Постанова 4802 № 161/1490/15-ц

Справа № 161/1490/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Присяжнюк Л. М. Провадження № 22-ц/802/286/21 Категорія: 39 Доповідач: Шевчук Л. Я. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 лютого 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Шевчук Л.Я., суддів - Данилюк В.А., Киці С.І., секретар с/з - Опейда В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум» - Яценка Євгена Олександровича на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року у цій справі позов задоволено. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 97248,41 грн. У листопаді 2020 року правонаступник стягувача ПАТ «ВТБ Банк» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум» звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, в якій просив суд видати дублікати виконавчих листів у справі № 161/1490/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договром, а також просив поновити пропущений процесуальний строк для пред`явлення виконавчих листів у цій справі до виконання. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2020 року постановлено заяву стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум» про видачу дублікату виконавчого листа повернути заявнику без розгляду. Не погоджуючись із постановленою судом ухвалою, представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум» - Яценко Є. О. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча у встановленому законом порядку були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому апеляційний суд розглянув справу у їх відсутності. Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, а також доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу представника стягувача слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви стягувача, суд першої інстанції посилався на те, що заява ТзОВ «Колекторське агентство «Пактум» не відповідає вимогам частини другої статті 183 ЦПК України, оскільки до неї не додано доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження), а тому, на думку суду, заяву про видачу дубліката виконавчого листа слід повернути особі, яка її подала. Такі висновки судом зроблені з порушенням норм процесуального права. Повертаючи стягувачу заяву про видачу дубліката виконавчого листа, судом враховано вимоги абзацу 2 частини 2 статті 183 ЦПК України, яка передбачає, що до заяви, скарги клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі, в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Апеляційний суд вважає що норми частини 2 статті 183 ЦПК України не регулюють спірні правовідносини. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах: «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року; «Беллет проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Тобто, Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації. Як встановлено судом, стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку із втратою виконавчих листів від 19 листопада 2015 року у справі №161/1490/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, виданих на підставі рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 травня 2015 року, яким постановлено стягнути солідарно із ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в користь ПАТ «ВТБ Банк» заборгованість за договором кредиту від 05 грудня 2013 року в розмірі 97 248, 41 грн. Порядок видачі дубліката виконавчого документа передбачений підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, відповідно до якого у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу, як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна відповідати вимогам частини 3 статті 175 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України. У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 року за № 8 «Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» зазначено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не були виконані втрачені судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили. За положеннями частини 2 статті 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). Суд першої інстанції у порушення зазначених вимог процесуального законодавства не звернув уваги на те, що вимоги частини 2 статті 183 Розділу 2 «Заяви з процесуальних питань» ЦПК України не регулюють спірні процесуальні правовідносини за заявою стягувача про видачу дубліката виконавчого листа, а тому не підлягають застосуванню у цій справі, оскільки вказана норма процесуального права поширюється виключно на заяви (клопотання, заперечення), подані до суду без дотримання вимог частин першої або другої цієї статті. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що розділ VII ЦПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» - це окремий вид судового провадження, який містить у собі окремий процесуальний режим розгляду справ. Крім того, виконання судових рішень є завершальною стадією судового процесу. Саме такий принцип застосовує Європейський суд з прав людини у своїй сталій практиці, зазначаючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною судового процесу, оскільки без цієї стадії судового процесу сам факт прийняття будь якого рішення суду втрачає сенс. Саме на цій стадії судового процесу завершується відновлення порушених прав особи. Враховуючи сталу практику Європейського суду з прав людини, зазначені вище положення національного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний суд приходить до висновку, що із-за порушення норм процесуального права ухвалу суду першої інстанції слід скасувати з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статті 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «Колекторське агентство «Пактум» - Яценка Євгена Олександровича задовольнити. Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 грудня 2020 року в цій справі скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді