Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/2879/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року справа №360/2879/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Геращенка І.В., Міронової Г.М., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 р. у справі № 360/2879/20 (головуючий І інстанції О.В. Захарова) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про стягнення винагороди за безпосередню участь в АТО, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до 12 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі відповідач), в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з березня 2016 року по квітень 2018 року у розмірі 11743,90 грн з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд: стягнув з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області на користь ОСОБА_1 винагороду за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з березня 2016 року по квітень 2018 року у загальній сумі 1012 (одна тисяча дванадцять) гривень 21 копійка з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів. Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що за спірний період, з урахуванням Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 № 385, нарахування грошової виплати за безпосередню участь в АТО повинно здійснюватися у пропорційному співвідношенні до днів фактичної участи з урахуванням місця здійснення заходів, а саме у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) 4200 грн., в інших районах (місцях) проведення АТО 1200 грн. Отже, винагорода за безпосередню участь в антитерористичній операції за період з березня 2016 року по квітень 2018 року повинна бути виплачена в сумі 27683,00 грн, але з йому виплачено лише 15939,10 грн винагороди за участь в АТО. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 проходив службу в ДСНС України, зокрема, остання посада перед звільненням начальник ДПРЧ-25 ГУ ДСНС у Луганській області, з якої звільнений 23 травня 2019 року за станом здоров`я. Зазначені обставини підтверджені наявними в матеріалах справи копіями паспорта громадянина України, картки платника податків, витягу із наказу ГУ ДСНС у Луганській області від 23 травня 2019 року № 167 (арк. спр. 10, 11, 13). Згідно з посвідченням від 07 червня 2018 року серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій (арк. спр. 12). Інформація про безпосередню участь позивача в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення Антитерористичної операції на території Луганської області з 28 березня 2016 року по 31 травня 2016 року, з 06 червня 2016 року по 09 червня 2016 року, з 21 червня 2016 року по 29 червня 2016 року, з 17 липня 2016 року по 21 листопада 2016 року, 06 грудня 2016 року по 24 січня 2017 року, з 08 лютого 2017 року по 01 червня 2017 року, з 17 червня 2017 року по 20 вересня 2017 року, з 21 жовтня 2017 року по 22 січня 2018 року, з 23 лютого 2018 року по 23 квітня 2018 року підтверджено довідкою ГУ ДСНС України у Луганській області від 05 березня 2020 року № 01-1198/231, сформованою на підставі: наказів першого заступника керівника АТЦ при СБУ (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) від 29 квітня 2016 року № 120, від 19 червня 2016 року № 171 дск, від 08.07.2016 № 190 дск, від 08.08.2016 № 221 дск, від 05 грудня 2016 року № 341 дск, від 05 січня 2017 року № 5 дск, від 07.02.2017 № 38 дск, від 04.03.2017 № 64 дск, від 26.06.2017 № 179 дск, від 18.07.2017 № 201 дск, від 06.10.2017 № 238 дск, наказів начальника ГУДСНС України у Луганській області від 02 листопада 2017 року № 326-НО, від 22.01.2018 № 20-НО, від 01.03.2018 № 65-НО, від 04.05.2018 № 171-НО, та копіями зазначених наказів (арк. спр. 14, 69-85). Згідно з довідкою від 04.03.2020 № 16 (арк. спр. 18) грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2016 року по 01 липня 2018 року складало: з квітня по грудень 2016 року: у квітні 665,34 грн, у травні 3598,13 грн, у червні 11899,02 грн (у тому числі 5949,51 грн матеріальна допомога на оздоровлення), у липні 6142,51 грн, у серпні 6542,51 грн (у тому числі 400,00 грн винагорода АТО), у вересні 7436,70 грн (у тому числі 1294,19 грн винагорода АТО), у жовтні 7187,61 грн (у тому числі 1248,71 грн винагорода АТО), у листопаді 5912,73 грн, у грудні 6169,80 грн; з січня по грудень 2017 року: у січні 8220,75 грн, у лютому 10554,94 грн (у тому числі 2334,19 грн винагорода АТО), у березні 8956,23грн (у тому числі 735,48 грн винагорода АТО), у квітні 10528,12 грн (у тому числі 2307,37 грн винагорода АТО), у травні 17201,50 грн (у тому числі 760,00 грн винагорода АТО, 8220,75 грн матеріальна допомога на оздоровлення), у червні 10220,75 грн (у тому числі 2000,00 грн разова премія), у липні 9994,94 грн (у тому числі 774,19 грн - винагорода АТО), у серпні 10580,75 грн (у тому числі 360,00 грн - винагорода АТО, 1000,00 грн - разова премія), у вересні 9033,65 грн (у тому числі 812,90 грн винагорода АТО), у жовтні 10131,07 грн (у тому числі винагорода АТО 890,32 грн), у листопаді 9240,75 грн, у грудні 12440,75 грн (у тому числі 1200,00 грн винагорода АТО, 2000,00 грн разова премія); з січня по липень 2018 року: у січні 10270,75 грн, у лютому 11548,17 грн (у тому числі 1277,42 грн винагорода АТО), у березні 25371,14 грн (у тому числі 171,43 грн винагорода АТО, 11534,48 грн - матеріальна допомога на оздоровлення), у квітні 12611,38 грн (у тому числі 812,90 грн винагорода АТО), у травні 12358,48 грн (у тому числі 560,00 грн винагорода АТО), у червні 13764,98 грн (у тому числі 600,00 грн разова премія), у липні 13164,98 грн. Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунково-платіжній відомості (арк. спр. 135) за відпрацьовані у березні 2016 року позивачу виплачено грошове забезпечення у розмірі 280,89 грн. Відповідно до довідки відповідача від 16 жовтня 2020 року № 5701-4969/57130 з березня 2016 року по квітень 2018 року позивач перебував у відпустках та лікарняних: щорічна основна відпустка за 2016 рік терміном на 30 календарних днів та 2 дні (19.06.2016, 28.06.2016) з 09.06.2016 по 10.07.2016 (відкликання з відпустки у зв`язку із службовою необхідністю з 21.06.2016); невикористана частина щорічної відпустки за 2016 рік терміном 18 календарних днів з 29.06.2016 по 16.07.2016; частина щорічної відпустки за 2016 рік терміном на 15 календарних днів з 21.11.2016 по 05.12.2016; звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою з 24.01.2017 по 08.02.2017; частина щорічної відпустки за 2017 терміном на 15 календарних днів та 1 день (04.06.2017) з 01.06.2017 по 16.06.2017, з виїздом до міст Харків та Маріуполь; частина щорічної відпустки за 2017 рік терміном на 30 календарних днів та 1 день (14.10.2017), з 20.09.2017 по 20.10.2017; продовження частини щорічної відпустки за 2017 рік у зв`язку з хворобою терміном на 04 календарних днів, з 08.11.2017 по 11.11.2017; частина щорічної відпустки за 2018 рік терміном на 15 календарних днів, з 22.01.2018 по 05.02.2018; звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою з 06.02.2018 по 23.02.2018; частина щорічної відпустки за 2018 рік терміном на 30 календарних днів та 2 дні (01.05.2018, 09.05.2018), з 23.04.2018 по 24.05.2018 (арк. спр. 123). Згідно з довідкою б/д б/н про кількість днів залучення до складу сил та засобів, які залучались та брали безпосередню участь в АТО, виданою ОСОБА_1 ДПРЧ-25 (арк. спр. 118-122), кількість днів залучення позивача до участі в АТО склала: в 2016 році: в березні 3 дні, в квітні 21 день, в травні - 21 день, в червні 9 дні, в липні 10 днів, в серпні 23 дні, у вересні 22 дні, у жовтні 21 день, у листопаді 14 днів, у грудні 19 днів; в 2017 році: в січні 16 днів, в лютому 15 днів, в березні 23 дні, в квітні 23 дні, в травні 23 дні, в червні 10 днів, в липні 21 день, в серпні 23 дні, у вересні 13 днів, у жовтні 7 днів, у листопаді 19 днів, у грудні 21 день; в 2018 році: в січні 15 днів, в лютому 4 дні, в березні 22 дня, в квітні 15 днів. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише в інших районах (місцях) проведення АТО, тому з 20.01.2016 обчислення винагороди позивачу за участь в АТО повинно здійснюватися з розрахунку 1200,00 грн на місяць. Суд апеляційної інстанції з зазначеним висновком суду першої інстанції не погоджується, з наступних підстав. За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 року № 638-VI (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 638-VI) встановлено, що антитерористична операція - комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності. У відповідності до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 31 січня 2015 року № 24, в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва). Згідно з пунктом 2 вказаної постанови військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Пунктом 3 вказаної постанови затверджено розмір винагороди військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 1, розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком

2. За унормуванням пункту 6 постанови визнано таким, що втратив чинність, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» від 4 червня 2014 року № 158 (Офіційний вісник України, 2014 року, № 46, стаття 1211) у частині виплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу винагороди в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення, але не менш як 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Наказом Міністерства оборони України «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» від 02 лютого 2015 року №49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2015 р. за № 135/26580, затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Цей наказ застосовується у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України, інших утворених відповідно до законів військових формуваннях, правоохоронних органах, Державній службі з надзвичайних ситуацій України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державній спеціальній службі транспорту (п. 3 Наказу). За приписами пункту 1 розділу ІІ Порядку № 49 військовослужбовцям (крім резервістів) у період мобілізації (у тому числі часткової) або з моменту введення воєнного стану та до дати завершення демобілізації або закінчення (скасування) воєнного стану, у період проведення АТО за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об`єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою виплачується винагорода у розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається, виходячи з розміру посадового окладу (у тому числі посадового окладу за посадою, до тимчасового виконання обов`язків (завдань) за якою допущено військовослужбовця), окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії, та повинен становити не менш як 3000 гривень на місяць. У разі участі у воєнних конфліктах чи АТО, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця розмір винагороди визначається пропорційно дням участі, виходячи з її розміру, що становить не менш як 3000 гривень (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 49). Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 49 винагорода виплачується за час, обрахований з дня фактичного початку участі військовослужбовців (крім резервістів) у заходах, зазначених у пункті 1 цього розділу, до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах командирів (штабу АТО). Пунктом 5 розділу ІІ Порядку № 49 передбачено, що військовослужбовці вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучені до проведення АТО; перебувають у підпорядкуванні (виконують завдання) керівництва штабу АТО (крім військовослужбовців військових прокуратур та розвідувальних органів України); перебувають у районі проведення АТО. Проаналізувавши вищенаведені правові норми, суд зазначає, що винагорода за безпосередню участь в АТО виплачується не за весь час залучення особи до складу сил та засобів АТО, а тільки за час фактичної участі цієї особи у відповідних заходах. Так, зарахування особи до списку осіб, що безпосередньо беруть участь у проведенні антитерористичних операцій, здійснюється на підставі відповідних наказів командирів (штабу АТО), в яких зазначається про дату початку такої участі та дату фактичного завершення такої участі. В подальшому, на підставі вмотивованого рапорту керівника структурного підрозділу, де проходить службу особа, Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в області видається відповідний наказ, який, в свою чергу, є підставою для нарахування грошової винагороди особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, призначеної за безпосередню участь у проведенні АТО. За змістом пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» (далі Постанова № 18) в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейським за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.05.2016 № 385 (далі Наказ № 385) затверджено Інструкцію про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду (далі - Інструкція). Пунктом 3 Наказу № 385 передбачено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року № 18 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських». Пунктом 1 Розділу І Інструкції визначено, що вона визначає механізм та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) ДСНС, її територіальних органів, установ та організацій, що належать до сфери управління ДСНС, за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду. За унормуванням п. 1 Розділу ІІ Інструкції виплата винагороди особам рядового і начальницького складу здійснюється за безпосередню участь в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду у таких розмірах із розрахунку на місяць: у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення) - 4200 гривень; в інших районах (місцях) проведення АТО - 1200 гривень. Винагорода виплачується пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, починаючи з дня фактичного початку безпосередньої участі осіб рядового і начальницького складу у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників (керівників) органів управління (підрозділів) (пункт 2). За приписами пункту 3 Розділу ІІ Інструкції особи рядового і начальницького складу вважаються такими, що беруть безпосередню участь в АТО, у разі одночасного дотримання таких умов: залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; перебування у безпосередньому підпорядкуванні керівництва оперативного штабу з управління АТО (далі - штаб АТО); перебування у районі проведення АТО. Підтвердженням безпосередньої участі для осіб рядового і начальницького складу органів управління (підрозділів) у Донецькій та Луганській областях у заходах у районах (місцях) проведення АТО є: витяг з наказу штабу АТО про включення (виключення) до (зі) складу сил та засобів АТО та безпосереднє залучення до виконання завдань (робіт) за призначенням у районах проведення АТО; витяг з наказу органу управління (підрозділу) про залучення до виконання завдань за призначенням у районі проведення АТО; оперативні донесення (звіти) про виконані заходи в районі проведення АТО, а також інші заходи в умовах особливого періоду з визначенням території (місця) їх виконання; витяги з книг служб органів управління (підрозділів) про виконані заходи (чергування) у районі проведення АТО; витяги з графіків несення служби в районі проведення АТО; інші офіційні документи або витяги з них, видані оперативним штабом АТО (штабами секторів або оперативно-тактичних угрупувань), що містять достатні докази безпосередньої участі в АТО на території відповідних областей (пункт 5 Розділу ІІ Інструкції). Відповідно до пункту 3 Інструкції про виплату грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.04.2015 № 475 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 14.09.2018) до грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу належать: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, щомісячні види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, що мають постійний характер, премії) та одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розділом IV «Надбавки і доплати» Інструкції про виплату грошового забезпечення передбачено такі види надбавок і доплат: надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби, надбавка за знання та використання іноземної мови, доплата за науковий ступінь, доплата за вчене звання, надбавка за спортивні звання, надбавка за почесне звання, надбавка фахівцям, які залучаються до підготовки рішень та висновків державних експертів з питань таємниць, надбавка за кваліфікаційну категорію, надбавка за кваліфікацію, надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі, надбавка за операторське обслуговування і збереження засобів засекреченого автоматичного зв`язку, доплата за службу в нічний час, надбавка за особливі умови служби, пов`язані з підвищеним ризиком для життя, надбавка за роботу в захисних ізолювальних дихальних апаратах, курсантська посадова надбавка, надбавка за службу у високогірних місцевостях, надбавка за службу в умовах режимних обмежень. Накази Антитерористичного Центру при Службі безпеки України підтверджують включення позивачадо сил та засобів, які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. Військовослужбовці з числа включених до таких сил та засобів у подальшому можуть залучатися до проведення Антитерористичної операції. Однією з обов`язкових умов для визнання військовослужбовця таким, що бере безпосередню фактичну участь у відповідних заходах в АТО є перебування такої особи у підпорядкуванні (виконання завдань) керівництва штабу АТО. Така фактична участь осіб в антитерористичній операції має бути підтверджена наказом командира штабу АТО. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 812/860/17, від 20 грудня 2019 року у справі № 360/3453/19, від 24 січня 2020 року у справі № 812/1487/17, від 06 лютого 2020 року у справі № 812/793/17, від 13 лютого 2020 року у справі № 360/2447/19, від 20 березня 2020 року у справі № 360/3264/18, від 24 квітня 2020 року у справі № 812/1511/17, від 29 травня 2020 року у справі 360/2138/19, від 24 вересня 2020 року у справі №1240/2008/18. Позивача залучено до безпосередньої участі у Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) з 28 березня 2016 року по 31 травня 2016 року, з 06 червня 2016 року по 09 червня 2016 року, з 21 червня 2016 року по 29 червня 2016 року, з 17 липня 2016 року по 21 листопада 2016 року, 06 грудня 2016 року по 24 січня 2017 року, з 08 лютого 2017 року по 01 червня 2017 року, з 17 червня 2017 року по 20 вересня 2017 року, з 21 жовтня 2017 року по 22 січня 2018 року, з 23 лютого 2018 року по 23 квітня 2018 року. З березня 2016 року по квітень 2018 року позивач перебував у районі проведення АТО. Інструкцією «Про порядок та умови виплати винагороди особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту за безпосередню участь в антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» визначено виплату винагороди пропорційно дням безпосередньої участі в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду, починаючи з дня фактичного початку безпосередньої участі у цих заходах до дня завершення такої участі, про що зазначається у відповідних наказах начальників (керівників) органів управління (підрозділів). Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 812/1273/17. Відповідно до Постанови № 24, Порядку № 49, Постанови № 18 та Наказу № 385 мала бути нарахована та виплачена винагорода за весь час безпосередньої участі в антитерористичній операції згідно з наказами Першого заступника Антитерористичного Центру при Службі безпеки України (керівника АТО на території Донецької та Луганської областей) та наказами начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку матеріали справи не містять доказів безпосередньої участі позивача в АТО у районах проведення активної фази АТО (лінії бойового зіткнення), а лише підтверджено участь в інших районах (місцях) проведення АТО, тому з 20.01.2016 року обчислення винагороди позивачу за участь в АТО повинно здійснюватися з розрахунку 1200,00 грн. на місяць з дня фактичного початку участі в операціях і заходах до дня завершення такої участі. Крім того, розмір винагороди позивача за безпосередню участь в АТО, обраховується з грошового забезпечення без врахування матеріальної допомоги на оздоровлення, разових премій та індексації. На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не приймаються судом в якості належних. Частина 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог. Згідно п.41 висновку №м11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 р. у справі № 360/2879/20 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 р. у справі № 360/2879/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів після складення повного тексту в порядку, визначеному ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано 24 лютого 2021 року Суддя-доповідач: Е.Г. Казначеєв Судді: І.В. Геращенко Г.М. Міронова