Постанова 4812 № 487/163/20

24.02.21 22-ц/812/386/21 Єдиний номер справи 487/163/20 Провадження 22-ц812/386/21 Головуючий по 1 інстанції Черенкова Н.П. Головуючий і доповідач по 2 інстанції Колосовський С.Ю. П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 24 лютого 2021р. м. Миколаїв Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: Колосовський С.Ю., Локтіонова О.В., Ямкова О.О., секретар судового засідання Лівшенко О.С., за участі представників сторін: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020р. за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, встановила: У січні 2020р. ОСОБА_4 пред`явила позов до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину в розмірі ј частини заробітку (доходу). Позивач зазначала, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 02 липня 2005р. по 18 квітня 2012р. від якого вони мають доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на те, що після припинення сімейних стосунків їх спільна дитина проживає з нею, а відповідач не надає коштів на утримання дитини, позивач просила про задоволення її вимог. Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020р. позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти в розмірі ј частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 14 січня 2020р. і до повноліття дитини. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на незаконність рішення суду, просив його змінити, зменшивши розмір стягнення аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу). Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні з наступних підстав. Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст.180 СК). Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ст.181 СК). Відповідно до ст.182 СК при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. За правилами ст.183 СК частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 02 липня 2005р. перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , який було розірвано рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 18 квітня 2012р. Рішення про розірвання шлюбу набрало законної сили 30 квітня 2012р. Від даного шлюбу сторони мають доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після припинення шлюбних відносин сторони проживають окремо, а місце проживання доньки за їх домовленістю визначено з матір`ю. ОСОБА_3 інших аліментних зобов`язань не має, працює в ГУНП в Херсонськеій області, за період з лютого 2020р. по липень 2020р. йому нараховано загалом 86132,33 грн. заробітної плати, після відрахування податків і обов`язкових платежів 69336,53 грн. (69336,53 15503,82 1291,98). За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 не має на праві власності нерухомого майна. За договором оренди від 11 грудня 2019р. ОСОБА_3 орендує квартиру за яку щомісячно сплачує 4000 грн. За таких обставин та враховуючи, що відповідач інших аліментних зобов`язань не має, суд дійшов до вірного висновку про необхідність стягнення з нього аліментів на утримання дитини. В той же час, визначаючи розмір стягнення аліментів, суд всупереч положень ст.182 СК не врахував стан здоров`я відповідача, який перебуває на обліку в медичному закладі з діагнозом мікрокардіофіброз, в 2020р. неодноразово проходив курси стаціонарного лікування у зв`язку з чим має потребу у продовженні лікуванні з вживанням вартісних ліків. Таким чином, рішення суду в силу п.4 ч.1 ст.376 ЦПК в частині розміру стягнення аліментів підлягає зміні зі стягненням з відповідача з їх визначенням у розмірі 1/5 частини заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої доньки, оскільки до цієї суми (69336,53 грн. : 6 = 11556,09 грн. : 5 = 2311,22 грн.), яка вирахувана за даними заробітної плати на липень 2020р. і є максимально наближеною до прожиткового мінімуму на дитину (з липня 2020р. 2318 грн., з січня 2012р. 2395 грн.) повинні додаватись і витрати матері на утримання дитини, що загалом буде складати необхідний і достатній розмір забезпечення для гармонійного розвитку дитини. Часткове задоволення позову є підставою (ст.141 ЦПК) для перерозподілу судових витрат, понесених відповідачем у зв`язку з розглядом справи в судах першої (включаючи подачу заяви про перегляд заочного рішення) і апеляційної інстанцій. Керуючись ст.ст.367,374,376,382 ЦПК, колегія суддів п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 грудня 2020р. в частині визначення розміру стягнення аліментів та судових витрат змінити, зменшивши розмір стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання доньки - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/5 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 336,26 грн. судових витрат у зв`язку із розглядом справи в судах першої і апеляційної інстанцій. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів лише у випадках, передбачених ст.389 ЦПК. Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2021р. Головуючий: Судді: