією суддів не встановлено порушення судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги не підтвердились під час касаційного перегляду справи.

27. Згідно з частиною першою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

28. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержавнням норм матеріального і процесуального права.

29. Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах касаційної скарги та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін.

30. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

32. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 620/2668/19 за адміністративним позовом Комунального підприємства «АТП-2528» Чернігівської міської ради до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень- залишити без змін.

33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Суддя-доповідач І. В. Дашутін Судді О.О. Шишов М. М. Яковенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»