Постанова 4873 № 910/2711/20

від 03.02.2021 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" лютого 2021 р. Справа№ 910/2711/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Ткаченка Б.О. суддів: Коротун О.М. Майданевича А.Г. За участю секретаря судового засідання Вага В.В. Представників сторін: згідно з протоколом судового засідання від 03.02.2021 розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/2711/20 (суддя Пінчук В.І.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» про стягнення 7 136 603,16 грн ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» (далі - відповідач) про стягнення 7 136 603,16 грн., з яких: 5 046 384,66 грн. пеня та 2 090 218,50 грн. штраф. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано у повному обсязі жодного виду робіт, передбачених графіком їх виконання згідно з договором підряду № 20-4/2440-17 від 30.08.2017. Короткий зміст оскаржуваного рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 5 046 384 грн. 66 коп. пені, 2 090 218 грн. 50 коп. штрафу, 107 049 грн. 06 коп. судового збору/ Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не надано доказів того, що порушення строків виконання робіт передбачених договором підряду № 20-4/2440-17 від 30.08.2017 виникли з незалежних від останнього причин. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. За твердженням апелянта, суд першої інстанції не встановив обставин, які стали перешкодою для своєчасного виконання ним робіт, передбачених договором підряду № 20-4/2440-17 від 30.08.2017, що призвело до помилкових висновків про наявність вини відповідача у порушенні строків виконання робіт. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2020 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Ткаченка Б.О., суддів: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20 та призначено справу до розгляду на 27.10.2020. Розгляд справи здійснювався різними складами суду. 27.10.2020 в судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про перерву до 10.11.2020. У зв`язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. з 03.11.2020 по 11.11.2020 на лікарняному, розгляд справи 10.11.2020 не відбувся. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 розгляд справи №910/2711/20 призначено на 03.12.2020. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2020, у зв`язку із перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному, для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 прийнято справу №910/2711/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 до провадження колегію суддів у складі: головуючий суддя Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Коротун О.М. 03.12.2020 у судовому засіданні оголошено перерву до 26.01.2021. 26.01.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 03.02.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2021 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» пропущений строк на подання доказів, приєднано до матеріалів справи докази - засвідчену копію робочого проекту «ПС 330кВ «Павлоградська» ВРП-35кВ (інв.№6179). Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна,

25. Корегування» із засвідченою копією експертного звіту ДП «Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» щодо розгляду проектної документації №2960/е/18 від 24.10.2018 з Додатком до експертного звіту №2960/е/18. Позиції учасників справи Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20 повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції 30.08.2017 р. між Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі Дніпровської ЕС, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» як підрядником був укладений договір підряду № 20-4/2440-17 (далі - Договір № 20-4/2440-17). У розділі 1 Договору № 20-4/2440-17 визначено, що об`єкт будівництва - ПС 330 кВ «Павлоградська» ВРП-35кВ. Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання Інв. № 6179. Роботи - «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 ПС 330 кВ «Павлоградська» ВРП-35кВ. Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання Інв. № 6179 45310000-3 Електромонтажні роботи». Роботи виконуються згідно проекту №0206 «ПС 330кВ «Павлоградська» ВРП-35кВ (інв.№6179) Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна, 25, розробленим ВП НТЦЕ ДП «НЕК Укренерго». При використанні обладнання, відмінного від зазначеного в вищезазначеній ПКД (еквівалент) виконавець повинен узгодити їх з замовником, внести відповідні зміни до ПКД, узгодити з проектувальником, провести скоригованій ПКД незалежну експертизу, та отримати позитивний експертний звіт. Згідно з п. 1.1 Договору № 20-4/2440-17 найменування робіт: Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання Інв. № 6179 45310000-3 Електромонтажні роботи. Відповідно до п. 1.2 Договору № 20-4/2440-17 підрядник зобов`язується у 2017 році на свій ризик власними або залученими силами з власних матеріальних ресурсів виконати роботи, замовник - прийняти та оплатити такі роботи у відповідності з Додатком № 1 до цього Договору. Підрядник повинен виконати будівельні роботи, а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт) та передати іншу необхідну дозвільну документацію, затверджену в установленому порядку, прийняти виконані роботи та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Згідно з п. 4.1.1 Договору № 20-4/2440-17 ( в редакції додаткової угоди № 6 від 31.10.2018 р. до договору ) початок та закінчення всіх видів робіт за цим договором здійснюється у строки, згідно з графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору. Кінцевий строк виконання робіт встановлено 31.07.2019 р. Додатковою угодою № 7 від 19.12.2018 р. до договору сторони погодили його ціну шляхом її зменшення ( п. 2.3 договору ) в розмірі 49 432 503,19 грн., крім того ПДВ - 9 886 500,64 грн., а разом з ПДВ 59 319 003,83 грн. Пунктом 6.8.1 договору № 20-4/2440-17 передбачено, що у разі порушення встановленого умовами договору строку виконання підрядником зобов`язань, останній сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% ціни прострочених зобов`язань, за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф в розмірі 7% від вказаної ціни. Матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що станом на 16.01.2020 р. роботи, передбачені договором № 20-4/2440-17, відповідачем виконані лише частково на загальну суму 29 458 739,61 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт. Вартість невиконаних робіт становить 29 860 264,22 грн. з ПДВ (59 319 003,83 грн. - 29 458 739,61 грн.). У зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання робіт, позивач на підставі п. 6.8.1 договору № 20-4/2440-17 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій. ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до ч. 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Між сторонами у даній справі склалися договірні правовідносини щодо будівельного підряду. Спір у справі стосується стягнення грошових коштів за несвоєчасне виконання договору. Частинами 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Згідно з приписам ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Зі змісту укладеного між сторонами договору № 20-4/2440-17 вбачається, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду. Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України). Згідно з приписами ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем станом на 16.01.2020 р. роботи, передбачені договором № 20-4/2440-17, виконані лише частково на загальну суму 29 458 739,61 грн, що стало підставою для задоволення позову судом першої інстанції позову про стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт. Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, з наступних підстав. Як було зазначено вище, між сторонами у справі було укладено договір будівельного підряду. Особливістю правовідносин за договором будівельного підряду є те, що роботи підрядником виконуються згідно затвердженої проектно-кошторисної документації. Судом апеляційної інстанції приєднано до матеріалів справи за клопотанням відповідача як доказ засвідчену копію робочого проекту «ПС 330кВ «Павлоградська» ВРП-35кВ (інв.№6179). Реконструкція ВРП-35кВ, з повною заміною обладнання, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Терьошкіна,

25. Корегування» (далі - Проект) зазначено, що розроблене компонування нового ВРП-35 кВ дозволяє виконувати будівельно-монтажні роботи з мінімальним відключенням існуючих споживачів 35 кВ та почерговим їх переведенням на новий ВРП-35 кВ (стор. 16). Проектом передбачається заміна існуючих захистів на сучасні мікропроцесорні пристрої захисту і автоматики типу Діамант (L010), а також мікроелектронні струмові реле типу РС80М3М-6і в якості резервного пристрою. Комплекс РЗА приєднань 35 кВ ПС 330 кВ «Павлоградська» передбачає захист, зокрема ПЛ 35 кВ «Л-434», ПЛ 35 кВ «Л-432», ПЛ 35 кВ «Л-419» (стор. 17), про необхідність відключення яких для організації планування виводу в ремонт відповідних повітряних ліній Л-434, Л-432, Л-419 відповідач повідомляв позивача у вказаних листах. При цьому Графіком виконання робіт (Додаток №2 до Додаткової угоди №6) передбачено, зокрема, виконання таких робіт, як підключення споживачів 35 кВ. Тобто, умовами Договору № 20-4/2440-17, з урахуванням основних технологічних рішень Проекту, передбачено виконання відповідачем таких робіт, як відключення існуючих споживачів 35 кВ та почергове їх переведення на новий ВРП-35 кВ. Проте, судом першої інстанції залишено поза увагою доводи відповідача, що ним надсилалися позивачу листи з повідомленням про неможливість своєчасно виконати роботи у зв`язку з необхідністю тимчасового відключення існуючих споживачів 35 кВ від відповідних повітряних ліній Л-434, Л-432, Л-419 для почергового їх переведення на новий ВРП-35 кВ. Зважаючи на викладене, з урахуванням п. 5.5.3 Договору № 20-4/2440-17, колегія суддів не погоджується з доводами позивача, висловленими ним також і у відзиві на апеляційну скаргу, що умовами Договору № 20-4/2440-17 не передбачений обов`язок позивача щодо відключення повітряних ліній Л-434, Л-432, Л-419, а судом першої інстанції відповідні обставини були залишені поза увагою. Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Аналогічні положення містить ст. 221 Господарського кодексу України. Так, згідно з положеннями вказаної статті кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов`язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов`язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов`язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора. Згідно з ч. 3. ст. 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до ч. 1 ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що нездійснення позивачем оперативних відключень ліній електропередач відповідно до звернень відповідача (програма відключень) сталося не з вини останнього, та є простроченням позивача, що призвело до неможливості виконання відповідачем робіт відповідно до умов Договору № 20-4/2440-17, з урахуванням основних технологічних рішень Проекту. Таким чином, з огляду на положення ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, ст.ст. 220, 221 Господарського кодексу України, прострочення відповідача не настало, оскільки внаслідок прострочення позивача, який не виконав свій обов`язок щодо забезпечення оперативних відключень ліній електропередач відповідно до звернень відповідача, зобов`язання відповідача не могло бути виконане своєчасно. Частинами 2, 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з приписами п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує питання, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції не повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та помилково не застосував до спірних правовідносин норми ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, ст.ст. 220, 221 Господарського кодексу України, відповідно до яких кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, а прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Практикою Європейського суду з прав людини передбачено, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Обставини, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема норм ст.ст. 612, 613 Цивільного кодексу України, ст.ст. 220, 221 Господарського кодексу України, що є підставою для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» з ухваленням нового рішення - про відмову в позові. Розподіл судових витрат У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго». Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі №910/2711/20 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний холдинг «Шевченківський» (01024, м. Київ, провулок Виноградний, 1/11, офіс 46, код 39139346) 160 575,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/2711/20 повернути до Господарського суду міста Києва.

7. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повне судове рішення складене 22.02.2021 у зв`язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О. на лікарняному. Головуючий суддя Б.О. Ткаченко Судді О.М. Коротун А.Г. Майданевич

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4873 № 910/2711/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше