Постанова Київський апеляційний суд № 368/413/20

Справа № 368/413/20 Головуючий 1 інстанція- Кириченко В.І. Провадження № 22-ц/824/3011/2021 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І. П О С Т А Н О В А іменем України 24 лютого 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд у складі колегії судів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Верланова С.М., Мережко М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2020 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про стягнення в порядку регресу виплаченого відшкодування,- в с т а н о в и в: У квітні 2020 року Моторне (транспортне) страхове бюро України звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивований тим, що 20 січня 2019 року відповідач ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SAAB» реєстраційний номер НОМЕР_1 ,на вул.Майбороди у м.Києві, наближаючись до перехрестя порушив ПДР, а саме не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, допустивши зіткнення із автомобілем «Lexus RX300» реєстраційний номер НОМЕР_2 , належним ОСОБА_2 . Вина відповідача ОСОБА_1 у порушенні ПДР і скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП стверджується постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 08 лютого 2019 року про накладення стягнення у вигляді штрафу. Внаслідок ДТП автомобіль «Lexus RX300» отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 25/01-ТЗ від 01 лютого 2019 року вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу «Lexus RX300» становить 36637,82 грн. Вказував, що цивільно-правова відповідальність власника пошкодженого автомобіля «Lexus RX300» була застрахована за договором обов`язкового страхування. Водночас відповідач ОСОБА_1 на дату скоєння ДТП не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а тому потерпілий у ДТП ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою, до якої додав свій поліс обов`язкового страхування № АМ/8274318 з терміном дії з 06 жовтня 2018 року до 05жовтня 2019 року. Виконуючи перед страхувальником свої обов`язки, передбачені ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ 21 березня 2019 року здійснило виплату потерпілому страхового відшкодування у розмірі 29342,90 грн. (платіжне доручення № 936232 від 21 березня 2019 року). У зв`язку з чим, посилаючись на ст.1191 ЦК України та ст.38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач просив стягнути з відповідача на його користь в порядку регресу виплачене - 2 - відшкодування в розмірі 29342,90 грн. та судові витрати. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із з ОСОБА_1 на користь МТСБУ виплачене страхове відшкодування в розмірі 6973,40 грн. та судовий збір у розмірі 504,48 грн. Не погоджуючись із рішенням, позивач МТСБУ подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким вимоги МТСБУ задоволити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального і неправильне застосування норм матеріального права. Скарга мотивована тим, що суд невірно визначив розмір шкоди 6973,40 грн., який не відповідає розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування, про що суду були надані усі належні докази. Вважає, що зазначення працівником поліції при складанні довідки про ДТП щодо пошкодження лише заднього правого колеса автомобіля обумовлене відсутністю у нього спеціальних знань і неможливістю виявити приховані пошкодження, які були встановлені при огляді автомобіля. Відповідач не оскаржив звіт № 25/01-ТЗ щодо вартості матеріального збитку як і не спростував його, не було допитано у якості свідка експерта. Відповідач ОСОБА_1 подав письмове пояснення, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно задоволи позовчастков, а доводи апеляційної скарги МТСБУ є безпідставними і надуманими, не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду. Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки в даній справі ціна позову становить 29342,90 грн., що менше ста розмірів прожиткового мінімуму, і дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження,апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що у зв`язку із відшкодуванням МТСБУ власнику автомобіля «Lexus RX300» ОСОБА_2 шкоди, завданої з вини відповідача ОСОБА_1 внаслідок порушення останнім правил дорожнього руху при керуванні джерелом підвищеної небезпеки, у МТСБУ виникло право зворотньої вимоги (регресу) до відповідача у розмірі виплаченого відшкодування. А саме відшкодування здіснене МТСБУ правомірно у зв`язку із відсутністю у відповідача поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. При цьому суд виходив з того, що доведеним розміром шкоди, пов`язаним із ДТП, є сума у розмірі 6973,40 грн. Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону. Згідно ст.1166 ЦК України шкода завдана майну особи, відшкодовується в повному - 3 - обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За положеннями ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України). Згідно ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст.22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров`ю та майну третіх осіб під час ДТП. Відповідно до пп.«а» п.41.1 ст.41 вказаного Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, зокрема у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Згідно положень п.38.2.1 ст.38 вказаного Закону МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, що спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2019 року на вул.Майбороди у м.Києві сталася ДТП за участюавтомобілів «SAAB» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 та «Lexus RX300» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталося внаслідок порушення відповідачем п.16.11 ПДР, зокрема ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «SAAB» і наближаючись до нерегульованого перехрестяпорушив ПДР, а саме не надав перевагу в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, допустивши зіткнення із автомобілем «Lexus RX300». Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 08 лютого 2019 року відповідача ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ПДР і скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу. В результат ДТП автомобіль «Lexus RX300» отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 25/01-ТЗ від 01 лютого 2019 року вартість матеріального збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу «Lexus RX300» становить 36637,82 грн. Цивільно-правова відповідальність власника пошкодженого автомобіля «Lexus RX300» ОСОБА_2 була застрахована за договором обов`язкового страхування, що стверджується страховим № АМ/8274318 із терміном дії з 06 жовтня 2018 року до 05жовтня 2019 року. Також судом встановлено, що на момент скоєння ДТПвідповідач ОСОБА_1 не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв`язку з чим потерпілий у ДТП ОСОБА_2 з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ із відповідною заявою і позивач, виконуючи свої обов`язки перед страхувальником, передбачені ст.41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 21 березня 2019 року здійснив виплату потерпілому страхового відшкодування у розмірі 29342,90 грн. (платіжне доручення № 936232 від 21 березня 2019р.) - 4 - За таких обставин, з огляду на те, що позивач МТСБУ відшкодував потерпілому шкоду, завдану з вини відповідача, а також з урахуванням обставин ДТП, зазначених працівником міліції пошкоджень автомобіля та їх вартості, суд вірно задоволив позовні вимоги частково, стягнувши 6973,40 грн., тобто збиток, який безпосередньо пов`язаний із ДТП. Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно визначив розмір шкоди 6973,40 грн., який не відповідає розміру виплаченого МТСБУ страхового відшкодування потерпілому, про що суду були надані усі належні докази, колегія суддів відхиляє як необгрунтовані. Вирішуючи спір, суд вірно погодився із доводами відповідача про те, що оцінювачем безпідставно враховано при визначенні розміру збитку наступні пошкодження: накладка передніх правих дверей, ущільнювач передніх правих дверей, накладка задніх правих дверей, ущільнювач задніх правих дверей, двері передні праві, поріг правий, накладка заднього крила. Окрім цього, оцінювач невірно врахував під заміну ризину, диск та ковпак, оскільки на момент ДТП на автомобілі «Lexus RX300» були встановлені литі диски, які не передбачають ковпаків. Вказані висновки суду повністю відповідають матеріалам ДТП, зокрема схемі ДТП та описаним працівником поліції пошкодженням, які додані до схеми ДТП і в яких поліцейський зазначає про пошкодження на автомобілі «Lexus RX300» лише заднього правого колеса, а у автомобілі «SAAB» - переднього бампера (а.с.36-37). Жодних відомостей про пошкодження дверей, накладок тощо, які є очевидно видимими і мали бути зазначені поліцейським, немає. Таке повністю відповідає поясненням потерпілого ОСОБА_2 , які останній надав поліцейському, вказавши, що пошкоджене лише заднє праве колесо (а.с.38). Це ж стосється посилань позивача на те, що зазначення працівником поліції при складанні довідки про ДТП щодо пошкодження лише заднього правого колеса автомобіля обумовлене відсутністю у нього спеціальних знань і неможливістю виявити приховані пошкодження, що були встановлені при огляді автомобіля, які колегія суддів відхиляє як необгрунтовані з викладених вище підстав. При цьому включення оцінювачем до ремонтної калькуляції ремонту передніх дверей взагалі не співвідноситься із виявленими на автомобілі пошкодженнями та не відповідає схемі ДТП, зокрема описаному способу та місцю контакту автомобілів при зіткненн. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не оскаржив звіт № 25/01-ТЗ щодо вартості матеріального збитку як і не спростував його, а також, що не було допитано у якості свідка оцінювача, безпідставні, оскільки по-перше, оцінка розміру шкоди та правильності звіту входить до предмета доказування у справі і здійснюється судом з урахуванням доводів та заперечень сторін незалежно від його оскарження. По-друге, допит експерта має відбуватися виключно за клопотанням відповідної сторони і лише у випадку якщо суд погодиться і визнає таке клопотння обгрунтованим, чого в даній справі не встановлено. Інших доводів незаконності судового рішення апеляційна скарга не містить. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, а тому визнає дане рішення законним та обґрунтованим. Підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає. Згідно ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах (ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятидесяти розмірів прожиткового мінімуму для - 5 - працездатних осіб не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, визначених у п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Керуючись ст.ст.259, 374, 375, 381 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення. Рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України. Головуючий Судді: