Постанова Кропивницький апеляційний суд № 390/1252/14

ПОСТАНОВА Іменем України 11 лютого 2021 року м. Кропивницький справа № 390/1252/14 провадження № 22-ц/4809/63/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М., при секретарі Федоренко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області у складі судді Сарап М.Б. від 01 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, - встановив: У травні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 , після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 5,93 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області. Вказали, що на час смерті ОСОБА_5 разом з нею проживав її чоловік ОСОБА_6 , спадкоємець першої черги, який відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свої дружини. Інші спадкоємці, які на час відкриття спадщини не проживали разом з спадкодавцем, заяв про прийняття спадщини не подавали. Зазначили, що після смерті ОСОБА_5 , з метою догляду за своїм батьком, разом з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , почав проживати його син ОСОБА_7 . За життя ОСОБА_6 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку після смерті своєї дружини не отримував. Після його смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 5,90 га в межах згідно планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області. ОСОБА_6 заяву про відмову від спадщини не подавав, а тому відповідно до вимог ч.3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті свої дружини. Інші спадкоємці, які на час відкриття спадщини не проживали разом з спадкодавцем, заяв про прийняття спадщини не подавали. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер. За життя ОСОБА_7 свідоцтво про право на спадщину за законом на земельні ділянки після смерті батька не отримував. Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на земельну ділянку № НОМЕР_3 площею 4,78 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, а також на вищевказані земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . Зазначили, що спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_7 є його дружина ОСОБА_8 та вони, оскільки є його синами. Інші спадкоємці першої черги відсутні. У встановлений законом строк ними було подані заяви про прийняття спадщини після смерті батька, а ОСОБА_8 подала заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті чоловіка. Однак, нотаріусом їм було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказані земельні ділянки через неподання оригіналів державних актів на право власності на земельні ділянки. Посилаючись на те, що оригінали державних актів на право власності на земельні ділянки не збереглися, що є перешкодою для оформлення нотаріусом спадщини, позивачі просили визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по Ѕ частині право власності на вказані земельні ділянки в порядку спадкування. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2014 року позов задоволено. Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу. Апеляційна скарга мотивована тим, що встановлені судом першої інстанції обставини справи не відповідають дійсності, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з ними проживав та був зареєстрований їх син ОСОБА_9 , що підтверджується довідками Аджамської сільської ради, які містяться в матеріалах справи, та на які суд уваги не звернув. Отже, ОСОБА_9 є тим спадкоємцем, який у відповідності ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаться таким, що прийняв спадщину після смерті батьків. ІНФОРМАЦІЯ_4 помер їх батько - ОСОБА_9 , на час його смерті вони були неповнолітніми, а тому у відповідності до ч.4 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину. 23.10.2007 року за їх заявами приватним нотаріусом Кіровоградського районного нотаріального округу була заведена спадкова справа № 43309861 відносно майна померлого ОСОБА_9 , а 22.02.2008 року їм було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку, яка належала ОСОБА_9 . Про існування іншого спадкового майна у батька їм відомо не було, оскільки разом з ним не проживали та не було жодних документів, які б вказували на наявність такого майна. Про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 мали земельні ділянки, які фактично успадкував їх син ОСОБА_9 , їм стало відомо від працівників сільської ради в грудны 2019 року. З метою оформлення спадщини вони звернулися до нотаріуса, який повідомив їх про те, що право власності на відповідне майно вже зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які є їх двоюрідними братами. З цих підстав скаржники просили скасувати рішення суду в частині визнання за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по Ѕ частині право власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та відмовити у задоволені позову в цій частині. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК). Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. За змістом частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Згідно зі статтею 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Відповідно до частини третьої, четвертої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживає разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленою статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою, четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Статтею 1280 ЦК України встановлено, що якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. Відповідно до частини першої та третьої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 /а.с.9, 80/. ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.7/. Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,93 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка № НОМЕР_1 , що належала ОСОБА_10 на підставі Державного акту на право приватної власності серії ІV-КР № 004565, виданого 20.10.2000 року Аджамською сільською радою Кіровоградського району і області /а.с.11/. Листом Кіровоградської районної державної нотаріальної контори від 31.04.2014 року № 8902 повідомлено про те, що із заявами про прийняття спадщини та відмовою від прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_5 до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа не заводилася, відповідно свідоцтва про право нас спадщину не видавалися /а.с.45/. Згідно довідки Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 20.08.2014 року, ОСОБА_5 з 1970 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 . На день її смерті разом з нею за вказаною адресою проживав її чоловік ОСОБА_6 та її син ОСОБА_9 . На протязі 6-ти місяців після смерті ОСОБА_5 у вказаному житловому будинку окрім ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , ніхто не проживав та реєстрований не був /а.с.52/. Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер /а.с. 8/. Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,90 га в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка № НОМЕР_2 , що належала ОСОБА_6 на підставі Державного акту на право приватної власності серії ІУ-КР № 004564, виданого 20.10.2000 року Аджамською сільською радою Кіровоградського району та області, а також на Ѕ частину земельної ділянки, яка за життя належала його дружині ОСОБА_5 /а.с.12/. Згідно довідки Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 20.08.2014 року, ОСОБА_6 з 1970 року та до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На день його смерті разом з ним за вказаною адресою проживав його син ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . Протягом 6-ти місяців після смерті ОСОБА_6 у вказаному житловому будинку окрім ОСОБА_9 , ніхто не проживав та реєстрований не був /а.с.53/. Згідно довідки Аджамської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області від 20.08.2014 року, ОСОБА_7 з 1993 року та по ІНФОРМАЦІЯ_8 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_2 . На день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_9 проживав один, але не був зареєстрований по АДРЕСА_3 . Заповіти від його імені виконавчим комітетом сільської ради не посвідчувалися /а.с.53/. Враховуючи те, що ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини після смерті батька до нотаріальної контори не подавав, а також довідками спростовано факт прийняття ним спадщини після батька, ОСОБА_9 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_7 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 /а.с.16/. ОСОБА_9 є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_13 /а.с.78/. ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть /а.с.79/. З огляду на вказане, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції такими, що не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки суд не звернув уваги на довідки, видані Аджамською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області від 20.08.2014 року № 1479, 1480, 1481, які спростовують факт спільного проживання ОСОБА_7 з ОСОБА_6 на час його смерті, а тому припустився помилкового висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання права власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині визнання права власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 01 вересня 2014 року скасувати в частині: -визнання за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , на наступне майно: на Ѕ частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка НОМЕР_1 , загальною площею 5,93 га, в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; на Ѕ частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка НОМЕР_2 , загальною площею 5,90 га в межах згідно планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; -визнання за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , на наступне майно: на Ѕ частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка НОМЕР_1 , загальною площею 5,93 га, в межах згідно з планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; на Ѕ частину земельної ділянки, яка знаходиться на території Аджамської сільської ради Кіровоградського району та області, ділянка НОМЕР_2 , загальною площею 5,90 га в межах згідно планом для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову у задоволенні цих вимог. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22.02.2021 Судді: О.А.Письменний О.Л.Дуковський Л.М.Дьомич