Постанова 4820 № 674/713/20

Провадження № 33/4820/14/21 Справа № 674/713/20 Головуючий в 1-й інстанції Драч І. В. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., захисника Возняк А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу захисника Возняк А.Г., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року,- в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Міцівці, Дунаєвецького району, жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить десять тисяч двісті гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 27 червня 2020 року о 5 год. в м. Дунаївці Хмельницької області, по вул. Шевченка, керував транспортним засобом Renault іноземної реєстрації НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота, і в присутності двох свідків, відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння з використанням дозволених технічних засобів фіксування такого стану на місці зупинки та в медичному закладі у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі захисник Возняк А.Г., в інтересах ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вважає оскаржувану постанову незаконною та ухваленою з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що судом не надано належної оцінки всім докам, оскільки в порушення вимог закону відмовлено у задоволенні клопотання про допит свідків. Крім того, у зв`язку із внесеними змінами до положень ст. 130 КУпАП, станом на 20.07.2020 року - дату розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не підлягає адміністративній відповідальності за ст. 130 КУпАП, оскільки вказана стаття не передбачає саме адміністративну відповідальність за керування транспортними засобом в стані алкогольного сп`яніння, так як 01.07.2020 року законодавець скасував даний акт. У зв`язку з наведеним уважає, що наявні усі підстави для закриття провадження у справі у зв`язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VIII від 22.11.2018 року. Заслухавши доповідь судді, захисника ОСОБА_2 , на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали адміністративної справи, перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен, на вимогу працівника поліції пройти, в установленому порядку, медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає, у тому числі, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Суддя місцевого суду прийшов до обґрунтованого висновку про доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння, при викладених у постанові обставинах. Так, з даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 238946 від 27 червня 2020 року вбачається, що 27.06.2020 року о 05 год. 00 хв., в м. Дунаївці Хмельницької області, по вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault іноземної реєстрації НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: почервоніння обличчя, різкий запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку, відмовився у присутності двох свідків (а.с.1), чим порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. З письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 слідує, що вони були очевидцями того, як поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти освідування на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного приладу «Драгер», а також у медичному закладі, на що, останній, відмовився (а.с. 4,5). Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З переглянутого апеляційним судом відеозапису видно, до автомобіля під керуванням ОСОБА_1 під`їхали працівниками поліції, з мотивів того що автомобіль бувбез державного номерного знаку. Під час розмови, у працівника поліції виникла підозра про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим йому було запропоновано пройти огляд на визначення стану сп`яніння. З початку такий огляд він погоджувався пройти, проте згодом, від проходження огляду, на місці зупинки та в медичному закладі, у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, відмовляється, що було чітко відображено на відеозаписі. В судовому засіданні апеляційної інстанції сторона захисту не заперечила факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння. Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення у суду відсутні. Апеляційний суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачала настання адміністративної відповідальності у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з огляду на наступне. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КУпАП було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння - відтак адміністративна відповідальність за ці дії відновлена з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій. При розгляді справи щодо ОСОБА_1 порушень норм процесуального та матеріального права, що могли б стати підставою для скасування постанови суду з наведених апелянтом в апеляційній скарзі мотивів, допущено не було. Посилання захисника та ОСОБА_1 на інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок суду про доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні цього адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Місцевим судом були встановлені дійсні обставини справи, дана належна оцінка особі правопорушника, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.5 ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. З урахуванням наведеного, підстав для скасування постанови у межах апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя- п о с т а н о в и л а: Постанову Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 липня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Возняк А.Г. - без задоволення. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша