Постанова Черкаський апеляційний суд № 709/1494/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Черкаси Справа № 709/1494/20 Провадження № 22-ц/821/252/21 категорія 304090200 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: головуючого: Єльцова В. О. суддів: Бородійчука В. Г., Нерушак Л. В. учасники справи: позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк»; відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» - адвоката Вонсович Ольги Анатоліївни на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : 1.Описова частина Короткий зміст позовних вимог Позивач звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги позивач мотивує тим, що 07.12.2018 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 07.12.2018. Відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 100 000 грн., з можливістю його коригування, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 3,2 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (38,4 % річних), зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом понад встановлені строки у розмірі 6,4 % на місяць на суму простроченої заборгованості за кредитом (76,8 % річних). Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за укладеним договором належним чином не виконувала, прострочення зі сплати щомісячного платежу сягнуло понад 90 днів, у зв`язку із чим, на підставі положення п.п. 4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулося Істотне порушення Клієнтом зобов`язань. Тому, 01.06.2020 позивачем було направлено відповідачу повідомлення про необхідність погашення заборгованості. Однак відповідач жодних дій щодо погашення заборгованості не вчинив. А тому просив стягнути з останньої заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.12.2018 у розмірі 43669,41 грн. - заборгованість за тілом кредиту, яка виникла станом на 17.07.2020. Зазначено, що на залишок простроченої заборгованості Банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2020 року в позові АТ «Універсал Банк» відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, позивачем у позовній заяві були зазначені відомості щодо нарахування на залишок простроченої відповідачем заборгованості неустойки (а.с. 6), однак у розрахунку заборгованості вказані відомості відсутні. Суд першої інстанції відмовив у позові з підстав ненадання банком виписки по картковому рахунку відповідача, внаслідок чого виникла заборгованість, а також ненадання належним та допустимих доказів щодо розміру встановленого кредитного ліміту. Короткий зміст вимог апеляційної скарги У грудні 2020 року представник АТ «Універсал Банк» Вонсович О. А. подала апеляційну скаргу через суд першої інстанції, в якій просила рішення Чорнобаївського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Судові витрати покласти на відповідача. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що відмовляючи в позові у зв`язку з недоведеністю позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що банк мав би підтвердити, що на час укладання договору діяли саме ці умови, а не інші, суд позбавлений можливості перевірити правильність нарахованої відповідачу заборгованості, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача, але вона не надана, також позивачем не надано доказів щодо розміру встановленого відповідачу ліміту кредитування, оскільки такі відомості не містяться в анкеті-заяві, а також надані Умови та правила обслуговування не можна вважати складовою кредитного договору, оскільки вони не підписані та не визнаються відповідачем. Проте скаржник з таким мотивуванням суду не погоджується, виходячи з наступного. Вказує, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не надав можливості АТ «Універсал Банк» надати відповіді на відзив, внаслідок чого не з`ясував усіх обставин справи, обмежившись аргументами відповідача. Щодо порушень матеріального права та суті позову, скаржник вказує, що особливість проекту monobank є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом Банку, який виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови, опубліковані на сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua/terms., що включають тарифи паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank. Анкету-заяву відповідачем було підписано 07.12.2018, відповідно саме в цей період були дійсні правила в редакції 04.12.2018, а тому відповідач на момент підписання анкети-заяви не міг бути ознайомлений з будь-якими іншими правилами. Також вказує, що в мобільному додатку на постійній основі містяться тарифи, тому з використання власного пін-коду відповідач у справі має цілодобовий доступ до тарифів. Крім того скаржник зазначає, що з 28.12.2018 відповідач активно користувалася карткою monobank за рахунок кредитних коштів. Зазначає, що слід врахувати специфіку договору monobank, адже він не є договором Приватбанку, на судову практику якого посилається відповідач у відзиві, оскільки проект «monobank» не є ідентичним кредитним карткам виданим АТ «Приватбанк». Посилаючись на Закон України «Про електронну комерцію», вказують, що відповідач своїм електронним цифровим підписом підписала анкету-заяву, підключила додаток системи monobank, користувалася коштами, порушила зобов`язання, а тому є всі підстави для стягнення з неї заборгованості в сумі 43669 грн. 41 коп. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Відповідно до відомостям зазначеним у анкеті-заяві ОСОБА_1 виявила бажання відкрити поточний рахунок у гривні на своє ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов Договору та наведених нижче умов. У п. 2 анкети-заяви зазначено, що ОСОБА_1 погоджується з тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням цього договору остання підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, ОСОБА_1 погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту (п. 3 анкети-заяви). До кредитного договору банк додав Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) (а.с.12-34). При цьому ні витяг з тарифів обслуговування платіжних карток, ні Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не містять підписи сторін.

Мотивувальна частина Позиція Апеляційного суду Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Перевіривши доводи апеляційної скарги, Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів з розгляду цивільних справ дійшла висновку, що апеляційна скарга АТ «Універсал Банк» підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду не повністю відповідає. Відмовляючи в позові АТ «Універсал Банк», суд першої інстанції виходив з того, що банком не надано належного розрахунку заборгованості за тілом кредиту, внаслідок чого суд не міг пересвідчитися в правильності нарахування заборгованості в сумі 43669, 41 грн. Також суд виходив з того, що позивачем не надано належних доказів щодо розміру встановленого ліміту кредитування, оскільки вказані відомості не містяться в анкеті-заяві підписаної сторонами. Колегія суддів апеляційного суду не повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони є помилковими, зробленими за неправильного застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В анкеті-заяві позичальника від 07 грудня 2018 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 07.12.2018, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.Monobank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank». Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які викладені на банківському сайті https://www.Monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою «Monobank», в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК, за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Універсал Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих їй умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Суд вважає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.Monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 07.12.2018 шляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді процентів і неустойки (штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань. Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року №543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту. Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ «Універсал Банк» дотрималося вимог, передбачених частиною другою ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у стягненні заборгованості по тілу кредиту в сумі 43669,41 грн., заслуговують на увагу частково, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки. На підставі укладеного договору відповідач ОСОБА_1 отримала кредитну картку, на яку зарахований кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суд першої інстанції не в повній мірі дослідив розрахунок заборгованості за договором б/н від 07.12.2018, укладеного між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 17.07.2020, та відповідно не надав належної оцінки цьому доказу. Як вбачається з указаного розрахунку заборгованості (а.с. 9-10), загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) становить 43669,41 грн. Проте колегія суддів не повністю погоджується з правильністю суми заборгованості за тілом, оскільки в цю суму Банком було враховано 1332,60 грн. нарахованих відсотків на залишок поточної заборгованості за кредитом та 7535,71 грн. простроченої заборгованості за тілом кредитку. Колегія суддів вважає, що з наданого розрахунку заборгованості вбачається заборгованість за тілом кредиту станом на 30.04.2020 в сумі 34 801,10 грн. Відповідачкою в період з 15.06.2019 по 14.12.2019 була погашена сума заборгованості за наданим кредитом в розмірі 27878 грн., а тому враховуючи заборгованість за тілом в сумі 34801,10 грн., яка встановлена апеляційним судом, та суму в розмірі 27878 грн., яка сплачена відповідачкою, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 6 923,10 грн. (34801,10 грн. - 27878 грн.). Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов`язків у сторін. Відповідно до частини 3статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини 3статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Враховуючи те, що анкета-заява, підписана ОСОБА_1 не містить домовленості сторін про сплату відсотків, пені та комісій за користування кредитними коштами, саме по собі підписання відповідачем анкети-заяви без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг не може бути підставою для задоволення позовних вимог в тій сумі, яка заявлена позивачем. Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 користувалася виданою банком платіжною карткою, проте, не в повному обсязі виконувала обов`язок по погашенню боргу по кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість перед позивачем, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість висновків місцевого суду та відмови в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту. З огляду на зазначене, рішення суду в частині відмови щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованості за тілом не можна вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог частково. Аргументи апеляційної скарги частково є виправданими. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04). Відповідно до п. п. б, в п. 4 ч. 1 ст 382 ЦПК України, в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Згідно з нормами ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З матеріалів справи вбачається, що за звернення з позовом до суду першої інстанції, АТ «Універсал Банк» сплатило судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № СF_2488 від 10 вересня 2020 року. (а.с. 8). За звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою, АТ «Універсал Банк» сплатив судовий збір у розмірі 3153,00 грн., що підтверджується квитанцією № 9019/5 від 18 грудня 2020 року. (а.с. 140). Враховуючи часткове задоволення позову та апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню 832,90 грн. за подання апеляційної скарги та позовної заяви (2102+3153)*15,85% (частка на яку задоволено позовні вимоги). Таким чином, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» слід стягнути судові витрати в розмірі 832 грн. 90 коп. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Вонсович О. А. задовольнити частково. Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 13 листопада 2020 року скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» у справі за позовом до ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 16.12.2014 Чорнобаївським РС УДМС України в Черкаській області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) суму заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.12.2018 у сумі 6923 грн. 10 коп. Стягнути з ОСОБА_1 ( паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 16.12.2014 Чорнобаївським РС УДМС України в Черкаській області, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 832 грн. 90 коп. В решті позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови,лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Постанова складена 23 лютого 2021 року. Головуючий Судді: