Постанова 4803 № 185/9753/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3238/21 Справа № 185/9753/19 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко В. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Демченко Е.Л. за участю секретаря Бондаренко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року,- В С Т А Н О В И В: 25 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною заявою та просить суд видати обмежувальний припис щодо встановлення ОСОБА_2 заборони наближатися ближче ніж на 100 метрів до неї; заборони находитися разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 ; заборони вести з нею листування та телефонні переговори або контактувати з нею через будь-які інші засоби зв`язку, посилаючись на переслідування її ОСОБА_2 та вчинення у відношенні неї домашнього та психологічного насильства. В обґрунтування зазначила, що вона з 20.09.2008 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2018 року було розірвано. Від шлюбу вони мають неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На протязі декількох останніх років відповідач постійно коїть сварки та скандали, грубо та нецензурно її ображає, в результаті чого вона неодноразово викликала поліцію. За останні два роки тільки офіційно ОСОБА_2 не менше 10 разів вчиняв відносно неї протиправну поведінку, з ним проводилися заходи, направлені на корегування поведінки, неодноразово він попереджався про недопустимість вчинення протиправної поведінки у майбутньому, притягався до адміністративної відповідальності, йому, як кривднику, вже виписувався терміновий заборонний припис. Проте, всі ці дії та заходи не вплинули на поведінку ОСОБА_2 , оскільки він продовжує свої протиправні дії та постійні сварки та скандали з нею, переслідує її, погрожує вбивством та іншими насильницькими діями. З метою безпеки свого життя вона змушена звернутися до суду та просить задовольнити заявлені вимоги (а.с.1-3) Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису - задоволено частково. Видано обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і встановлено наступні заходи тимчасового обмеження прав та покладено на нього наступні обов`язки: - заборонено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вести листування та телефонні переговори з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , контактувати з нею через інші засоби зв`язку. Встановлено строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців з дня ухвалення рішення суду. У задоволенні інших вимог ОСОБА_1 - відмовлено (а.с.43-47). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні вимоги щодо заборони ОСОБА_2 наближатися до заявника ближче ніж на 100 метрів та заборони находитися разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 , та ухвали нове рішення яким вказані вимоги задовольнити (а.с. 53-55). Враховуючи, що апелянтами фактично оскаржується рішення суду в частині відмови у задоволенні вимоги щодо заборони ОСОБА_2 наближатися до заявника ближче ніж на 100 метрів та заборони находитися разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 , апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість судового рішення в частині, яка оскаржується. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а відповідно й апеляційним судом не перевіряється. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду в оскарженій частині залишити без змін, виходячи з наступних підстав. Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 20 вересня 2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2018 року розірвано. У шлюбі у них народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим 21 жовтня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1038. Заявник ОСОБА_1 вказала, що на даний час її колишній чоловік вчиняє психологічне і фізичне насильство в сім`ї проти неї. З даного приводу вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів (поліції) та за її зверненнями працівниками поліції неодноразово проведені бесіди профілактичного характеру, винесено декілька офіційних попереджень про недопустимість вчинення насильства у сім`ї. На підставі свідоцтва про право власності на житло від 06.06.2016 року, виданого Відділом по обліку комунального майна та житлової площі Виконавчого комітету Павлоградської міської ради, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 . Згідно довідки про реєстрацію та склад сім`ї за № 8890 від 11.09.2019 року, виданої КП "Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр" Павлоградської міської ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . У судовому засіданні підтверджено та не заперечувався той факт, що ОСОБА_2 зареєстрований та проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Згідно характеристики з місця проживання, наданою ОСББ "Преображенська 3", ОСОБА_2 характеризується негативно, коїть сварки та бійки, нападає на колишню дружину, погрожує їй, з ним проводилися бесіди профілактичного характеру з приводу ненормальної поведінки. У зв`язку з протиправною поведінкою ОСОБА_2 , заявник разом з неповнолітньою дитиною: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , переїхали проживати до матері заявника - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання від 18.11.2019 року, складеного комісією ОСББ "Дніпровська, 155". Відмовляючи у задоволенні вимоги щодо заборони ОСОБА_2 наближатися до заявника ближче ніж на 100 метрів та заборони находитися разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 , суд 1 інстанції виходив з того, що заявник разом з неповнолітньою дитиною переїхали проживати до матері заявника у м. Павлоград, і крім того, у разі задоволення вказаної вимоги це буде порушувати права ОСОБА_2 . Із вказаними висновками суду 1 інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного. Згідно п. п. 3, 6, 7, 8 ч. 1, ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі. Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи. Як регламентовано ст. 16 зазначеного Закону, передбачено ведення Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі - це автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі. До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства). Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації. Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства. Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису. Зокрема, відповідно до ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» на строк від одного до шести місяців. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків: заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; обмеження спілкування з постраждалою дитиною; заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб. Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи) (ч. 3 ст. 26 цього Закону). Як вбачається із матеріалів справи, відповідно довідки про реєстрацію та склад сім`ї за № 8890 від 11.09.2019 року, виданої КП "Міський інформаційно-розрахунковий аналітичний центр" Павлоградської міської ради, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також вбачається, що заявник разом з неповнолітньою дитиною переїхала проживати до своєї матері - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується актом про фактичне проживання від 18.11.2019 року, складеного комісією ОСББ "Дніпровська, 155". Зі справи вбачається, що ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності у березні 2018 року за ст. 173 КупАП за дрібне хуліганство вчинено відносно ОСОБА_4 . Інші, наявні у справі докази щодо звернень заявника до поліції (висновки та відповіді) стосуються подій, які мали місце у 2018 році. Крім того, як зазначив представник апелянта, наразі між сторонами розглядається спір шодо виселення ОСОБА_2 з вищезазначеної квартири. Отже, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ризики вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, зокрема й у квартирі АДРЕСА_1 , не встановлено. Виходячи з встановлених конкретних обставин справи, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд 1 інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про заборону ОСОБА_2 наближатися до заявника ближче ніж на 100 метрів та заборони находитися разом з нею у квартирі АДРЕСА_1 . Колегія суддів вважає, що справа розглянута всебічно, встановлені правовідносини, що склалися між сторонами, яким надана вірна правова оцінка, досліджені наявні докази, висновки суду першої інстанції обґрунтовані чинними нормами матеріального права. Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Посилання апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги оскільки, вони зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Зокрема, апеляційна скарга містить лише посилання на незгоду з судовим рішенням, при цьому, в ній взагалі відсутні доводи, які б обґрунтовували незаконність судового рішення та які норми матеріального й процесуального права були порушені судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Апелянт під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої вимоги, та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, оскільки згідно із ч. 1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч., ч. 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Таким чином, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України і його слід залишити без змін в оскарженій частині. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2019 року в оскарженій частині залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: