Постанова 4803 № 181/272/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1826/21 Справа № 181/272/20 Суддя у 1-й інстанції - Юр`єв О. Ю. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2021 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., за участю секретаря Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області, на рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до об`єднаної територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай), - ВСТАНОВИЛА: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до об`єднаної територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області, в якому просив визнати за ним право на земельну частку (пай) в розмірі 5,32 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території об`єднаної Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства колишнього АТ «ім. Шевченка» Межівського району Дніпропетровської області. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 19 січня 1995 року КСП «ім. Шевченко» видано Державний акт на право колективної власності на землю. При паюванні земель і передачі їх у колективну власність КСП «ім.Шевченка» позивач працював зварником з 1993 року по лютий 1997 рік. На підставі відомостей, які містяться у трудовій книзі, згідно протоколу №6 від 02 червня 1992 року ОСОБА_1 прийнято в члени АТ Шевченко Межівського району. Архівною довідкою архівного відділу Межівської РДА Дніпропетровської області №М-346 від 27 грудня 2019 року підтверджується, що згідно протоколу загальних зборів членів колгоспу ім.Шевченка від 02 лютого 1993 року №1 затверджено рішення про прийняття позивача до членів колгоспу. Після звернення ОСОБА_1 19 листопада 2019 року із заявою до відділу у Межівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області йому стало відомо про відсутність позивача у списку громадян членів КСП, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до вище вказаного державного акту. Таким чином згідно Указу Президента України №720/95 від 08 серпня 1995 року Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям ОСОБА_1 має право на земельну частку (пай), не дивлячись на те, що з невідомих причин його не внесено до вказаного вище списку. Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року позовні вимоги задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в розмірі 5,32 умовних кадастрових гектар для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території об`єднаної Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, який встановлений для члена колективного сільськогосподарського підприємства колишнього АТ «ім.Шевченка» Межівського району Дніпропетровської області. Не погоджуючись з вказаним рішенням заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Межівської селищної ради Дніпропетровської області подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом встановлено, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 01 січня 1984 року, ОСОБА_1 , 1963 року народження прийнятий в члени АТ Шевченко Межівського району Дніпропетровської області згідно протоколу №6 від 02 червня 1992 року. Архівною довідкою архівного відділу Межівської РДА Дніпропетровської області №М-346 від 27 грудня 2019 року затверджено рішення правління колгоспу ім.Шевченка про прийом в члени ОСОБА_1 . Рішенням Межівського районного суду Дніпропетровської області №181/1427/19 від 22 листопада 2019 року встановлено факт належності ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 01 січня 1984 року. Рішення набрало законної сили 24 грудня 2019 року. Архівна довідка відділу трудового архіву Межівської районної ради Дніпропетровської області №М-474-19 від 12 грудня 2019 року свідчить про стаж роботи ОСОБА_1 в колгоспі ім.Шевченко, який реогранізовано в аграрно - виробниче акціонерне товариство Шевченко, правонаступником якого є ТОВ Шевченко в період з січня 1993 року по січень 1997 року. 19 січня 1995 року КСП ім. Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області був виданий Державний акт на право колективної власності на землю серії ДП МЖ №004, у тому що вказаному власнику землі передається у колективну власність 3869, 9 гектарів землі в межах згідно з планом, до якого додано список громадян - членів КСП імені Шевченка. Інформаційним листом відділу Держгеокадастру в Межівському районі Дніпропетровської області №М-135/0-0.31-132/139-19 від 22 листопада 2019 року підтверджується, що в списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, який додається до Державного акту на право колективної власності на землю серії ДП МЖ №004, виданого КСП ім. Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області не значиться. Разом з цим, судом встановлено, що колгосп ім.Шевченка 02 лютого 1993 року реорганізовано в аграрно-виробниче акціонерне товариство Шевченко, яке 27 квітня 2000 року перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю Шевченківське, яке припинено 02 листопада 2006 року. Таким чином, на час видання державного акту на спірні земельні ділянки, тобто 19 січня 1995 року, ОСОБА_1 працював в аграрно-виробничому акціонерному товаристві Шевченко, ані в КСП ім. Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області. Відповідно до наданих апелянтом архівних відомостей Межівської районної державної адміністрації колгосп ім.Шевченка та аграрно-виробниче акціонерне товариство Шевченко не перетворювалося в КСП ім.Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області. Тобто, колгосп ім.Шевченка, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Шевченківське, та КСП ім.Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області є різними юридичним особами. Разом з цим, матеріали справи не містять відомостей про надання колгоспу ім.Шевченка та його правонаступникам права колективної власності на землі, що знаходиться на території об`єднаної Межівської селищної ради Межівського району Дніпропетровської області, яка встановлена для члена колективного сільськогосподарського підприємства колишнього АТ ім.Шевченка Межівського району Дніпропетрвоської області. Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на судовий захист оспорюваних або не визнаних прав. Відповідно до частини дев`ятої статті 5 ЗК України (в редакції від 22 червня 1993 року) кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу. Згідно з частиною першою статті 22 ЗК України право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і документа, що посвідчує це право. Відповідно до ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року земля є об`єктом права колективної власності підприємства, майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам, суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства. Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року №720/95 Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства. Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективною сільськогосподарського підприємства сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними та має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність. Отже, згідно зі статтями 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та відповідно до вище зазначеного Указу, особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта. Враховуючи наведені норми закону та встановлені обставини по справі колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки матерілаи справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був членом КСП ім. Шевченка с.Українка Межівського району Дніпропетровської області на час отримання останнім державного акту на землю. Тоді як, відповідно до матеріалів справи позивач працював та був членом колгоспу ім.Шевченка, правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю Шевченківське, якому не передано у колективну власність земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва відповідно до державного акту серії ДП МЖ №004. Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволені позовних вимог. Відповідно до ст.141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги на користь Прокуратури Дніпропетровської області у розмірі 3 362, 60 грн. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити. Рішення Межівського районного суду Дніпропетровської області від 12 травня 2020 року скасувати. ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог до об`єднаної територіальної громади Межівської селищної ради Дніпропетровської області про визнання права на земельну частку (пай) відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь прокуратури Дніпропетровської області судові витрати в сумі 3362 грн. 60 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров