Постанова 4852 № 804/8301/16

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 804/8301/16 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О., за участю: представника позивача: Акулова Є.В., представника відповідача: Москалець Г.В.. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 17 вересня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Верба І.О.), прийняту у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро, в адміністративній справі №804/8301/16 за позовом Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Східного Міжрегіонального управління по роботі з великими платниками податків про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и в : Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2020 року відмовлено в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду. Не погодившись з ухвалою суду Акціонерне товариство «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить ухвалу суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що з 01.01.2017 набрав чинності Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні, яким внесено зміни, зокрема, до статті 200 ПК України. Вказаним законом змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який вже не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Водночас, за пунктом 56 Підрозділу 2 Прикінцевих і Перехідних положень ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, був зобов`язаний до 01.02.2017 сформувати у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування поданих до 01.01.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Станом на даний час Тимчасовий реєстр не працює, внесення до нього відомостей не є можливим, а чинним законодавством України не передбачено ані механізм відшкодування сум ПДВ, включених до Тимчасового реєстру, ані структуру такого реєстру. Отже, наразі виконання постанови шляхом внесення відомостей про існуючу заборгованість зі сплати суми бюджетного відшкодування до Тимчасового реєстру не є можливим. Відтак, на думку позивача, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність підстав для зміни порядку та способу виконання рішення суду, чим позбавив позивача права на ефективний судових захист. Від відповідача надійшло клопотання про заміну сторони відповідача у справі його правонаступником у зв`язку з тим, що 30.07.2019 року відбулася державна реєстрація юридичної особи Офісу великих платників ДПС, яка є правонаступником Офісом великих платників ДФС. Постановою Кабінету Міністрів України №893 від 30.09.2020 року «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку. До переліку ліквідованих територіальних органів Державної податкової служби входить і Офіс великих платників податків ДПС. На базі ліквідованого Офісу великих платників податків ДПС та його територіальних управлінь створено нові управління по роботі з великими платниками податків, зокрема й Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків. Відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила клопотання задовольнити, заміни відповідача у справі Офіс великих платників податків ДФС на його правонаступника Східне Міжрегіональне управління по роботі з великими платниками податків. Представник відповідача в судовому засіданні зазначив про направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу, який останній озвучив у судовому засіданні. Відповідно до приписів ст. 304 КАС України, учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відзив на апеляційну скаргу має містити: 1) найменування суду апеляційної інстанції; 2) ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти, за наявності; 3) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги; 4) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає відзив на апеляційну скаргу; 5) перелік матеріалів, що додаються. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву на апеляційну скаргу додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи Суд апеляційної інстанції зазначає, що озвучений представником відповідача в судовому засіданні відзив не може бути прийнятий судом, оскільки даний відзив не подано до суду першої інстанції із дотриманням порядку, визначеного ст. 304 КАС України. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 у даній справі, залишеною без змін ухвалою суду апеляційної інстанції від 11.04.2017, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС про визнання неправомірною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю: - визнано неправомірною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Головного управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат за липень 2016 року у сумі 789 770,79 грн; - зобов`язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС надати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів - Головному управлінню Державної казначейської служби у Дніпропетровській області, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Публічного акціонерного товариства Південний гірничо-збагачувальний комбінат за липень 2016 року у сумі 789 770,79 грн. Постановою Верховного суду від 19.02.2019 касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 804/8301/16 залишено без змін. 05.08.2019 позивачу видано виконавчий лист. 08.09.2020 Акціонерним товариством Південний гірничо-збагачувальний комбінат подано заяву про зміну способу виконання рішення. В обґрунтування заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду позивач зазначає, що у зв`язку із змінами в законодавстві рішення суду неможливо виконати у порядку та в спосіб, визначений судом, відтак з метою отримання позивачем ефективного судового захисту та відновлення порушених прав, позивач просить суд зміни спосіб виконання рішення суду з зобов`язання вчинити певні дії на стягнення коштів. Відмовляючи в задоволенні заяви про зміну порядку та способу виконання рішення суду суд першої інстанції виходив з того, що у заявленому клопотанні позивач просить змінити резолютивну частину постанови, змінивши характер спору на майновий шляхом стягнення з державного бюджету через орган казначейства, який не був учасником справи, сум відшкодування ПДВ. Суд зазначив, що вирішення клопотань про зміну порядку і особу виконання рішення здійснюється судом шляхом постановлення ухвали, і в такому випадку не вирішується спір по суті і не обирається новий спосіб захисту порушеного права. Відтак, на думку суду першої інстанції, відсутніми є підстави для задоволення означеного клопотання. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до статті 378 КАС України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленому раніше порядку і способом. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. При цьому, зміна на підставі статті 378 КАС способу чи порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Як правильно зазначив суд першої інстанції, вирішення клопотань про зміну порядку і особу виконання рішення здійснюється судом шляхом постановлення ухвали, і в такому випадку не вирішується спір по суті і не обирається новий спосіб захисту порушеного права. У такому провадженні суд не здійснює вибір ефективного способу захисту порушеного права по суті спору, а виключно у відповідності до статті 378 КАС вирішує процесуальне питання зміни способу виконання рішення суду, яким зобов`язано відповідача подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок про відшкодування позивачу суми податку на додану вартість. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду по даній справі. Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 308, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року в адміністративній справі №804/8301/16 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Постанова в повному обсязі складена 24.02.2021 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай