Постанова 4851 № 520/3894/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 р.Справа № 520/3894/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Бартош Н.С. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.05.20 року по справі № 520/3894/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА" до Одеської митниці Держмитслужби про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видану Одеською митницею. В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що оскаржувані рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видана Одеською митницею є незаконними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЯРА" до Одеської митниці Державної Митної служби України про скасування рішення - задоволено в повному обсязі. Скасовано рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020. Скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, видану Одеською митницею. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що по митної декларації АСАУР були згенеровані наступні обов`язкові форми контролю у напрямку контролю митної вартості товарів: - 105-2. Контроль правильності визначення митної вартості товарів, необхідно перевірити достовірність декларування транспортних витрат (фрахт контейнерів). Згідно наявної інформації, фрахт контейнера з відповідної країни до порту призначення коштує близько від 3500 до 4300 USD. Перевірити документи, що підтверджують транспортні витрати. Витребувати документи, що підтверджують митну вартість та її складові, відомості про які зазначені у гр.44 МД (якщо такі не були подані митниці). їх скан-копії з ЕЦП декларанта прикріпити до МД. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2)3дійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Учасник ЗЕД ТОВ "ВАЯРА" недавно взятий на облік. Товари № 1, 2: це перше митне оформлення імпортером цього Товару з даною країною походження за останній рік здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів; -106-2. Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.20J5 № 689 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ; -117-2. Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці ДФС для перевірки числового значення заявленої митної вартості. По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1,2) Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон У країни». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ. Відповідач звертає увагу, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс) умови поставки FOB FREE ON BOARD (... named port of shipment) ФРАНКО-БОРТ (... назва порту відвантаження), "франко-борт" означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження; нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту переходу товару через поручні судна в названому порту відвантаження. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку тому, що положення вищезазначених норм законодавства України передбачають зазначення повних та достовірних відомостей про вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України як складової частини митної вартості товарів, а тому ненадання уповноваженою особою декларанта до митного оформлення документів, які підтверджують вартість перевезення (фрахту) товарів до моменту перетинання ними митного кордону України виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Відповідач наголошує, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що положення вищезазначених законодавчих актів України передбачають наявність в точних та достовірних про митну вартість товарів у документах, які підтверджують митну вартість товарів (в тому числі і в рахунках-фактурах (інвойсах), в контрактах), а тому встановлення факту того, що відповідно до комерційного інвойсу від 27.12.2019 № TSYT166486 ціна товару визначена на умовах FOB xingang Китай, проте, згідно умов п.2.1., п.4.1. зовнішньоекономічного контракту від 24.9.2019 №,TSYT166486 та Специфікації №1 від 24.09.2019, умови поставки товару FOB tianjinf Китай, тобто відрізняється порт завантаження та відправки, викликало сумніви у достовірності наданих до митного оформлення документах та виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. На думку відповідача, судом першої інстанції не було прийнято до уваги того, що встановлення факту того, що у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 24.09.2019 № Т8УТ166486, інвойсі від 27.12.2019 № Т8УТ166486, пакувальному листі від 27.12.2019 б/н печатка та підпис іноземного контрагенту є ідентичними на всіх документах, маючи однаковий нахил та взаєморозташування один до одного. Зазначене вище свідчить про можливо наявні ознаки підробки у наданих додатково банківських платіжних документах від 07.11.2019 № 8 та від 04.02.2020 № 9 відсутні підписи уповноваженої особи банку та печатки банку у спеціально відведених місцях, зазначене вище могло свідчити про можливо наявні ознаки підробки, викликало сумніви у достовірності наданих для підтвердження митної вартості товарів документів, що виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-УІ. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому серед іншого, зазначає, що апелянт жодним чином не спростовує, що витрати за пакування, доставку та навантаження товару на борт човна у порту Тяньцзинь (Ксинганг) покладаються на продавця, оскільки, згідно п.5.1 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 упаковка, перевірка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця. Позивач звертає увагу, що порт TIANJIN (XINGANG) є одним портом, який має подвійну назву (тобто, порт з назвою XINGANG, що знаходиться у місті TIANJIN), що підтверджується інтернет ресурсами та Специфікацією. Також позивач зазначає, що у наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 24.09.2019 № TSYT166486, інвойсі від 27.12.2019 № TSYTЬ66486, пакувальному листі від 27.12.2019 б/н, печатка та підпис іноземного контрагенту виконані факсиміле, тому дійсно є ідентичними, що є допустимим при оформленні документів; та не може свідчити про їх підробку. Крім того, печатка та підпис розташовані під різним кутом та мають відмінне місцерозташування на аркуші. У наданих додатково банківських платіжних документах від 07.11.2019 № 8 та від 04.02.2020 № 9 є підписи уповноваженої особи банку та печатки банку у спеціально відведених місцях, що також спростовує доводи відповідача щодо їх відсутності. Відповідно п.4.3. договору від 10.06.2019 №0390/19 визначено що вартість транспортно-експедиторських послуг підлягає оплаті на умовах передоплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору не передбачені інші терміни, порядок і умови розрахунків. 03.01.2020 була подана Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг. 17.02.2020 ТОВ «Глобал Оушен Лінк» виставлено рахунок на транспортно-екпедиторські послуги до України у розмірі 73340,99 грн, який оплачено 20.02.2020, що підтверджується довідкою про транспортні витрати та платіжним дорученням від 20.02.2020 №

63. Таким чином, на думку позивача, ним надані повні достовірні документи щодо вартості транспортування вантажу, яка була сплачена одразу після виставлення рахунку 17.02.2020 відповідно п.4.3. договору від 10.06.2019 №0390/19. Вартість транспортування до порту відправника покладається на Продавця, про що зазначено в пункту Першому відзиву. До митної вартості не включаються - витрати на транспортування після ввезення, що передбачено п.2 ч. 11 ст.58 МКУ. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 24.09.2019 між позивачем - ТОВ «ВАЯРА» (Покупець) та компанією TANGSHAN HANTOP TOOLS MAKING CO.,LTD (Продавець) було укладено договір №TSYT166486 про придбання 7 позицій товару - лопата та 1 позиції грабель, на загальну суму 26790 доларів США. Позивач 07.11.2019 року сплатив попередню оплату у розмірі 30% в сумі 8037 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №8, та провело остаточний розрахунок в сумі 18731,64 долари США - 04.02.2020 року, що підтверджується платіжним дорученням №

9. Також під час розгляду справи судом було встановлено, що усього за товар було сплачено 26768,64 долари США, оскільки 24 лопати (6 позиція PROFORMA INVOICE) не вмістилися до контейнеру та не були придбані позивачем, що підтвержується рахунком-фактурою (Інвойсом) від 27.12.2019 № TSYT166486. На підставі заявки про надання транспортно-експедиторських послуг №2 від 03.01.2020 ТОВ «Глобал Оушен Лінк» взяло зобов`язання здійснити транспортування вищевказаного товару за маршрутом Xingang- Харків (загальний узгоджений обсяг послуг: Морський фрахт, вивантаження контейнера з борта судна, страхування порожнього обладнання, оформлення контейнера в порту, транспортування контейнера за маршрутом, експедиторська винагорода, розмитнення), за що позивач - ТОВ «ВАЯРА» сплатило 4680 доларів США за курсом НБУ на дату виставлення рахунку. Відповідно до наданого рахунку на оплату транспортно-експедиторських послуг за межами митно;го кодону України №334530 від 17.02.2020 вартість послуг перевезення до порту України склало 73340,99 грн. 20.02.2020 п;озивач сплатив ТОВ «Глобал Оушен Лінк» 73340,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням №63 20.02.2020 ТОВ «ВАЯРА» через уповноважену особу ПП «ГОЛ-СЕРВІС» до пункту контроля «Визирка» відділу митного оформлення № 1 митного поста «Південний» була подана митна декларація для здійснення митного оформлення зазначеного товару (UA500130.2020.205628), відповідно до якої митна вартість товарів, визначена декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються (вартість операції). Митну вартість для акцизу 10% визначено у розмірі: 26768,64 (сума закупівлі, долари США) * 24,649 (курс долара США на дату подання декларації) + 73340,99 (сума витрат за межами України) = 733161,20 грн.*10%= 73316,12 грн. Митна вартість для ПДВ визначена наступним чином: 733161,20+73316Д2=806477,30грн.*20%=161295,46грн. Також судом першої інстанції було встановлено, що для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом, надано наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 24.09.2019 № TSYT166486; доповнення до зовнішньо-економічного договору (Специфікація) від 24,09.2019; пакувальний лист від 27.12.2019; рахунок-фактура (інвойс) від 27.12.2019 № TSYT166486; коносамент від 03.01.2020 WMS19124643; сертифікат про проходження товару від 03.01.2020 20С1302В0867/00001; рахунок фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 17.02.2020 № 334530, довідка про транспортні витрати від 17.02.2020 контракт від 10.06.2019 № 0390/19; договір про надання послуг митного брокера від 01.02.2013 МБ-001/13. 24.02.2020 відділом митного оформлення № 1 митного поста «Південний» було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. 25.02.2020 декларантом надано додатково копії валютних платіжних доручень від 07.11.2019 №8, від 04.02.2020 №9 з відмітками обслуговуючого банку; копію Заявки ТОВ «Глобал Оушен Лінк» з умовами оплати перевезення; копію платіжного доручення від 20.02.2020 №63 з відміткою обслуговуючого банку про оплату транспортно-експедиційних послуг; експортну декларацію країни відправника; прас-лист від 24.09.2019 та пояснення. Однак 27.02.2020 року відповідачем - Одеською митницею ДМС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27.02.2020 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053 від 20.02.2020. Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів взагалі не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, доказів зворотного відповідачем до суду надано не було. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ст. 50 ч. 1 п. 1 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до ст. 54 ч. 1, 2 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійсненрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Згідно зі ст. 57 ч. 1 п. 1 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну, є визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до ст. 58 ч. 2, 3 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача, щодо неможливості перевірити правильність митної вартості товару, оскільки в наданих документах відсутня інформація щодо вартості упаковки, робіт, пов`язаних з пакуванням та витрат на навантаження оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, з наступних підстав. Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно п.5.1 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 упаковка, перевірка та маркування товару здійснюється за рахунок продавця. Відповідно п. 1.3 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 продавець має передати товар, який упакований так, як потребує Договір. Згідно Специфікації № 1 - один 40-футовий контейнер. Згідно п.4.1 Договору від 24.09.2019 №TSYT166486 умови постачання визначаються згідно Інкотермс-2010 та специфікацій на продукцію, а згідно специфікації №1 до Договору від 24.09.2019 № TSYT166486 умови поставки: FOB Тяньцзинь (Ксинганг), Китай, тобто витрати за пакування, доставку та навантаження на борт човна у порту Тяньцзинь (Ксинганг) покладаються на Продавця. Крім того, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача відносно різниці порту завантаження та відправки, оскільки порт TIANJIN (XINGANG) є одним портом, який має подвійну назву (тобто, порт з назвою XINGANG, що знаходиться у місті TIANJIN), що підтверджується Специфікацією. У наданих до митного оформлення зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 24.09.2019 № TSYT166486, інвойсі від 27.12.2019 № TSYT166486, пакувальному листі від 27.12.2019 б/н, печатка та підпис іноземного контрагенту виконані факсиміле, тому дійсно є ідентичними, що є допустимим при оформленні документів. Крім того, слід зазначити, що у наданих позивачем банківських платіжних документах від 07.11.2019 № 8 та від 04.02.2020 № 9 є підписи уповноваженої особи банку та печатки банку у спеціально відведених місцях, що також спростовує доводи відповідача. Відповідну п.4.3. договору від 10.06.2019 №0390/19 визначено що вартість транспортно-експедиторських послуг підлягає оплаті на умовах передоплати на підставі рахунків, виставлених Експедитором, якщо в Заявці або інших додатках до Договору не передбачені інші терміни, порядок і умови розрахунків. 03.01.2020 була подана Заявка про надання транспортно-експедиторських послуг. 17.02.2020 ТОВ «Глобал Оушен Лінк» виставлено рахунок на транспортно-екпедиторські послуги до України у розмірі 73340,99 грн., який оплачено 20.02.2020, що підтверджується довідкою про транспортні витрати та платіжним дорученням від 20.02.2020 №

63. Як вбачається з матеріалів справи, в заявці передбачено об`єм послуг: морський фрахт, вивантаження контейнера з борта судна, страхування порожнього обладнання, оформлення контейнера в порту, транспортування контейнера за маршрутом, експедиторська винагорода, розмитнення. Сума 4680 доларів США стосується як транспортно-експедиторських послуг до порту України так і транспортування з порту до місцезнаходження ТОВ «ВАЯРА» у Харківській області. Частиною 10 статті 58 МКУ передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати: п.5) на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; п.6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; До митної вартості не включаються - витрати на транспортування після ввезення, що передбачено п.2 ч. 11 ст.58 МКУ. Отже, позивач - ТОВ «ВАЯРА» за транспортно-експедиторські послуги до порту України сплатив 73340,99 грн. з 4 680 доларів США, що включені до митної вартості. Інша сума у розмірі 41694,25грн. була сплачена після розмитнення 05.03.2020р. за послуги транспортування товару з порту України до місцезнаходження позивача, яка відповідно п.2 ч.11 ст.58 МКУ не підлягає включенню до митної вартості товару. Відповідно до довідки про транспортні витрати від 17.02.2020 року, витрати на страхування за межами митної території України у позивача були відсутні. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача, що прайс-лист виробника товарів від 24.09.2019 б/н не містить умов поставки товарів відповідно до яких зазначені ціни товарів, не зазначено термін його дії, колегія суддів зазначає, що дата прайса та укладення зовнішньоекономічного договору співпадають, тому відсутні будь-які сумніви щодо вартості товару на час укладання договору. В п.п.4,5 договору від 24.09.2019 № TSYT166486 передбачені як умови поставки, так і дані щодо пакування. Щодо доводів апеляційної скарги відповідача стосовно розбіжностей у наданій додатково копії митної декларації країни відправлення №021720190000470922 колегія суддів зазначає, що зазначений номер транспортного документу №910000393 не повинен бути еквівалентним коносаменту, зазначеному у 44 графі митної декларації, оскільки №910000393 є номером накладної-підтвердження (Booking Confirmation) від Судовласника (лінія MAERSK) прийняття вантажу від Продавця, а документ з номером WMS19124643 (домашній коносамент) є підтвердженням права на отримання вантажу Покупця. Обидва номери вказані в заявці на надання транспортно-експедиторських послуг №2 від 03.01.2020р. в графі Реквізити коносаменту. Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті. Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Верховний Суд у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. Таким чином, аналізуючи наведені норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. За основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято вантажномитні декларації №UA500302019/200235 від 11.12.2019 та №UA500302020/202038 від 18.02.2020. Проте, під час розгляду справи судом встановлено, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів взагалі не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, доказів зворотного відповідачем до суду надано не було. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053, відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси позивача. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2020/000027/2 від 27/02/2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500130/2020/00053 є такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року по справі № 520/3894/2020 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.05.2020 року по справі № 520/3894/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 25.02.2021 року