Постанова Донецький апеляційний суд № 234/11243/20

Єдиний унікальний номер 234/11243/20 Номер провадження 22-ц/804/685/21 Єдиний унікальний номер 234/11243/20 Головуючий у 1 інстанції Фоміна Ю.В. Номер провадження 22-ц/804/685/21 Доповідач Корчиста О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 23 лютого 2021 року Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Корчистої О.І. суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В. за участю секретаря: Гуляєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в місті Бахмуті цивільну справу №234/11243/20 про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-з-10/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2020 року, встановив: У червні 2020 року ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» звернулось до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі № 2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CM-SME106/241/2007 від 06 грудня 2007 року у сумі 205440,04 доларів США, штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 150515,68 гривень та судові витрати 1820 гривень. У зв`язку із об`єктивною неможливістю розгляду справи за заявою ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» про заміну сторони виконавчого провадження до відновлення втраченого судового провадження №2-з-10/10, ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 24 липня 2020 року було ініційоване питання щодо можливості відновлення втраченого повністю або частково судового провадження по цивільній справі № 2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом. Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2020 року у відновленні втраченого судового провадження по цивільній справі №2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Довіра та гарантія», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та ухвалити нове рішення про відновлення втраченого судового провадження по цивільній справі №2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №CM-SME106/241/2007 від 06 грудня 2007 року у сумі 205440,04 доларів США, штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 150515,68 гривень та судові витрати 1820 гривень. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про недостатність зібраних судом матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження. Також зазначає, що оскаржувана ухвала фактично позбавила заявника права на судовий захист, оскільки суд, постановляючи ухвалу про відмову у відновленні втраченого судового провадження, обмежив його права, адже набуваючи статусу стягувача у справі новий кредитор зможе реалізувати свої законні права, гарантовані Конституцією та чинним законодавством України, в тому числі, звернутись до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого документа, поновлення строку на його пред`явлення, пред`явити виконавчий документ до виконання в органи державної виконавчої служби України з метою виконання рішення суд та задоволення вимог кредитора тощо. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. В судове засідання апеляційного суду сторони не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Судом першої інстанції встановлено, що згідно копії ухвали Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 лютого 2012 року скасовано заходи забезпечення позову у справі № 2-з-526/16/12. Згідно довідки керівника апарату Краматорського міського суду Донецької області від 29 липня 2020 року, відповідно до інформації, викладеної в електронній базі даних Кіровського районного суду м. Макіївки у відповідності до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 вересня 2014 року № 27/0/38-114 «Про передачу територіальної підсудності справ судів Донецької та Луганської області, які знаходяться на території не підконтрольній владі України», встановлено, що справа № 2з-10/10 від 29 червня 2010 року за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відсутня. Пошук проводився за всіма вказаними параметрами. Апеляційна скарга ТОВ «ФК «Довіра та гарантія» підлягає частковому задоволенню за наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У частині 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно частин 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відмовляючи у відновленні втраченого судового провадження по цивільній справі №2-з-10/10, суд першої інстанції виходив з того, що, відсутня копія рішення у паперовому вигляді, завірена належним чином, а також в електронній базі даних Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області, та в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Проте, колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може, зважаючи на наступне. Зі змісту заяви про заміну виконавчого провадження вбачається, що 29 червня 2010 року Кіровським районним судом м. Макіївки Донецької області ухвалено рішення по цивільній справі №2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про солідарне стягнення на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованості за кредитним договором № CM-SME106/241/2007 від 06 грудня 2007 року у сумі 205440,04 доларів США, штрафні санкції за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 150515,68 гривень та понесені судові витрати в сумі 1820 гривень. В порядку статей 512-514 ЦК України 29 червня 2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ОТП Факторинг Україна» укладено Договір купівлі-продажу кредитного портфелю, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № CM-SME106/241/2007 від 06 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ОТП Факторинг Україна». ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» додано до заяви про заміну сторони виконавчого провадження копію ухвали Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 20 лютого 2012 року про скасування заходів забезпечення позову (справа № 2-з-526/16/12). В свою чергу, 08 вересня 2017 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу, відповідно до якого право вимоги за Кредитним договором № CM-SME106/241/2007 від 06 грудня 2007 року перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». Ратифікація Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) покладає на нашу державу обов`язок неухильного додержання зобов`язань за цим міжнародно-правовим документом, що вимагає від нашої держави необхідності організувати свою правову систему таким чином, щоб забезпечити реальне гарантування передбаченого Конвенцією права на судовий захист, створити рівні умови доступу до правосуддя. Необхідність визнання обов`язковості практики Європейського суду з прав людини законодавчо ґрунтується на нормах п.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року, згідно якого Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, у якій зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства. Однією з гарантій забезпечення права на судовий захист у цивільному судочинстві є існування на законодавчому рівні інституту цивільного процесуального права - відновлення втраченого судового провадження. Застосування цього процесуального механізму в разі втрати повністю або частково судового провадження забезпечує можливість реалізації усіх складових права на судовий захист, яке не обмежується лише вирішенням справи судом, а охоплює також право на оскарження судового рішення. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 06 червня 2018 року у справі №754/1480/17-ц (провадження № 61-16832св18), висновки якого, відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України щодо застосування відповідних норм права, суд враховує, що метою відновлення втраченого судового провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення, скасування заходів забезпечення позову, вирішення питань, пов`язаних із зверненням судового рішення до виконання, тощо. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. Ключовими принципами цієї статті є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд. Так, у справі Delcourt v. Belgium, Європейський суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet у. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії. які становлять втручання у її права». Як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Відповідно до ст. 488 ЦПК України відновлення втраченого повністю або частково судового провадження в цивільній справі, закінченій ухваленням рішення або у якій провадження закрито, проводиться у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно із ч. 1 ст. 489 ЦПК України передбачено, що втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Частиною третьою статті 491 ЦПК України передбачено, що до заяви про відновлення втраченого судового провадження додаються документи або їх копії, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку, що збереглися в заявника або у справі, копії заяви відповідно до кількості учасників справи, а у разі необхідності - клопотання про поновлення строку на подання заяви про відновлення втраченого судового провадження. Відповідно до ст. 493 ЦПК України, при розгляді заяви про відновлення втраченого судового провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи і матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел. Згідно з ст. 494 ЦПК України на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд ухвалює рішення про відновлення втраченого провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. У рішенні суду про відновлення втраченого судового провадження зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні з участю всіх учасників цивільного процесу з утраченого провадження, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувалися судом і які процесуальні дії вчинялися з утраченого провадження. У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у відновленні втраченого судового провадження і роз`яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів. Суд враховує, що під час розгляду цієї категорії справ суд не збирає та не досліджує нові докази, не робить висновків щодо правильності тверджень суду, який розглядав справу, та про обґрунтованість вимог заявника по суті раніше пред`явленого позову за втраченим судовим провадженням, тобто не здійснює судовий розгляд в його класичному розумінні, а лише виконує функцію щодо технічного відтворення раніше існуючих матеріалів провадження. Відновлення втраченого судового провадження провадиться за загальними правилами ЦПК України, встановленими для розгляду справ позовного провадження з урахуванням особливостей справ про відновлення втраченого судового провадження, передбачених статтями 493 і 494 ЦПК України. Відновлення втраченого провадження замінює втрачені оригінали процесуальних документів, які містились у втраченій цивільній справі. Отже, суд першої інстанції, вирішуючи питання по суті, наведених вище вимог закону не врахував, не з`ясував у достатній мірі обставини справи у їх сукупності, не дослідив надані докази, та дійшов передчасного висновку про відмову у відновленні втраченого судового провадження по цивільній справі №2-з-10/10 за позовом ПАТ «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, а тому, в порядку статті 379 ЦПК України, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. 367, 368, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та гарантія» задовольнити частково. Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 19 жовтня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий О.І. Корчиста Судді: О.В. Агєєв Т.В. Космачевська